Рішення № 78157474, 27.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 р. справа № 480/3895/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.04.2016; зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з 01.04.2016; зобов'язання сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення виплати пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що він є внутрішньо переміщеною особою. Місцем його проживання є м. Суми, вул.Інтернаціоналістів, 20/61. З квітня 2016 року виплату пенсії йому було припинено у зв'язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач не погоджується із такими діями органу Пенсійного фонду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється за рішенням органу Пенсійного фонду або за рішенням суду. В даному випадку припинення виплати пенсії здійснено без прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відповідного рішення.

Ухвалою суду від 18.10.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

27.11.2018 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що питання призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, а також Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Підставою для виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі є довідка, видана відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Рішення про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати приймає Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. На підставі вказаного рішення управління приймає своє рішення. Виплата пенсії позивачу була припинена з 01.04.2016 на підставі інформації Департаменту соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації про закінчення терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Ухвалою суду від 15.11.2018 справа призначена за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.11.2018.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 цієї статті встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.

Згідно з копією довідки від 28.11.2014 №5924001761 позивач є особою, який постійно проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, переміщений з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

З квітня 2016 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виплата пенсії ОСОБА_1 припинена.

На адвокатський запит, Головним управлінням ПФУ в Сумській області листом від 05.10.2018 №10138/06.2-14 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області з 01.01.2015 як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплату пенсії з 01.04.2016 було припинено у зв'язку з отриманням інформації про закінчення терміну дії довідки про взяття на облік ОСОБА_1 як особи, що переміщується з тимчасово окупованої території України або з району проведення антитерористичної операції. У період з 01.04.2016 ОСОБА_1 не звертався до Головного управління ПФУ в Сумській області із заявою про поновлення виплат та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.16).

Тобто, виплата пенсії позивачу була припинена у зв'язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване в Законі України № 1058-ІУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та в Законі України №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, якими встановлено порядок призначення, нарахування та виплати пенсії. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягай встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж. Питання виплати пенсій врегульовані ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Згідно зі ст. 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виключно цим Законом України визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Таким чином, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” або будь-яким іншим законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які мають статус внутрішньо переміщених.

Статтею 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Вказаний перелік є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Жодна з цих підстав відповідачем не була застосована для припинення виплати пенсії. Окреме рішення про припинення виплати пенсії відповідачем не виносилось, письмова інформація про припинення виплати пенсії територіальним органом Пенсійного фонду не надсилалась.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про облік внутрішньо переміщених осіб" від 01.10.2014 № 509, довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, підлягає перереєстрації до 20 липня 2016 року. Для цього внутрішньо переміщена особа особисто або через законного представника (у випадках, передбачених абзацами першим - шостим пункту 2 цього Порядку) звертається за видачею довідки до уповноваженого органу, а раніше видана їй довідка вилучається, про що вносяться відповідні записи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Також, за приписами ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

З матеріалів справи вбачається, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 була видана 28.11.2014, тобто до 20 червня 2016 року, а тому вона діє безстроково (а.с.8).

У відповідності до вимог ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вказана довідка не скасовувалася.

Отже, посилання відповідача на закінчення строку дії довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, є безпідставними.

Таким чином, відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_1, не приймаючи рішення у відповідності до ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при тому, що жодним законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які мають статус внутрішньо переміщених.

На думку суду, право громадянина на отримання призначеної йому пенсії не можна пов’язувати з такою умовою, як постійне проживання або перебування за місцем реєстрації місця проживання. Будь-які висновки органів соціального захисту про відсутність осіб за місцем проживання, перебування чи реєстрації, а також рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (яка була створена виконавчим органом міської ради на підставі ПКМУ від 08.06.2016 №365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”), яке фактично слугувало підставою для припинення виплати пенсії позивачу, ніяким чином не є таким рішенням у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону України №1058-ІУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Аналогічний висновок викладений у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі, викладений у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року (справа №805/402/18, провадження №Пз/9901/20/18), згідно якого визнано протиправним та скасовано розпорядження Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 березня 2017 року “Про припинення виплати пенсії до з'ясування” та зобов'язано відновити виплату призначеної їй пенсії за віком з 01 квітня 2017 року.

Суд зазначає, що справа №480/3895/18, є аналогічною із вказаною зразковою справою.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з квітня 2016 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати раніше призначено пенсії з 01.04.2016 та зобов’язати поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.04.2016.

Що стосується вимоги позивача про виплату заборгованості пенсії з 01.04.2016 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" суд зазначає, що це відноситься до порядку виконання судового рішення, а не до позовних вимог.

Стосовно вимог позивача про звернення судового рішення в частині присудження виплати пенсії до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Приписами частини 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії з 01.04.2016.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) поновити ОСОБА_1 (м.Суми, вул. Інтернаціоналістів, 20/61, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нарахування та виплату пенсії з 01.04.2016.

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар