Ухвала суду № 78157973, 22.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5408/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 63257-17 від 24.05.2018.

Ухвалою судді від 22.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.11.2018 о 11:00 год.

07.11.2018 (засобами електронного зв'язку: вх. № ЕП/6273/18) та 08.11.2018 до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржувана податкова вимога № 63257-17 від 24.05.2018 винесена відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України та з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 по справі № 815/272/18.

09.11.2018 до суду засобами електронного зв'язку (вх. № ЕП/6340/18) від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 13.11.2018 о 11:00 год., відкладено за клопотанням представника відповідача на 22.11.2018 о 11:00 год.

21.11.2018 до суду (вх. № 35564/18) від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що станом на 13.11.2018 згідно бази даних АІС «Податковий блок» по ФОП ОСОБА_1 (НОМЕР_1 по КБК 14010100 (податок на додану вартість)) було виключено з обліку донарахованої суми податкових зобов'язань у зв'язку з рознесенням ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/272/18 від 27.04.2018, в результаті чого податковий борг відсутній. Таким чином, ГУ ДФС в Одеській області повідомило, що податкова вимога № 63257-17 від 24.05.2018 на суму 102314,33 грн. була скасована на підставі п.60.2 ст.60 ПК України, у зв'язку із чим відповідний податковий борг відсутність згідно з пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України. Зважаючи на вказані обставини, відповідач просив закрити провадження у справі згідно з п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

21.11.2018 до суду засобами електронного зв'язку від представника позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн., сплаченої суми судового збору в сумі 1762 грн.

22.11.2018 до суду від Головного управління ДФС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

В судовому засіданні, призначеному на 22.11.2018 о 11:00 год., на обговорення учасників процесу поставлено питання щодо закриття провадження у справі з підстав, зазначених представником ГУ ДФС в Одеській області у поданому 21.11.2018 до суду клопотанні.

Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечував.

Представник відповідача клопотання підтримав та просив задовольнити.

Вислухавши думки представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 12.06.2018, з урахуванням ухвали від 18.09.2018, по справі № 815/272/18, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002711305 від 05.01.2018р., яке винесене на підставі акту № 1986/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 26.12.2017; податкове повідомлення-рішення № 0002731305 від 05.01.2018, яке винесене на підставі акту №1986/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 26.12.2017; повідомлення-рішення № 0002741305 від 05.01.2018, яке винесене на підставі акту №1986/15-32-13-05/НОМЕР_1 від 26.12.2017.

Підставою ж для звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із даним адміністративним позовом, слугувало винесення ГУ ДФС в Одеській області податкової вимоги № 63257-17 від 24.05.2018 з податку на додану вартість в розмірі 102314,33 грн., з яких 70467,80 грн. - основний платіж, 17702 грн. - штрафні (фінансові) санкції, 14144,53 грн. - пеня. При цьому зазначена в оскаржувані вимозі сума обумовлена визначеними податковими повідомленнями-рішенням від 05.01.2018 №№ 0002711305, 0002731305, 0002741305, яка обліковувались у податкового органу узгодженим податковим зобов'язанням.

Поряд із тим, в результаті винесення Одеським апеляційним адміністративним судом постанови від 12.06.2018, з урахуванням ухвали від 18.09.2018, по справі № 815/272/18 ГУ ДФС в Одеській області на підставі пп.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України визначена зазначеними вище податковими повідомленнями-рішенням сума податкового зобов'язання облікована як погашена органом стягнення, у зв'язку із чим оскаржувана податкова вимога № 63257-17 від 24.05.2018 в силу п.60.2. ст. 60 ПК України вважається відкликаною.

Зазначене також підтверджується службовою запискою в.о. заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області від 13.11.2018 № 1084/11/15-32-13-058 Брік І.О., відповідно до якої судове рішення по справі № 815/272/18 за платежем «податок на додану вартість» на суму 88510 грн. відпрацьоване, недоїмка відкликана з КОР.

Таким чином, судом встановлено, що на момент вирішення спору оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Згідно з ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Позивачу у відповідності до викладених вище правових норм, належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області судові витрати в розмірі, що підлягав оплаті за подання даного адміністративного позову відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1023,14 грн., за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою майнового характеру (1 % ціни позову).

Повідомити позивача, що надміру сплачена сума решти судового збору (738,86 грн.) підлягає поверненню в порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 3.09.2013 №787.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн., з урахуванням витрачених згідно табелів обліку та звіту про використання адвокатом робочого часу на надання правничої (правової) допомоги: 1:45 год. на «зустріч з клієнтом, обговорення проблемної ситуації, правова оцінка ситуації»; 3:05 год. на «отримання від ФОП ОСОБА_1 документів, формування адвокатського досьє, робота з документами, правовий аналіз, вивчення чинного законодавства, формування правової позиції» (всього у вересні 2018 р. - 4:50 год.); 5:50 год. на «робота з документами, написання позову»; 1:00 год. на «оформлення позову та додатків до нього»; 1:00 год. «подання позову до суду» (всього у жовтні 2018 р. - 7:50 год.); 1:10 год. на «робота з документами, написання відповіді на відзив»; 0:30 год. на «скасування, підписання ЕЦП, направлення відповіді на відзив відповідачу та до суду»; 1:10 год. на «участь у судовому засіданні» (всього 2:50 год. у листопаді 2018 р.).

Таким чином, представник позивача розрахував вартість 1 год. роботи в сумі 1290 грн. (20000 грн. / на 930 хв. (15,5 год.)).

Згідно з ч.7 ст.134 КАСУ обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вищезазначеної норми представником відповідача надано суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, згідно якого заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, обставин судового процесу, в якому відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України (у зв'язку виправленням суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень), неадекватністю витраченого адвокатом часу, зазначеного у табелях обліку робочого часу, та не відповідає середній сумі відшкодування витрат на правову допомогу по Україні.

Суд враховує, що відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було подано договір про надання правової допомоги від 27.08.2018 б/н, додаткова угода до нього від 27.09.2018, табелі обліку робочого часу та платіжне доручення від 16.10.2018 № 581 на суму 20000 грн.

При цьому вказана сума сплачена адвокату ще до подання позовної заяви до суду, тобто без урахування втрат часу, які обумовлені судовим розглядом, проте про які представником позивача надано звіти про витрачений час.

В той же час, у поданих документах жодним чином не обґрунтовано заявлену фахівцем у галузі права та адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, з урахуванням більш наближеними до реальності витрат часу, необхідних для виконання фахівцем у галузі права відповідної роботи в розмірі 5000 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 6023,14 грн., з яких 5000 грн. - витрати на правничу допомогу та 1023,14 грн. - витрати на сплату судового збору в розмірі, що підлягав оплаті за подання даного адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 238, 248 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Провадження у справі № 420/5408/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68741, АДРЕСА_1; НОМЕР_1) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6023,14 грн. (шість тисяч двадцять три грн. 14 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27.11.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.