Рішення № 78158178, 15.11.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/6765/17

Провадження №2/336/541/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 листопада 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі судді Жупанової І.Б., за участі секретаря Падалка А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 336/6765/17 пр. № 2/336/541/2018 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності, - ОСОБА_3 22.11.2017 засобами поштового зв’язку в інтересах позивача звернулась до суду з позовом до відповідачів, за змістом якого просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 87 892 дол.США, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 41 407,20 дол.США, заборгованості за відсотками у сумі 46 484,80 дол.США та витрати по сплаті судового збору у сумі 34 789,13 гривень.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредиту № 08-315П214-НКЛ. Загальними зборами Акціонерів 09.03.2010 прийнято рішення про зміну типу юридичної особи з акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування банку, відповідно, позивач є правонаступником прав та обов’язків Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Відповідно до п. 1.1 кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 40 600,00 дол.США. На час укладення договору банк мав законні повноваження та підстав для кредитування клієнтів у іноземній валюті відповідно до п.2 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Кредитором виконані зобов’язання, передбачені договором кредиту, а саме, надано грошові кошти в обумовленому розмірі позичальнику.

Пунктом 1.1. договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом та періоди погашення, кінцевий термін користування кредитом. Втім, у порушення умов договору, як зазначено в позові, ОСОБА_1 зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 06.04.2017 має прострочену заборгованість за кредитом у сумів 41 407,20 дол.США та за відсотками у сумі 46 484,80 дол.США, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості.

В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту відповідно до ст. 553 ЦК України 01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір поруки №08-315П214-П, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання позичальником обов’язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно з умовами договору поруки поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов’язків, встановлених договором, в тому числі, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати виконання зобов’язання за повернення кредиту за договором.

На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про усунення порушень, але на дату подання позовної заяви виконана не була, що зумовило звернення позивача до суду із вимогами про стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.

З підстав, передбачених ст.ст. 11, 509, 525, 526, 543, 549, 553, 554, 623-625, 1049, 1054 ЦК України, представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.

Під час розгляду цивільної справи відповідачі не скористались своїм правом, передбаченим ч.4 ст. 174 ЦПК України, на подання відзиву, поважних причин його ненадання не повідомили, тому, відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зустрічної позовної заяви та заяв по суті справи подано не було.

Ухвалою судді від 28.12.2017 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

У зв’язку із оскарженням ухвали від 28.12.2017 в апеляційному порядку, ухвалою від 02.04.2018 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 23.07.2018 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 02.04.2018.

Ухвалою від 20.08.2018 закрито підготовче провадження у справі, розпочато розгляд по суті та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні із викликом сторін.

Ухвалою від 20.08.2018 визнано повторне подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2018, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, зловживанням процесуальним правом оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Крім того, ухвалою від 20.08.2018 застосовано до ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу, який постановлено у визначеному в ухвалі розмірі стягнути в дохід держави.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом вчинено не було, відповідні клопотання не заявлено.

Представник позивач у судове засідання 15.11.2018 року не з’явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання 15.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 не з’явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи оскільки на час розгляду справи він буде перебувати в іншому місці, а також йому необхідний додатковий час для звернення за правовою допомогою.

Відповідач ОСОБА_2 також не з’явилась у судове засідання 15.1.2018 року, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у розумінні ст. 130 ЦПК України на тій підставі, що про час розгляду справи повідомлений належним чином її чоловік ОСОБА_1

Проте суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки дана цивільна справа розглядається у суді на протязі тривалого часу, відповідач ОСОБА_1 неодноразово зловживав своїми процесуальними правами, на що судом застосовано до нього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі 1841 грн.

За таких обставин суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши надані сторонами письмові докази, оцінивши їх на предмет належності, допустимості, достовірності і достатності, заяви сторін, суд на їх підставі встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

Предметом позову є солідарне стягнення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ, укладеним 01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитором), правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником), забезпеченим порукою на підставі укладеного 01.10.2008 договору поруки № 08-315П214-П, кредитором за яким виступає Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», позичальником – відповідач ОСОБА_1, а поручителем – відповідачка ОСОБА_2

Підставою звернення позивача до суду стало невиконання позичальником ОСОБА_1 умов договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ, укладеного 01.10.2008, а саме, порушення строків сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом.

