
Справа № 638/770/18
Провадження № 2/638/2303/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Семіряд І.В.,
за участі секретаря Комлєва Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору,
ВСТАНОВИВ:
19.01.2018 ТОВ «ПоршеМобіліті» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування позову позивачем зазначено, що між ним та відповідачем 06.08.2013 був укладений кредитний договір №550009925, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 135612,40 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 16660,00 доларів США, та додатковий кредит у розмірі 39965,75 грн, що еквівалентно на дату укладання договору 4909,80 доларів США строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою 7,5%, з цільовим призначенням кредиту на придбання автомобіля марки Seat, моделі «IbizaST», кузов №VSSZZZ6JZDR15824, об'єм двигуна 1197куб. см., 2013 року випуску. Відповідач, зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до умов кредитного договору. З січня 2016 року відповідач почав порушувати умови кредитного Договору, сплачуючи платежі з порушенням встановленого строку, а з лютого 2017 р. припинив сплачувати щомісячні платежі відповідно до умов Кредитного договору. У зв’язку з систематичним невиконанням умов Договору 12.05.2017 р. Позивачем було направлено вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50009925 від 05.05.2017 р. з вимогою повернути суму Кредиту та заборгованість відповідно до умов Договору. 19.06.2017 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис № 1789, щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог Позивача за Кредитним договором № 50009925 від 07.08.2013 р. Відповідно до виконавчого напису нотаріуса № 1789 від 19.06.2017 р., нотаріус зобов’язав звернути стягнення на автомобіль марки Seat, моделі «IbizaST», кузов №VSSZZZ6JZDR15824, об'єм двигуна 1197куб. см., 2013 року випуску, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором на загальну суму 204040,66 грн., що складається з : 33307,71 грн. – несплачений черговий платіж; 3019,43 грн. – штрафні санкції відповідно до п. 8.3 Кредитного договору; 4732,83 грн. – витрати понесені Позивачем з метою повернення простроченої заборгованості Відповідача; 27122,48 грн. – шраф за неповернення кредиту відповідно до п. 8.2. Кредитного договору;129 356,29 грн. – дострокове повернення кредиту, еквівалент 4971,71 дол. США. 11.07.2017 р. відповідачем було сплачено на рахунок позивача кошти в розмірі 108393,00 грн, та 12.07.2017 року відповідачем було сплачено на рахунок позивача кошти в розмірі 95650,00 грн. Свої збитки позивач обґрунтовує тим що, у зв’язку з систематичним невиконанням умов Договору 12.05.2017 р. Позивачем було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту та відповідно до п. 6.3 Договору кредиту у разі неналежного виконання відповідачем зобов’язань за Договором. Позивач поніс витрати у зв’язку зі зверненням до спеціалізованих організацій ТОВ «ЛЕКСЮСТКОНТРАКТ» для супроводження процесу стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору, здійснення виконавчого напису нотаріуса та звернення стягнення на Предмет застави. Позивач вважає, що йому повинні компенсувати збитки у розмірі 78270,00 грн. з ПДВ. Позивач просить стягнути 12000,00 грн. у зв’язку з тим, що представництвом інтересів позивача в суді займається ТОВ «Юридична фірма «Вернер». Крім того, на підставі п. 5.6 Договору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем за відшкодування страхових платежів на суму 10339,25 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просить задовольнити позовні вимоги, розглянути справу у його відсутності, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, уповноважив адвоката ОСОБА_3 представляти його інтереси у суді.
Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою з проханням проводити слухання справи за її відсутності, проти позову заперечувала, з підстав зазначених у відзиві, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 06 серпня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 550009925, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 135612,40 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 16660,00 доларів США, та додатковий кредит у розмірі 39965,75 грн, що еквівалентно на дату укладання договору 4909,80 доларів США строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою 7,5%, з цільовим призначенням кредиту на придбання автомобіля марки Seat, моделі «IbizaST», кузов №VSSZZZ6JZDR15824, об'єм двигуна 1197куб. см., 2013 року випуску (а.с.10-19).
Відповідно до умов кредитування відповідач ОСОБА_1, зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів.
З січня 2016 року відповідач почав порушувати умови кредитного Договору, сплачуючи платежі з порушенням встановленого строку, а з лютого 2017 р. припинив сплачувати щомісячні платежі відповідно до умов Кредитного договору.
11.07.2017 р. відповідачем було сплачено на рахунок Позивача кошти в розмірі 108393,00 грн., та 12.07.2017 року Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача кошти в розмірі 95650,00 грн. Таким чином, кошти сплачені відповідачем повністю покрили заборгованість відповідача, яка складалась з: 33307,71 грн. – несплачений черговий платіж; 3019,43 грн. – штрафні санкції відповідно до п. 8.3 Кредитного договору; 4732,83 грн. – витрати понесені Позивачем з метою повернення простроченої заборгованості Відповідача; 27122,48 грн. – шраф за неповернення кредиту відповідно до п. 8.2. Кредитного договору;129 356,29 грн. – дострокове повернення кредиту, еквівалент 4971,71 дол. США.
