Ухвала суду № 78165704, 28.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

ун. 423/2146/18

№ 1-КП/415/735/18

У Х В А Л А

28.11.18 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі

головуючого судді Березіна А.Г.

при секретарі Павлова О.В.

за участю прокурора Нескородової Г.О.

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкаючого за адресою: місто Золоте, квартал Сонячний, 11/59;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_7, судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: місто Золоте, квартал Сонячний, 5/93,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2018 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018130530000364 від 20.08.2018 року у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3

Суд, заслухавши думку учасників процесу та дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст.184 КПК України та підлягає задоволенню за наступних підстав.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, про що, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, відсутність міцних соціальних зв’язків, відсутність місця роботи та стабільного доходу, наявність не знятої та не погашеної у встановленому порядку судимості за тяжкі корисливі злочини проти власності.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також зважаючи на те, що більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання процесуальних обов’язків та належної поведінки обвинуваченого.

Керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178,183,184, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто з 28 листопада 2018 року по 26 січня 2019 року, включно.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, тобто до 26 січня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 5 ст.182, ч.3 ст. 183 КПК України, з урахування наведених вище обставин, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_3 визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним процесуальних обов’язків – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень (отримувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672).

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

4) повідомляти прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.

Дані обов’язки діятимуть протягом двох місяців з дня застосування застави.

Роз’яснити обвинуваченому, що наслідком невиконання зазначених обов’язків є звернення внесених в якості застави грошових коштів у доход держави та вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.Г.Березін