
Справа № 522/2387/14-ц
УХВАЛА
23 листопада 2018 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Єршова Л.С., дослідивши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси знаходиться скарга ОСОБА_1 про визнання дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення постанов від 14.09.2018 року про стягнення виконавчого збору та про арешт майна боржника від 21.09.2018 року у виконавчому провадженні №57205963 – незаконними; скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №57205963; скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 21.09.2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №57205963.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 12.10.2018 року зазначена скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 22 жовтня 2018 року.
Ухвалою від 22.10.2018 року зазначену скаргу в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 177, 451 ЦПК України.
20.11.2018 року представник скаржника ОСОБА_3 надала до суду заяву про усунення недоліків скарги, у якій просить: зупинити виконавче провадження №57205963 за виконавчим листом №522/2387/14-ц від 19.06.2018 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованості за кредитним договором №00394/БО від 28.12.2007 року у розмірі 1 191 534,51 доларів США та 28 890 060,70 грн.; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення постанов від 14.09.2018 року про стягнення виконавчого збору та про арешт майна боржника від 21.09.2018 року у виконавчому провадженні №57205963 – незаконними; визнати протиправною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14.09.2018 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №57205963; визнати протиправною постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 21.09.2018 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №57205963.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
За таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити розгляд зазначеної цивільної справи.
Щодо заяви скаржника про зупинення виконавчого провадження суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
У відповідності з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 цієї статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із видів забезпечення позову відповідно до положень ч. 6 ст. 152 ЦПК України є, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Між тим, в провадженні суду перебуває саме скарга на дії державного виконавця, який виконує судове рішення, яким закінчено розгляд справи по суті.
В той же час, за вимогами ст. 153 ЦПК України забезпечення позову допускається лише у справі, що перебуває у провадженні суду, тобто лише у справах позовного провадження.
Посилання сторони заявника на необхідність застосування судом вимог Закону України «Про виконавче провадження» та у зв’язку з цим задоволення заяви є помилковим, оскільки жодних підстав для цього вимоги ЦПК України не містять, а зупинення стягнення в данному випадку є по суті блокуванням роботи державного виконавця з виконання вступившого в закону силу судового рішення про стягнення боргу.
Пунктом 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» визначено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз’яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ суд вважає, що підстави для задоволення заяви скаржника про зупинення виконавчого провадження відсутні.
Окрім цього, представником скаржника ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування доказів, а саме: витребування у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) належним чином завіреної копії виконавчого провадження №57205963 за виконавчим листом №522/2387/14-ц від 19.06.2018 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованості за кредитним договором №00394/БО від 28.12.2007 року у розмірі 1 191 534,51 доларів США та 28 890 060,70 грн.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що на даний час скаржнк позбавлений можливості самостійно надати суду зазначені в клопотанні документи, а вищевказані документи мають суттєве значення для подальшого розгляду справи по суті, є всі обґрунтовані підстави для задоволення клопотання про витребування доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 151-153, 187, 258-261 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Продовжити розгляд цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2
Судове засідання по справі провести 29 січня 2019 року о 12 годині 00 хв. в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, 33), зала судових засідань № 216.
У задоволенні заяви представника скаржника ОСОБА_3 по зупинення виконавчого провадження №57205963 за виконавчим листом №522/2387/14-ц від 19.06.2018 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованості за кредитним договором №00394/БО від 28.12.2007 року у розмірі 1 191 534,51 доларів США та 28 890 060,70 грн., - відмовити.
Заяву представника скаржника ОСОБА_3 про витребування доказів, – задовольнити.
Витребувати у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Городецького, буд. 13) належним чином завіреної копії виконавчого провадження №57205963 за виконавчим листом №522/2387/14-ц від 19.06.2018 року, виданим Приморським районним судом м. Одеси про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) заборгованості за кредитним договором №00394/БО від 28.12.2007 року у розмірі 1 191 534,51 доларів США та 28 890 060,70 грн.
Витребувані документи до 29 січня 2019 року направити до Приморського районного суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://pm.court.gov.ua/sud1522/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.С. Єршова
Судове рішення № 78175680, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 23.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/2387/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: