Рішення № 78164655, 05.11.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6660/18

Провадження №2-а/405/207/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Іванової Л.А.

при секретарі: Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2, в якому просила скасувати постанову серії ЕАВ № 606976 від 18.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на неї (позивача) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп. відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На обґрунтування позову позивач зазначила, що 18 вересня 2018 року близько 21 год. 00 хв. вона рухалася на автомобілі НОМЕР_1 по пров. Училищному в м. Кропивницький та під’їхавши до перехрестя провулку Училищний та вулиці Олефіренка, вона (позивач) зупинилася та дочекавшись дозволеного сигналу світлофора, розпочала рух по вул. Олефіренка, при цьому, в цей же час, порушуючи правила проїзду на перехресті, поліцейський автомобіль об’їхав її (позивача) автомобіль, ввімкнув маячки та сирену, у зв’язку з чим вона (позивач) прийняла вправо та зупинила свій транспортний засіб, після чого до неї підійшов відповідач та повідомив їй (позивачу), що вона порушила ПДР України, а саме: почала рух, не дочекавшись дозволеного сигналу світлофора, при цьому, на її (позивача) заперечення, відповідач надав їй для перегляду відеозапис, на якому було зафіксовано рух іншого, не належного їй (позивачу) автомобіля, іншої марки та з іншим державним номерним знаком, однак, на її (позивача) твердження, що вказане відео жодним чином її не стосується, відповідач почав складати постанову.

Крім того, позивач зазначила, що оскаржувана нею постанова винесена відповідачем з порушенням ст. ст. 268, 278, 279 КУпАП, які визначають права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок підготовки до розгляду та безпосередній розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, їй (позивачу) права не роз’яснювалися, вона (позивач) була позбавлена права користування правовою допомогою адвоката, та порядок підготовки до розгляду та розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідачем був порушений.

Ухвалою суду від 03.10.2018 року відкрито провадження у справі та відповідно до ч. 5 ст. 257 КАС України справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання сторін за наявними у справі матеріалами, при цьому, клопотань від учасників справи про їх виклик в судове засідання на адресу суду не надходило.

Відповідач подав до суду відзив на позов за вх. № 26234 від 22.10.2018 року, в якому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, заперечував щодо задоволення позову, зазначивши на обґрунтування заперечень, що згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про?адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125. 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1. частинами шостою і одинадцятою статті 133-1. частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року № 596-УІІІ статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».

Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Крім того, вказав, що 18.09.2018 року о 20 год. 54 хв. при здійсненні патрулювання екіпажем, ним (відповідачем) та його напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме, те, що гр. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, в м. Кропивницькому, по вул. Юрія Олефіренка, 2, не виконала вимогу дорожнього знаку - додаткової секції світлофору, повернула ліворуч, чим порушила п. 8.7.3 «з» Правил дорожнього руху, тим самим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

Також відповідач вказав, що відповідно до п. 10 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньої дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене відповідач вважає, що оскаржувана позивачем постанова є правомірною, винесена з додержанням вимог чинного законодавства, зокрема, у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, більш того, при винесені постанови позивачу були роз’ясненні його права і обов’язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, відповідно підстави для її скасування відсутні.

Зваживши обставини, викладені в позовній заяві, враховуючи поданий відповідачем відзив на позов, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.09.2018 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 606976, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.

Постанова мотивована тим, що 18.09.2018 року о 20 год. 54 хв. в м. Кропивницький по вул. Юрія Олефіренка, 2, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем – Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, не виконала вимогу додаткової секції світлофору, повернувши ліворуч, чим порушила п. 8.7.3 «з» Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Правомірність та законність винесеної суб’єктом владних повноважень постанови в справі про адміністративне правопорушення оскаржується позивачем.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.7 ПДР України світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору.

Відповідно до п. 8.7.3. (з) ПДР України сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).

Відповідно до п.п. 8.10., 8.11. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Виходячи із норм, викладених в ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, із оскаржуваної позивачем ОСОБА_1 постанови серії ЕАВ № 606976, зокрема, пункту 6, вбачається, що до постанови додається відеофіксація правопорушення, однак, слід відзначити, що відповідач в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України під час судового розгляду не надав суду в якості доказу зазначений в постанові відеозапис, який би підтверджував обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача щодо позовних вимог позивача.

Інші докази порушення позивачем п. 8.7.3 «з» ПДР України, - відповідачем також не надано.

З огляду на зазначене, беручи до уваги твердження позивача про те, що вона, керуючи 18.09.2018 року транспортним засобом – Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_2, не порушувала Правил дорожнього руху України, при цьому, зазначені твердження позивача не спростовані відповідачем як у винесеній останнім постанові відносно позивача, так і шляхом надання суду належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАВ № 606976 від 18.09.2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесена відповідачем, не містить достатніх та беззаперечних доказів порушення позивачем п. 8.7.3 «з» ПДР України, та, як наслідок, вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом, зокрема, ст. 251 КУпАП, доказами.

Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач, визнаючи позивача винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та у порушенні нею вимог п. 8.7.3 (з) ПДР України, та, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно неї постанови і накладення адміністративного стягнення за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача не проведено всебічного, повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин справи, на підставі чого адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 606976 від 18.09.2018 року відносно позивача, як така, що винесена відповідачем в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 256,283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 606976 від 18 вересня 2018 року, винесену інспектором роти № 2 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_3, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_4