Ухвала суду № 78165319, 28.11.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2472/15-к

Провадження 1-кс-1553/18

ухвала

Іменем України

28 листопада 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

за участю слідчого Філоненка О.О.,

прокурора Тютюн І.М.,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Філоненка О.О., погоджене прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Кикоть В.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів Київської області, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та на час повідомлення про підозру фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в:

28.11.2018 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12013100230001797 від 30.12.2013 року. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховувати від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, крім того ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів підозрюваному слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, та просив суд задовольнити дане клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний відповідно до ст. 183 ч. 2 п. 6 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органів досудового розслідування, а також не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв'язків, що ставить під сумнів його особисту явку до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показів під час досудового розслідування, оскільки безпосередньо з ними знайомий, перебував у дружніх відносинах. Застосування особистого зобов'язання чи особистої поруки щодо ОСОБА_3 не є можливим, оскільки останній офіційно не працевлаштований та не має сталих соціальних зв'язків, переховується від органів досудового розслідування та оголошений в міжнародний розшук. Застосування застави щодо ОСОБА_3 не є можливим, оскільки відсутні будь-які дані щодо наявності у нього джерела доходу та можливості сплатити заставу, а також те, що останній переховується від органів досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечення його своєчасного прибуття до органу досудового розслідування, слідчого судді та суду.

Необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, до ОСОБА_3 обґрунтовується його перебуванням у міжнародному розшуку.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

09.07.2014 року підозрюваного ОСОБА_3 постановою слідчого оголошено в міжнародний розшук, оскільки його місце перебування не було відомо, останній ухиляється від органів досудового слідства та суду, а також наявні відомості про перетин ОСОБА_3 державного кордону - виїзд до Республіки Білорусь.

Міжнародний розшук - це розшук, проведений за межами держави, де було скоєно злочин, на території не менше двох країн. Так, після оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук, його дані були введені до бази Інтерполу як особи, яка переховується від правоохоронних органів.

В подальшому, на виконання завдань міжнародного розшуку, до Генеральної прокуратури України 12.09.2018 надійшло повідомлення від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України про затримання на території Російської Федерації розшукуваного громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно додатку до вказаного повідомлення, ОСОБА_3 перебуває під вартою на території Краснодарського краю Російської Федерації.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення, до прокуратури Київської області надане доручення Генеральної прокуратури про перевірку відомостей та актуальності міжнародного розшуку ОСОБА_3 та надання відповідної інформації, а також підготовку процесуальних документів.

На виконання вказаного доручення Генеральної прокуратури, до Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури надійшов лист з прокуратури Київської області про те, що Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України встановлене місцезнаходження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим надане доручення Обухівському відділу місцевої прокуратури вжити заходів до виконання вимог КПК України в частині здійснення екстрадиції підозрюваного, який перебуває у міжнародному розшуку, до України.

30.12.2013 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100230001797.

04.07.2014 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

09.07.2014 року ОСОБА_3 оголошено у розшук.

07.08.2014 року зупинено досудове розслідування.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

В клопотанні прокурором, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких прокурор прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні прокурора, посилались на те, що підозрюваний ухиляється від слідства та суду, його оголошено у розшук.

Підозрюваний в судове засідання не з'явився, з матеріалів справи та доводів учасників розгляду вбачається, що він перебуває у міжнародному розшуку, тому розгляд справи за його відсутності можливий на підставі ч.6 ст.193 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Так, з поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Ухвалами слідчих суддів Обухівського районного суду Київської області від 10 липня 2014 року, 11 червня 2015 року, 26 вересня 2018 року надавались дозволи на затримання ОСОБА_3 з метою приводу, які не були виконані.

ОСОБА_3 постановою слідчого СВ Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 09 липня 2014 року оголошувався у розшук, на виконання цієї постанови його було затримано на території іншої держави.

З досліджених письмових доказів (протоколів допитів свідків, висновку експерта, паспорта та інших матеріалів кримінального провадження) вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'ятки до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

- ОСОБА_3 може незаконно вплинути на свідків, які дають покази щодо його причетності до вказаних кримінальних правопорушень, він також перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на осіб, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

- обрання більш м'якого запобіжного заходу може сприяти вчиненню інших кримінальних правопорушень, спрямованих на уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні, тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, стан здоров'я, а також те, що санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 1841 грн. х 80 = 147 280 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що великий розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч.5 ст. 182 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Таким чином, враховуючи тривале переховування ОСОБА_3 від слідства за кордоном, доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду і підлягають задоволенню, а зазначений вище розмір застави є пропорційним існуючим ризикам.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 Кримінального процесуального кодексу України -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Обухів Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання.

Строк дії ухвали - до 25 січня 2019 року включно.

Визначити розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 147 280 грн. (сто сорок сім тисяч двісті вісімдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача № 37217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 25 січня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 січня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: