Рішення № 78169212, 21.11.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/848/2018

130/1462/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.

із участю : - секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.06.2018 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з цим позовом із вимогами стягнути з відповідача ОСОБА_2 борг за договором позики від 06.03.2013 року в сумі 1500 доларів США, що еквівалентно 39186,32 грн. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 06.03.2013 року між нею та відповідачем, яка на той час мала прізвище Шкундя, було укладено договір позики у формі розписки, згідно якого відповідач отримала від позивача кошти у сумі 1500 доларів США та зобов’язалася повернути їх до червня 2013 року. 20.12.2014 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, у зв’язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_3 та 26.01.2015 року отримала паспорт на нове прізвище. В обумовлений сторонами строк, зазначений у розписці, станом на час подання позову до суду відповідач позичені кошти не повернула.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 19.06.2018 року позовну заяву залишено без розгляду та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 05.07.2018 року відкрито провадження та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами на 07.09.2018 року та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 07.09.2018 року за письмовою заявою представника позивача розгляд справи відкладено на 18.10.2018 року з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання учасників справи, зокрема, відповідача ОСОБА_2 – шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 18.10.2018 року розгляд справи відкладено на 21.11.2018 року у зв’язку з першою неявкою відповідача.

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 21.11.2018 року у зв’язку з повторною неявкою відповідача вирішено здійснювати заочний розгляд справи на підставі положень ст.280-281 ЦПК України, так як згідно вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Позивач попередньо подала до суду заяву в якій свої позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, додавши до своєї заяви оригінал розписки відповідача; проти винесення судом заочного рішення не заперечувала.

Відповідач за її належним повідомленням (викликом) в судове засідання не з’явилась, відзиву на позов не представила.

За вказаного неприбуття сторін суд ухвалює рішення без фіксації ходу судового засідання технічним засобом, що відповідає положенням ст.223, 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази в матеріалах справи, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно розписки від 06.03.2013 року відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 1500 доларів США, які зобов’язалась повернути до червня місяця 2013 року (а.с.3,29,30). Відповідно до доданої до позову роздруківки курсу валют Національного банку України курс гривні щодо іноземної валюти долар США станом на 14.06.2018 року становив 2612,4210 грн. за 100 доларів США (а.с.5).

На виконання ухвали Жмеринського міськрайонного суду від 05.07.2018 року серед іншого про витребування доказів за клопотанням сторони позивача ОСОБА_4 міський відділ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області направив копію актового запису про шлюб від 20.12.2014 року №349, зареєстрований між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно якого остання змінила своє дошлюбне прізвище "Шкундя" на "Кульшенко" (а.с.40-41).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені із дотриманням вимог закону, не суперечать доводам позивача та ніким не оскаржуються.

У відповідності до положень ч.1 ст.11, ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; зобов’язання виникають, зокрема з підстав договорів.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1,2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно вимог ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві поику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах, яким обмінялись сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За положеннями ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до змісту ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.

Відповідно до змісту п.14 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Так, з урахуванням вказаних доказів суд визначає належно доведеним позивачем ОСОБА_1 факт надання нею відповідачу ОСОБА_2 у позику 1500 доларів США, термін зворотнього повернення яких за відповідним зобов’язанням минув до часу пред’явлення даного позову до суду.

Відповідачем не представлено суду будь-яких належних та допустимих доказів щодо здійснення нею платежів в рахунок повного чи часткового виконання власних зобов’язань за вказаним договором позики від 06.03.2013 року, а отже, не доведено відсутність своєї вини у невиконанні усіх своїх зобов’язань боржника за договором позики, що згідно вимог закону є обов’язком особи, яка порушила зобов’язання.

Таким чином, в судовому засіданні на підставі представлених позивачем доказів, які ніким із сторін не оспорено, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 прострочила власний обов’язок щодо повернення позивачу ОСОБА_1 отриманих за договором позики від 06.03.2013 року року коштів із загальною сумою боргу в розмірі 1500 доларів США, який виник з вини позичальника, так як завлена до стягнення сума не суперечить вимогам закону та узгоджується з умовами договору позики згідно розписки. Еквівалент вказаної суми у національній валюті за офіційним курсом валют на день ухвалення рішення суду становить 41645,81 грн. (1500 доларів США х 2776,3875 грн. / 100). Ці обставини не спростовані безпосередньо відповідачем ні в який спосіб за непредставлення нею належних та допустимих доказів повного чи часткового розрахунку із позивачем за даним правочином, або щодо внесення відповідних коштів на депозит нотаріуса, тобто всупереч власного обов’язку не доведено відсутність вини особи, яка не виконала зобов’язання, а тому вказана прострочена сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявлених позовних вимог.

Про застосування щодо спірних правовідносин позовної давності ніким із сторін не заявлено, що не становить підстав вирішення судом даного питання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплату якого позивачеві судом при відкритті провадження у справі було відстрочено до ухвалення рішення по суті спору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263-266, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. 3, 11, 207, 509, 526, 527, 545, 610, 612, 614, 625, 626, 627, 629, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; жителька с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області вул. Радянська, 4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4) суму боргу в розмірі 1500 доларів США, що в еквіваленті становить 41645,81 (сорок одна тисяча шістсот сорок п’ять) гривень 81 копійка за договором позики від 06.03.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; жителька с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області вул. Радянська, 4) на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 1.1.2).

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Вернік В.М.