Судом встановлено, що 01.10.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитором), правонаступником якого є позивач (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та статуту ПАТ «Укрсоцбанк», витягу з протоколу №35 рішень Наглядової ради ПАТ «Укрсоцбанк» містяться у справі), та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ.

Предметом договору згідно з п. 1.1 є надання кредитором позичальнику грошових коштів на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (кредиту) на умовах, визначених цим договором. Надання кредиту здійснюється окремими частинами (п. 1.1.1) (траншами) зі сплатою 15,0 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному у Додатку №1 до цього договору, що є його невід’ємною частиною, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 40 600,00 дол. США. Транш в сумі 21 359,00 дол. США за умовами договору має бути переданий 01.10.2008 на рефінансування заборгованості в ЗАТ «ОТП Банк» за договорами кредиту №CNL-201/036/2005 від 16.09.2005 та CNL-201/086/2007 від 09.01.2007, та 01.10.2008 в сумі 19 241,00 дол. США на поточні потреби.

Пунктом 1.1.1.2 договору врегульовано, що повернення кредиту буде здійснюватись рівними частинами, періодично – до 01 числа кожного місяця, в сумі 574,24 дол.США, починаючи з 01.11.2008 та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 30.09.2023 включно на умовах, визначених цим договором.

Погашення заборгованості за цим договором (п. 1.1.3) приймається лише за умови попереднього погашення заборгованості за додатковим договором.

Відповідно до п. 1.3 в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу) а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з позичальником договір іпотеки, та з позичальником і поручителем ОСОБА_2 договір поруки.

При цьому, з копії договору вбачається узгоджений між сторонами правочину порядок надання кредиту та сплати процентів і комісії.

П.п. 3.3.4, 3.3.7, 3.3.8 договору позичальник зобов’язався суворо дотримуватись положень цього договору, а також договорів, визначених п.п. 1.3, 1.1.3, 3.3.5 цього договору; сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному п.п.1.1.1, 2.4, 2.10 цього договору та комісії в розмірах та в порядку, передбачених цим договором; своєчасно та в повному обсязі погашати транші кредиту із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1, 1.1.1.2, 2.4, 3.3.14 цього договору.

Крім того, відповідно до п. 3.3.14 договору, позичальник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з дати одержання письмового повідомлення кредитора достроково повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти, комісії, а також можливі штрафні санкції (пеню, штраф) у випадках, визначених п.п.2.7.3, 3.2.3, 5.4 цього договору.

Також, 12.11.2009 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (кредитором) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір про внесення змін №1 до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ від 01.10.2008, яким первісний договір викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п.1.1.1 договору передбачено, що надання кредиту здійснюється окремими частинами (п. 1.1.1) (траншами) зі сплатою 15,84 процентів річних в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 42 035,11 дол. США, з наступним порядком надання траншів кредиту: 01.10.2008 в сумі 21 359,00 дол. США на рефінансування заборгованості в ЗАТ «ОТП Банк» за договорами кредиту №CNL-201/036/2005 від 16.09.2005 та CNL-201/086/2007 від 09.01.2007; 01.10.2008 в сумі 19 241,00 дол. США на поточні потреби; 12.11.2009 в сумі 1 435,11 дол. США на поточні потреби.

П. 1.1.2 договору врегульовано, що погашення траншів кредиту буде здійснюватися в наступному порядку – до 20 числа (включно) кожного місяця, починаючи з 01.11.2008, останній платіж – 30.09.2028 згідно з наведеним графіком.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання всіх зобов’язань за вказаним вище договором 01.10.2008 між кредитором, позичальником та відповідачем ОСОБА_2 (Поручитель) укладений Договір поруки № 08-315П214-П.

П. 1.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов’язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмір та у випадках, передбачених договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ від 01.10.2008 (договір кредиту).

П. 3.1 договору поруки врегульовано, що поручитель зобов’язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов’язання, виконати відповідне зобов’язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту та процентів на рахунок кредитора, а також штрафних санкцій.

Додатковою угодою №1 від 12.11.2009, укладеною між сторонами договору поруки, вказаному вище, про внесення змін до договору поруки №08-315П214-П від 01.10.2008, внесено зміни в частині суми кредиту, що підлягає поверненню та процентної ставки відповідно до умов договору кредиту, кінцевого строку виконання основного зобов’язання.

