Рішення № 78175805, 28.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7674/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

при секретарі судового засідання Радзімовській Р.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 15.03.2018 року відповідно до ч. 9 ст. 96 КупАП щодо ОСОБА_4, скасування постанови №165/18 від 29.03.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4

Адміністративний позов обґрунтований тим, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не отримував протоколу про порушення правил містобудування, не надавав відповідачу особистих пояснень, відтак був позбавлений права на правовий захист під час розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, позивач зазначає, що під час розгляду справи посадовою особою відповідача ним були грубо порушені норми законодавства, оскільки не було належним чином з’ясовано обставини, що мають значення для прийняття правомірного рішення, не досліджено достатньо доказів для визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП. Також, позивач не вважає себе винним, оскільки не він здійснював самочинне будівництво, а попередній користувач квартири.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2018 року зазначений адміністративний позов ОСОБА_4 було прийнято до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2018 року закрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 15.03.2018 року відповідно до ч. 9 ст. 96 КупАП щодо ОСОБА_4

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що позивачем порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року, відповідно до яких експлуатація закінчених будівництвом об`єктів не прийнятих в експлуатацію забороняється. Відповідач зазначає, що доводи позивача з приводу неповідомлення його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Судом встановлено, що 16.12.1983 року ОСОБА_4 отримав обмінний ордер №6321 (а.с. 151), відповідно до якого він має право на вселення в порядку обміну з гр. ОСОБА_5 на житлову площу у м. Одесі по вул. Ласточкіна (нинішня вулиця Ланжеронівська)АДРЕСА_1, кількість кімнат – одна, площа 17,26 кв.м.

Відповідно до розпорядження №1241к від 16.12.1988 року (а.с. 151) на підставі рішення виконкому Жовтневої райради народних депутатів №520 від 16.12.1988 року запропоновано відкрити особовий рахунок гр. ОСОБА_4 на займану ним житлову площу, що складається з 2 кімнат площею 35,08 кв.м. АДРЕСА_2, з правом укладення договору найму цієї житлової площі, склад сім`ї – 4 особи.

Під час приватизації зазначеної квартири розпорядженням (рішенням, наказом) від 30 листопада 1995 року №72159 затверджено розрахунок вартості надлишкової загальної площі квартири (будинку), що приватизується (а.с. 140). Відповідно до зазначеного розрахунку загальна площа квартири 34,8 кв.м. Зазначений розрахунок підписаний ОСОБА_4 як наймачем, що приватизує квартиру.

Розпорядженням органу приватизації від 30 листопада 1995 року №72159 уповноваженим власником квартири АДРЕСА_3, загальною площею 34,8 кв.м., визначено ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_4 сплачує вартість надлишків загальної площі квартири відповідно до вищевказаного розрахунку (а.с. 142).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 30.11.1995 року (а.с. 143) ОСОБА_4 на праві власності належить квартира у АДРЕСА_4, загальною площею 34,8 кв.м., зазначену квартиру приватизовано згідно з Законом України «Про приватизацію держаного житлового фонду».

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 19.08.1995 року, загальна площа квартири АДРЕСА_3, становить 40,2 кв.м. (а.с. 12-16).

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 11.01.2018 року, загальна площа квартири АДРЕСА_3, становить 38,3 кв.м. (а.с. 17-19).

Таким чином, суд критично відноситься до тверджень позивача, що всі зміни у квартирі проводились попереднім власником, оскільки це спростовується матеріалами справи.

23.02.2018 року головному спеціалісту інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_6 видано направлення на проведення позапланової перевірки щодо будівельних робіт з реконструкції квартири зі збільшенням загальної площі за адресою: АДРЕСА_5. (а.с. 153).

Як вбачається із матеріалів справи, позивача належним чином не повідомлено про проведення позапланової перевірки його квартири.

Як вбачається з акту, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 15.03.2018 року (а.с. 157-177), який складений головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7, власником квартири ОСОБА_4 проводиться експлуатація реконструйованого об`єкту не введеного в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України«Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року.

Так, в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_4 проведено будівельні роботи з влаштування коридору (приміщення 1а) площею 3,1 кв.м. у житловій кімнаті (приміщення №1), влаштування санвузла (приміщення №1-б) площею 2,0 кв.м. у житловій кімнтаі (приміщення №1), влаштування кухні площею 2,9 кв.м. (приміщення №3) за рахунок сходової клітини, влаштування комори (приміщення №4) площею 1,9 кв.м. за рахунок сходової клітини.

При цьому, в акті перевірки вказано про те, що перевірка проводилася у присутності ОСОБА_4, який відмовився від підпису, про що зроблено відповідний запис в акті перевірки.

15.03.2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст.96 ч.9 КУпАП України, а розгляд справи призначено на 29.03.2018 року о 15-00 годині (а.с. 178-183).

При цьому у протоколі вказано про те, що позивач відмовився від підпису та отримання протоколу, про що було зроблено відповідний запис в протоколі.

15.03.2018 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_7 видано припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у термін до 15.05.2018 року (а.с. 184-188). У приписі вказано про те, що ОСОБА_4 відмовився від отримання припису, про що зроблено відповідний запис в приписі.

Постановою №165/18 УДАБК ОМР від 29.03.2018 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 96 ч.8 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 10200 гривень (а.с. 4-10).

Копію постанови №165/18 УДАБК ОМР від 29.03.2018 року ОСОБА_4 отримав 25.04.2018 року.

Як стверджує представник відповідача, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 15.03.2018 року та відповідний припис були направлені позивачу поштою, оскільки він відмовився від їх підписання та отримання. При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідачем на протоколі та приписі зроблено відмітку «ПАТ «Укрпошта» 6511303417652 16.03.2018 року», що нібито підтверджує їх відправлення рекомендованим листом на адресу позивача.

З даних сайту Укрпошти вбачається (https://a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=6500137981429), що поштове відправлення 6511303417652 було відправлене та надійшло на поштове відділення 38 м. Одеси, та отримане особою, яка проживає на території, що обслуговується цим відділенням.

В свою чергу, адресу місця проживання позивача обслуговує поштове відділення 26, і оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 була направлена відповідачем саме на це відділення.

Суд звертає увагу, що відсутність інформації про несповіщення особи не може вважатись даними про своєчасне сповіщення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Таким чином, відповідачем не доведено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 від 15.03.2018 року та відповідний припис направлялись позивачу поштою та він їх отримав, а відповідно був повідомлений про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього.

Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначені ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабміну України за №294 від 09.07.2014р. та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.

За правилами абз. 2 ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабміном України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, що прямо передбачено п.9 Порядку № 553. Єдиний виняток, передбачений ч.2 цього пункту для ситуації, в якій неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував певний об'єкт.

Відповідно до п.5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Крім того, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Положеннями ч.2-4 ст.256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, і ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

У відповідності до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем проведено позапланову перевірку, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за відсутності позивача та без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, це є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 165/18 від 29.03.2018 року.

Аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у постанові по справі № 489/1815/17 від 20 вересня 2018 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВРвід 17.07.97 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 73-77, 242, 268-272, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Постанову заступника начальника управління – начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_8 від 29.03.2018 року в справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності про визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200,00 грн., скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за порушення ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року, закрити.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене та підписане 28.11.2018 року.

Суддя Л. С. Єршова