Таким чином відсутня заборгованість за кредитним договором, відповідачем у добровільному порядку сплачено повністю заборгованість за кредитним договором, а також витрати позивача понесені з метою повернення простроченої заборгованості.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням. Захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів здійснюється судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК встановлено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Тобто, правилами цивільного судочинства витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, відносяться до судових витрат та питання їх відшкодування вирішується судом під час розгляду справи по суті.
Отже, витрати ТОВ «ПоршеМобіліті» на юридичну допомогу ТОВ «ЛЕКСЮСТКОНТРАКТ» в розмірі 78270, 00 грн. не є збитками і не підлягають відшкодуванню на підставі ст. 22 ЦК України.
Окрім того, у Договорі про надання юридично-консультаційних вимог від 03.06.2016, який наданий позивачем в підтвердження своїх позовних вимог, встановлений вичерпний перелік осіб стосовно яких надаються послуги та взагалі відсутня умова щодо виконання юридично-консультаційні послуги стосовно боржника ОСОБА_1
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ; 3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Позивачем по справі документально не доведено понесені витрати на правову допомогу, а саме не надано договір про правову допомогу, розрахунок витрат, документів, що відображують обсяг робіт та понесені витрати. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування своїх витрат у зв’язку представництвом інтересів позивача у суді, ТОВ «Порше Мобіліті» додано до справи розрахунок фактуру № 903 від 06.11.2017р. та акт надання послуг та платіжне доручення. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, відносяться до судових витрат та питання їх відшкодування вирішується судом під час розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові покладається на позивача.
Матеріали справи не містять даних, що ТОВ «Юридична фірма Вернер» є юридичною особою, яка займається діяльністю з надання правової допомоги, а представники ТОВ «ПоршеМобіліті», які підписали позовну заяву є адвокатами або іншими фахівцями у галузі права. До матеріалів позовної заяви не додано належних та допустимих доказів які б підтверджували які саме юридично-консультаційні послуги були надані ТОВ «Юридична фірма Вернер», не зазначено їх обсяг, час який було витрачено на вчинення відповідних дій (вивчення документів, складання позовної заяви, участь у судовому засіданні). Крім того, позовна заява була подана та підписана представником ТОВ «ПоршеМобіліті» ОСОБА_4, повноваження якого підтверджуються виданою ТОВ «ПоршеМобіліті» довіреністю. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 діє в межах укладеного між ТОВ «ПоршеМобіліті» та ТОВ «Юридична фірма Вернер» договору, матеріали справи не містять.
Доказів того, що ТОВ «Юридична фірма Вернер» виконало умови договору, суду не надано, оскільки в суді вказане товариство участі не приймало, рахунку-фактури та акту виконаних робіт за зазначеним договором суду не надано.
Пунктом 5.5 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов’язаний забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов’язань позичальника за Кредитним договором, протягом усього строку дії Кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована Компанією.
Відповідно до доданих документі до позовної заяви рахунки-фактури виставлені 04.09.2017; 10.10.2017р.; 06.11.2017 р.; 04.12.2017 р. відповідно. Рахунки-фактури зроблені після повного погашення за кредитним договором, а саме після 12.07.2017 р., тобто через 2 місяці після погашення повної заборгованості за кредитним договором. Пунктом 5.6. Кредитного договору встановлено, якщо позичальник в порушення ст. 5.5 Кредитного договору не укладе договір страхування….компанія на власний вибір укладе такий договір страхування від власного імені або від імені позичальник та здійснить оплату страхових платежів.
В той же час до позовної заяви не додано жодних доказів про укладення відповідних договорів та не надано жодного підтвердження про сплату за страхові платежі. Позивачем по справі взагалі не надано до суду договір страхування.
Відповідно ч. 2 до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ст. 81 ЦПК встановлено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5.5. Кредитного договору зазначено, що позичальник зобов’язаний забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором, протягом усього строку дії Кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована Компанією.
12.07.2017 р. Відповідач по справі достроково сплатив заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Тобто, Кредитний договір вважається припиненим з 12.07.2017 р., та всі платежі стосовно страхування проведені після його припинення.
Таким чином, відсутність договору страхування та дострокове погашення заборгованості у повному обсязі за кредитним договором є підставою для відмовлення у задоволені позовної заяви в частині стягнення грошових коштів за страхові платежі.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 77, 81, 259, 265, 268, 273, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 599 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору – відмовити.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено до 28.11.2018.
СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД
Судове рішення № 78168595, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/770/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: