Рішення № 78154730, 27.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 р. Справа№200/11512/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області, про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» (далі – ДП «Укрдержбудекспертиза») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що його відокремлений підрозділ - філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області знаходився на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, де сплачував авансові внески з податку на прибуток, зокрема в період березень - грудень 2014 року. 29.12.2014 року філія перейшла на облік до відповідача та сплачувала авансові внески за період з січня до лютого 2015 року. Передача інтегрованої картки платника з Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до відповідача відбулася лише 28.12.2016 року.

У картці, яка була відкрита Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, у позивача обліковувалася переплата у сумі 535 750 грн. З них внаслідок некоректної роботи електронних баз даних податкових органів сплату у сумі 150 222 грн. з картки, відкритої у відповідача, було зараховано до картки, отриманої з Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька в рахунок самостійно нарахованих сум авансових внесків з податку на прибуток, у зв’язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з позовом. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року в справі №805/3112/17-а його позов задоволено: зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування та відновити в інтегрованій картці платника податків філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за кодом бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» суми 150222 грн., яка рахувалася за даними Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька як заборгованість.

Таким чином за даними податкового обліку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькі області рахується переплата (позитивне сальдо розрахунків з податку на прибуток) в розмірі 535 750 грн. (385528 грн. + 150 222 грн. = 535 750 грн.), щодо якої, на день подання заяв про повернення переплати строки у 1095 днів не сплили.

Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області неодноразово зверталася до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області із заявами про повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток у загальному розмірі 535 750 грн. окремими заявами щодо 385 528 грн. (заява від 18.01.2018 року, тобто у межах строку 1095 днів від дня остаточної сплати авансових внесків за 2014 рік згідно з поданою декларацією (лютий 2015 року)) та щодо 150 222 грн. (заява з посиланням на судове рішення у справі №805/3112/17-а, яке набрало законної сили 03.04.2018 року).

Між тим, в порушення п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України відповідачем не вчинено відповідних дій та не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Відповідно, надміру сплачені до бюджету суми податку на прибуток у встановлені строки не повернуті.

Вважаючи, що контролюючим органом порушені права філії позивача як платника податків, з урахуванням уточнення позовних вимог просив:

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати висновок про повернення філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (код ЄДРПОУ 35917754) з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 535 750 грн. та подати цей висновок територіальному органу Державної казначейської служби України для виконання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, філією позивача здійснювалася оплата авансових внесків з податку на прибуток щомісячно протягом березня 2014 року по лютий 2015 року у повному обсязі без затримки. В інтегрованій картці платника за кодом 11023100 у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька були відображені нарахування авансових внесків за період з березня 2014 року по лютий 2015 року включно, а сплата за січень-лютий 2015 року не відбувалась. У другій картці, яка була відкрита Державною податковою інспекцією у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, обліковувалась переплата у сумі 535 750 грн. у тому числі за платіжними дорученнями: від 15.01.2015 року № 1 на суму 75111 грн.(з призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2015»), від 05.02.2015 року № 25 на суму 75111 грн. (з призначенням платежу «авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року»). Злиття ІКП за кодами «11023100» та «11020100» відбулося 06.10.2015 року. Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області ставить питання про повернення з бюджету надміру сплачених сум податку на прибуток у розмірі 535 750 грн. Однак, на теперішні час в ІКП «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» переплата складає 385 528 грн., яка виникла 11.03.2015 року. А щодо суми 150222 грн., то термін 1095 днів вже минув. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначав, зокрема, що посилання відповідача на те, що в інтегрованій картці платника за кодом 11023100 у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька були відображені нарахування авансових внесків за період з березня 2014 року по лютий 2015 року включно, а сплата за січень-лютий 2015 року не відбувалась, не відповідають дійсності, оскільки спростовані твердженнями відповідача про переплату в сумі 535 750 грн. та судовим рішенням, яке набрало законної сили. Також позивач підтримав викладену в позові позицію щодо дотримання строку 1095 днів. Просив задовольнити позов.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, які викладені в позові. Також пояснив, що загальна сума переплати 535 750 грн. ( в тому числі на суму 385 528 грн. та на суму 150 222 грн.) виникла 17.11.2017 року – в день отримання контролюючим органом уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік. Вказані обставини також підтверджуються листом начальника Краматорського управління Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.11.2018 року №13/05-15-10 «Про надання інформації», направленого на адресу відповідача. Станом на день розгляду даної справи надміру сплачені до бюджету суми податку на прибуток не повернуті. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Пояснив, що загальна сума переплати 535 750 грн., яка складається з 385 528 грн. та 150 222 грн., виникла 17.11.2017 року – в день отримання контролюючим органом уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік. Однак щодо частини вказаної суми, а саме щодо 150222 грн., то пропущено строк 1095 днів для подання платником податків заяви про повернення надміру сплаченої суми. Крім того, відповідно до інтегрованої картки платника податків надміру сплаченою сумою є сума 385 528 грн. Необхідність погодження сум, які підлягають поверненню, податковим органом, де на обліку перебуває платник податків, з Головного управління ДФС у Донецькій області, врегульована внутрішніми актами, однак законодавством не передбачена. Податковий борг у платника податків відсутній. Станом на день розгляду даної справи висновки про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготовлені. Податковий борг у платника податків відсутній. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що ДП «Укрдержбудекспертиза» має відокремлений підрозділ - філію ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 35917784), яка є платником податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (код бюджетної класифікації 11020100). Вказаний відокремлений підрозділ перебував на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, а з 29.12.2014 року перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

27.09.2017 року Донецьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі №805/3112/17-а за позовом ДП «Укрдержбудекспертиза» в інтересах філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року в справі №805/3112/17-а, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 16.10.2018 року, позов ДП «Укрдержбудекспертиза» в інтересах філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо невідображення авансових платежів з податку на прибуток та відмови в коригуванні та відновленні в інтегрованій картці платника податків філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за кодом бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» суми 150 222 грн., яка рахувалась за даними Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування та відновити в інтегрованій картці платника податків філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за кодом бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» суми 150 222 грн., які рахувалися за даними Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що після переходу відокремленого підрозділу позивача (філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області) на облік до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, що відбулося у грудні 2014 року, передача інтегрованої картки платника податків з Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька до відповідача відбулася лише 28.12.2016 року.

У зв’язку з наведеним станом на 28.12.2016 року у філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області рахувалось дві картки з податку на прибуток.

Так, у картці, яка була отримана з Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька у філії позивача обліковувалася заборгованість у сумі 150 222 грн.

У картці, яка була відкрита Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, у філії позивача обліковувалася переплата у сумі 535 750 грн., у тому числі за платіжними дорученнями:

- за платіжним дорученням від 15.01.2015 року № 1 на суму 75111 грн. (призначенням платежу: «авансовий внесок з податку на прибуток за січень 2015»);

- за платіжним дорученням від 05.02.2015 року № 25 на суму 75111 грн. (призначенням платежу: «авансовий внесок з податку на прибуток за лютий 2015 року»);

- зменшення нарахувань згідно з розрахунком від 02.03.2015 року № 2 - 425528 грн.

- повернуто платнику 31.03.2016 року 40000 грн. - суму податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету відповідно до платіжного доручення від 31.03.2016 року № 44.

Неврахування оплати авансових внесків з податку на прибуток в сумі 150222 грн. сталося внаслідок відсутності технічної можливості злиття двох інтегрованих карток платника.

Також встановлено, що відповідно до акту звірення розрахунків від 03.02.2016 року №8100-20, що складений Державною податковою інспекцією у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, позитивне сальдо розрахунків філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року станом на 31.12.2015 року склало 575 750 грн., яке станом на 01.01.2017 року відповідачем було зменшено на суму 150 222 грн.

