Ухвала суду № 78166258, 26.11.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 26.11.2018

ЄУ № 420/2038/18

Провадження №2-о/420/468/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2018 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Новопсковський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з заявою, в якій просить встановити, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 01.11.2018 у м. Антрацит, Луганської області, причина смерті – ішемічна хвороба серця, тобто встановити факт, який має юридичне значення.

Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованої території України, визначені Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Проаналізувавши зазначені норми права, виходячи з того, що абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України не містить посилання на можливість звернення родичами померлого або їхніми представниками до будь-якого суду за межами тимчасово окупованої території України незалежно від місця проживання заявника, слід вважати, що заява про встановлення факту смерті має бути подана фізичною особою за місцем її проживання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 316 ЦПК України.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві та доданих до неї матеріалах зазначається різна інформація про місце перебування заявника. Так, в заяві місцем проживання заявника вказано адресу: вул. Слобожанська, буд 3, смт. Білолуцьк, Новопсковського району Луганської області, однак в доданій до заяви копії паспорта місцем реєстрації зазначено адресу: АДРЕСА_1. Заявником не надано документарного підтвердження проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Порядок засвідчення, складання та оформлення документів визначений Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. Відповідно до п.п. 5.26 вказаного нормативно-правовим акту, відбитком печатки організації засвідчують підпис відповідальної особи. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Однак, всупереч вищенаведених вимог законодавства, на оригіналі відмови у проведенні державної реєстрації смерті №2416/17.22-66 від 26.11.2018 виданий Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області відсутній відбиток печатки даної організації.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_3 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа – Новопсковський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, про встановлення факту смерті, залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Новопсковського районного суду

Луганської області ОСОБА_4