Ухвала суду № 78164339, 27.11.2018, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 402/846/18

Провадження № 2/386/451/18

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

27 листопада 2018 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання, визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину,

встановив:

ОСОБА_2 27.07.2018 року звернулась до Ульяновського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання та визнання недійсним заповіту. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що у 2014 році померла її баба по лінії матері ОСОБА_4. З квітня 2014 року по 06 листопада 2017 року вона проживала однією сім’єю та вела спільне господарство за адресою: м. Благовіщенське Кіровоградської області, вул. Архіпа Маніти, буд. №8, з вдівцем її баби ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого вважала своїм дідом, а він її онукою. Підставою для проживання однією сім’єю із дідом стало його бажання прожити решту свого життя саме з позивачем, як із своєю онукою, крім того, через значне погіршення фізичного та психічного стану здоров’я виявився неспроможним самостійно дбати про себе. Останні роки свого життя ОСОБА_5 дуже хворів, скаржився на головні болі, запаморочення, провали в пам’яті, погіршення зору, не впізнавав людей, міг вийти з будинку та загубитись. Неодноразово діда приводили додому сусіди, які зустрічали його розгубленого серед вулиці. Знайомі та сусіди розповідали, що дід їх не впізнає і не може пригадати хто вони такі. Позивач зазначила, що вона була єдиною рідною людиною для діда, дбала про нього та доглядала за ним, спільно вела домашнє господарство та мала спільний побут, за спільні кошти купляла продукти харчування та ліки, сплачувала комунальні послуги. Залишити діда самого не могла, так як йому була необхідна підтримка та турбота, які він отримував лише від неї. На вихідні дні вона їздила до своїх чоловіка та дітей, які постійно проживали у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, які ставилися до ОСОБА_5 як до свого прадіда. Чоловік та діти позивача розуміли що, окрім позивача у діда нікого не має, а тому не заперечували проти того, аби вона мешкала разом із ним, потім коли діти йшли до школи дід проживав разом із усіма у квартирі в м. Києві в оточенні родини. З дідом за його життя у них склалися довірчі стосунки, як у діда та онуки. 03 листопада 2017 року коли позивач поїхала до Києва аби навідати своїх чоловіка та дітей, у діда трапився інсульт, і як наслідок частковий параліч тіла та коли вона повернулася дід перебував у край важкому стані. Проте, під час спілкування із дільничним терапевтом, якого позивач негайно викликала, дід категорично відмовився від стаціонарного лікування і прохав залишити його вдома, тому була вимушена виконати його волю. 20 листопада 2017 року ОСОБА_5 помер. Усі витрати на організацію поховання та поминального обіду взяла на себе позивач. Після смерті діда залишилась спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого по вул. Архіпа Маніти, 8 в м. Благовіщенське Кіровоградської області, легкового автомобіля "ЗАЗ 968". У встановлений законом строк позивач звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, так як є єдиною спадкоємницею 4 черги за законом, однак приватний нотаріус Благовіщенського нотаріального округу ОСОБА_6, переглянувши надані документи, повідомила що за життя 06.11.2017 року ОСОБА_5 на випадок своєї смерті склав заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано у реєстрі за №1880, яким заповів усе належне йому на час смерті майно ОСОБА_3. Існування такого заповіту здивував позивача та вона почала згадувати почуте від сусідів і розуміти, що насправді відбулось підроблення заповіту від імені ОСОБА_5, оскільки на передодні того, як у дідуся трапився інсульт, під час її відлучення до родини у м. Київ, до діда приходила невідома жінка, при цьому її ніхто із сусідів не знав і раніше у товаристві із дідом не бачив, а у день поховань діда вона повідомила, що даний будинок належить їй. Здійснивши аналіз усього почутого від сусідів, знайомих та просто небайдужих до неї людей, зіставивши все почуте із подіями, що відбулися напередодні смерті діда та навколо нього, позивач зрозуміла, що хтось здійснив підробку документів від імені ОСОБА_5, через це була вимушена звернутися до Благовіщенського ВП Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Для ОСОБА_5 позивач була єдиною рідною людиною, а тому навіть сумнівів щодо залишення їй майна після смерті діда, ні у позивача, ні у кого іншого з родичів та сусідів не було. Крім того, на момент розпорядження своїм майном ОСОБА_5, який і без того не дуже усвідомлював дійсну реальність подій, переніс інсульт, за діагнозом лікарів у діда стався крововилив у головний мозок (інсульт) і як наслідок параліч певної частини головного мозку. Ця хвороба негативно вплинула не лише на фізичний, але й на психічний стан здоров’я ОСОБА_5 При цьому, як вказано у заповіті, він не був підписаний і прочитаний особисто заповідачем. Отже, дана обставина є беззаперечним доказом, що ні підписати, ні прочитати, ні усвідомити, що саме підписує ОСОБА_5 не міг. Також позивач зазначила, що відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2472 від 21.11.2017 року причиною смерті ОСОБА_5 є хронічна серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз. Окрім того, із змісту заповіту не вбачається, що саме на прохання заповідача, заповіт записано нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. В супереч вимогам чинного законодавства України, заповіт був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 в присутності лише одного свідка, що ставить під сумнів законність оскаржуваного заповіту. Позивач стверджує, що викладені факти наводять на те, що оспорюваний заповіт є недійсним, в момент розпорядження всім своїм майном, ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними внаслідок свого психічного розладу здоров'я. Також позивач зазначає, що під час подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса дізналась про те, що для прийняття спадщини у випадку відсутності заповіту, вона повинна надати довідку про те, що була зареєстрована за однією адресою зі спадкодавцем, проте вона зареєстрована в іншому місці, де поживала її родина, але вже більше чотирьох проживала разом із ОСОБА_5 Враховуючи зазначені обставини, посилаючись на ст.ст. 225, 1223, 1233, 1234, 1247, 1248, 1253, 1257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), враховуючи позовну заяву зі збільшеними позовними вимогами, подану до Голованівського районного суду Кіровоградської області 27.11.2018 року, позивач просить встановити юридичний факт спільного проживання однією сім’єю нею з померлим ОСОБА_5 з квітня 2014 року по 01.11.2017 року за адресою: вул. Архіпа Маніти, буд. №8 в м. Благовіщенське Кіровоградської області; визнати заповіт вчинений 06 листопада 2017 року ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_7 недійсним; скасувати свідоцтво про право на спадщину №1116 від 21.07.2018 року, видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_6 на об’єкт нерухомого майна, а саме: житловий будинок, який знаходиться в м. Благовіщенське Кіровоградської області по вул. Архіпа Маніти, 8.

Крім цього, до позовної заяви позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_7.

26 вересня 2018 року, до відкриття провадження у справі, головою Ульяновського районного суду Кіровоградської області відповідно до ч. 4 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) винесено розпорядження про передачу справи для розгляду до Голованівського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з тим, що після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

17 жовтня 2018 року цивільна справа із зазначеним позовом надійшла до Голованівського районного суду Кіровоградської області та відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями направлена на розгляд судді Гарбузу О.С.

22.10.2018 року судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, на виконання якої, 27.11.2018 року представником позивача повторно подано позовну заяву з усуненими недоліками, що стало підставою для залишення позову без руху.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175 -177 ЦПК України.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі не вбачається.

Враховуючи вимоги ст. 274 ЦПК України, справа має розглядатись за правилами загального позовного провадження, оскільки спір виник щодо спадкування.

Клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскільки рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо сторін, так як саме нею було посвідчено спірним заповіт про скасування якого заявляється позивачем.

Керуючись ч. 5 ст. 128, ст.ст. 187, 189, 190, 196, 258-261, 274, 353 ЦПК України, суддя –

постановив:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання, визнання недійсним заповіту та скасування свідоцтва про право на спадщину.

Залучити до участі у справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Благовіщенського районного нотаріального округу ОСОБА_7.

Визначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 06 лютого 2019 року на 14 годин 30 хвилин в залі судових засідань Голованівського районного суду Кіровоградської області за адресою: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Соборна, 18, поштовий індекс 26500; веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud1104/.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу та третій особі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов за нормами ст.ст. 178, 191 ЦПК України тривалістю п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз’яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Роз’яснити відповідачу її право пред’явити зустрічний позовза нормами ст.ст. 193, 194 ЦПК України у строк для подання відзиву.

Встановити третій особі строк для подання пояснень за нормами ст.ст. 178, 181 ЦПК України тривалістю п’ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Роз’яснити третій особі, що копія пояснення та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) пояснення до суду. До пояснення додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення третьої особи, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До пояснення, підписаного представником третьої особи, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника третьої особи. У разі ненадання третьою особою пояснення у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у зв'язку з наявністю у Голованівському районному суді Кіровоградської області відповідної технічної можливості.

Місце проживання позивача ОСОБА_2: АДРЕСА_2, поштовий індекс 04201.

Місце проживання відповідача ОСОБА_3: АДРЕСА_3, поштовий індекс 26400.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише в частині недотримання правил підсудності в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гарбуз О. С.