Вимога банку про усунення порушень, надіслана позичальнику та поручителю 23.05.2017, що встановлено судом на підставі вивчених письмових доказів, виконана не була, що зумовило звернення позивача до суду із вимогами про стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку.

Так, Банк скористався своїм правом вимоги дострокового виконання основного зобов’язання відповідно до умов договору кредиту внаслідок порушення позичальником умов договору в частині строків погашення заборгованості за кредитом та відсоткам за користування ним. При цьому, банком в повному обсязі виконані передбачені договором зобов’язання з видачі трьох траншів кредиту, що підтверджено розрахунком вимог банку.

Так, у зв’язку із невиконанням ОСОБА_1 вказаних зобов’язань за договором кредиту (із договором про внесення змін до нього) у порівнянні із графіком погашення кредиту станом на 06.04.2017 заборгованість відповідача становить 87 892 дол. США, яка складається з: - 41 407,20 дол. США – заборгованість за кредитом; -46 484,80 дол. США – заборгованість за відсотками. Вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, які вбачаються з наданого банком розрахунку вимог банку у зв’язку із неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, позивачем не заявлено.

Розрахунок заборгованості підтверджений належними письмовими доказами, відповідає умовам договору кредиту із договором про внесення змін до нього.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Суд застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови та строки виконання зобов’язань учасниками цивільних правовідносин, а саме ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України.

Крім того, на дані правовідносини, які виникають за кредитним договором, укладеним між банком (кредитодавцем) та позичальником, про надання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах, встановлених договором, поширюються положення ст.ст. 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України.

На правовідносини між поручителем та кредитором розповсюджуються положення ст.ст. 553, 554 ЦК України. Зокрема, за змістом ч. ч.1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитом як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також на правовідносини сторін поширюється зміст ч.1 ст. 543 ЦК України, якою передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід навести також зміст статті 524 ЦК України, якою передбачено, що грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

При цьому, загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Враховуючи умови правочинів, укладених між сторонами стосовно основного зобов’язання, позивач обґрунтовано заявив позовні вимоги про стягнення наявної заборгованості саме у валюті виданого кредиту – у доларах США, без зазначення еквіваленту, вираженому у грошовій одиниці України – гривні.

Визначаючи характер грошового зобов'язання, суд вважає за необхідне стягнути з боржника суму заборгованості саме в іноземній валюті.

Крім того, суд зауважує, що п. 6.2 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ від 01.10.2008, як і аналогічними умовами договору про внесення змін до первісного договору, визначено порядок врегулювання можливих спорів шляхом переговорів, а у разі їх неможливості – відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди», а саме, - Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків.

Так, згідно з п.14 ч.1 ст. 6 (Підвідомчість справ третейським судам) Закону України «Про третейські суди» № 1701-IV від 11.05.2004 третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) (частину першу статті 6 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 03.02.2011).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на третейське застереження, яке сторони передбачили у договорі споживчого кредиту, слід застосувати правовий висновок, який міститься у Постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №755/30974/14-ц. Так, «Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки Законом № 2983-VІ виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)».

Так, суд дійшов висновку про те, що у зв’язку з порушенням боржником виконання зобов’язання за договором кредиту банк відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та умов договору використав право достроково вимагати солідарного стягнення з позичальника та поручителя заборгованості, надіславши 23.05.2017 вимогу про усунення порушень, змінивши таким чином строк виконання основного зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на зазначених підставах шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ від 01.10.2008 у cумі 87 892 дол. США.

За змістом ч.1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідачів порівну слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого позивачем у сумі 34 789,13 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 223, 229, 244-245, 247, 258-259, 263-266, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (адреса: вул. Ковпака, буд. 29, м. Київ, рахунок № 29090150130005, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: вул. Петровського, буд.56, м.Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: вул. Петровського, буд. 56, м.Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №08-315П214-НКЛ від 01.10.2008 у cумі 87 892 дол. США (вісімдесят сім тисяч вісімсот дев’яносто два долари США 00 центів), що складається з заборгованості за кредитом у сумі 41 407,20 дол. США (сорок одна тисяча чотириста сім доларів США 20 центів) та заборгованості за відсотками у сумі 46 484,80 дол. США (сорок шість тисяч чотириста вісімдесят чотири долари США 80 центів).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 17 394,57 гривень (сімнадцять тисяч триста дев’яносто чотири гривні 57 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 17 394,57 гривень (сімнадцять тисяч триста дев’яносто чотири гривні 57 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя