Рішення № 78168039, 23.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1636/17

Провадження № 2/638/1014/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 листопада 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківодоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат у розмірі 2312 грн 43 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми 329 грн 38 коп,-

ВСТАНОВИВ:

КП «Харківводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат у розмірі 2312 грн 43 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми 329 грн 38 коп.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року закрито провадження за вимогою позивача до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2016 року, за надані послуги з централізованого водовідведення з 01 січня 2000 року по 31 жовтня 2016 року, у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Проте відповідно до ст.ст.526,625 ЦК України позивач просить стягнути суму інфляційних витрат, інфляційні витрати та три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за зазначеною адресою.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Період прострочення характеризується пасивною поведінкою суб'єкта цивільних відносин, протягом якого він не вчиняє дій, спрямованих на реалізацію визначеного умовами укладеного між сторонами правочину змісту зобов'язання. У свою чергу, день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, оскільки суб'єкт цивільних відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання (ст.599 ЦК України).

В той же час, вимога про сплату трьох відсотків річних та інфляційних втрат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Тобто, дні фактичної оплати суми не повинні включатися в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.

Враховуючи викладене, оскільки позивач зазначає, що відповідачем сплачено суму заборгованості за період з 01.01.2014 року по 31.10.2016 року, та з 01.01.2000 року по 31.10.2016 року, суд при ходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів інфляційних витрат у розмірі 2312 грн 42 коп., трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 329 грн 38 коп.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача, а відтак суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 18 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 11, 526,599,625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківодоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат у розмірі 2312 грн 43 коп., трьох відсотків річних від простроченої суми 329 грн 38 коп. – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий