Рішення № 78159530, 26.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8276/18&?п;

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_3, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів. Свої вимоги обґрунтував тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області від 23 грудня 2017 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення є неправомірною та підлягає скасуванню з наступних підстав. У вказаний в постанові день та час він перебував за кермом автомобіля MERCEDES-BENZ S420, реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Львів – Винники. Він був зупинений працівниками поліції без пояснення причини такої зупинки. Позивач вважав дії поліцейського незаконними, однак на його вимогу пред’явив всі необхідні документи. ОСОБА_1 був доставлений до управління патрульної поліції. При цьому йому не було надано можливості скористатися правовою допомогою.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції, провадження по справі – закрити.

Позивач та його представник в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 рухався автодорогою з м. Львова в бік м. Винник. У зв’язку з несприятливими погодними умовами (сніговий покрив на дорозі) та наявністю на правій смузі руху снігового замету, об’їхав цей замет. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки на дорозі не було належної розмітки, він не створив аварійної ситуації. Зазначив також, що відносно нього були складені протоколи також за створення аварійної ситуації та невиконання вимог працівників поліції, однак ці справи закриті судом. Оскаржувана постанова поліцейського є необґрунтованою, відсутні докази вини позивача, не здійснювалося фото та відеофіксація, не допитувалися свідки.

Відповідачі своїх представників до суду не направили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлень на офіційні адреси електронної пошти державних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Ухвалою суду від 06 листопада 2018 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд дійшов наступного висновку.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Постановою інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_3 серії БР № 454516 від 23 грудня 2017 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_123 грудня 2017 року, о 17 год. 40 хв., на автодорозі Львів – Винники Н02, керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ S420, реєстраційний номер НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 8.5.1 Правил дорожнього руху України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 8.5.1 ПДР України встановлено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

ОСОБА_1 звернувся до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП зі скаргою на постанову про адміністративне правопорушення, однак така листом від 15 січня 2018 року № Ф-2/41/12/01/2018 була залишена без задоволення.

Крім того, листом начальника Управління патрульної поліції у Львівській області від 24 вересня 2018 року № М-290аз/41/12/01/2018 захисника позивача – адвоката ОСОБА_2 було повідомлено про те, що дії інспекторів управління, які складали постанови відносно ОСОБА_1 23 грудня 2017 року, були предметом службової перевірки. Наказом Департаменту патрульної поліції від 10 травня 2018 року № 624 інспектора поліції ОСОБА_3 попереджено про неповну посадову відповідність, інспектору Сачик В.О. оголошено догану.

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 22 червня 2018 року провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП за фактом створення аварійної ситуації 23 грудня 2017 року закрите за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Органом поліції не надані суду докази, які б спростовували обставини, наведені позивачем та його представником.

Крім цього, суд враховує неправомірність поведінки працівників поліції, які здійснювали провадження в адміністративній справі, що встановлено Департаментом патрульної поліції; встановлену судом відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 4 ст. 122 КУпАП щодо створення аварійної ситуації.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення правил дорожнього руху, що регламентують порядок дотримання вимог дорожньої розмітки.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 288 КУпАП позивач був звільнений від сплати державного мита, тому відсутні правові підстави для розподілу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 241-246, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_3, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову Інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_3 серії БР № 454516 від 23 грудня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 26 листопада 2018 року проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення буде складений 30 листопада 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Л.Д. Фролова