Листом від 20.02.2017 року №2291/05-15-07-13-3 Державна податкова інспекція у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на запит позивача щодо надання актів звірення повідомила, що станом на 01.01.2017 року в інтегрованій картці платника філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за кодом платежу 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» рахується переплата у сумі 385 528 грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальний принцип авансових внесків з податку на прибуток є таким, що нараховані авансові внески з податку на прибуток підприємств після їх сплати не мають статусу заборгованості, а сплачені сума авансових внесків є переплатою. Відповідач, відкорегувавши показники в інтегрованій картці філії позивача в бік зменшення, діяв протиправно і всупереч закону. Врахування заборгованості з податку на прибуток за січень 2015 року та лютий 2015 року, яка існувала за даними Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, при сплаті авансових внесків з цього податку за січень 2015 року та лютий 2015 року за новим місцем обліку до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, у зменшення суми переплати є протиправною дією відповідача, яка не ґрунтується на нормах податкового законодавства. Тому відповідач необґрунтовано зменшив філії позивача суму переплати з податку на прибуток на 150222 грн.

Отже, виходячи з обставин, які встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, відокремлений підрозділ позивача - філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області має переплату за кодом платежу 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» (позитивне сальдо розрахунків з податку на прибуток) в загальному розмірі 535 750 грн., яка складається з:

- суми 385 528 грн. (підтверджується листом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.02.2017 року №2291/05-15-07-13-3);

- в сумі 150 222 грн. (підтверджується постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року, яка набрала законної сили, в справі №805/3112/17-а).

Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області неодноразово зверталася до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області із заявами про повернення податку на прибуток.

Так, 27.12.2017 року філія позивача звернулася із заявою №1168 про переведення переплати у сумі 385 528 грн. з інтегрованої картки філії на інтегровану картку платника податків юридичної особи - ДП «Укрдержбудекспертиза» у зв’язку з тим, що вказана філія з 01.01.2015 року не є платником податку на прибуток, на що отримала відповіді від 04.01.2018 року №6/05-99-44-04 про те, що відсутній механізм вирішення такого питання, який був би передбачений Податковим кодексом України, та від 12.01.2018 року №28/10/05/-15-07-13-3 про те, що такого способу повернення переплати податків на рахунки інших платників податків Податковим кодексом України не передбачено.

18.01.2018 року філія позивача звернулася із заявою № 0022, в якій просила повернути їй надміру сплачену до бюджету суму податку на прибуток 385 528 грн., яка виникла з оплати авансових внесків у 2014-2015 роках, на поточний рахунок філії «ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (зазначено рахунок), у зв’язку з тим, що вказана філія з 01.01.2015 року не є платником податку на прибуток.

Податковий орган листом від 08.02.2018 року №127/10/05-15-07-013 повідомив, що заява направлена до Головного управління ДФС у Донецькій області на розгляд для вирішення питання щодо правомірності повернення переплати з податку на прибуток. Рішення Головного управління ДФС у Донецькій області з цього питання не надходило.

20.04.2018 року філія позивача звернулася до Головного управління ДФС у Донецькій області з листом №0228, в якому посилаючись на лист Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області від 08.02.2018 №127/10/05-15-07-013 просила повідомити про прийняте рішення, на що отримав відповідь від 17.05.2018 року №20925/10/05-99-07-02-23 про те, що для повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 385 528 грн., яка на теперішній час за даними оперативного обліку обліковується в інтегрованій картці платника філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області, необхідно подати заяву до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

23.05.2018 року філія позивача звернулася із заявою №0316, в якій повторно просила повернути їй надміру сплачену до бюджету суму податку на прибуток 385 528 грн., яка виникла з оплати авансових внесків у 2014-2015 роках, на поточний рахунок філії «ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (зазначено рахунок), у зв’язку з тим, що вказана філія з 01.01.2015 року не є платником податку на прибуток.

29.05.2018 року філія позивача звернулася до відповідача із заявою №0325, в якій посилаючись на своє перше звернення із заявою від 18.01.2018 року № 0022 щодо повернення 385 528 грн., просила повідомити строки повернення переплати з податку на прибуток.

В той же день - 29.05.2018 року у зв’язку з отриманням копії постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 року в справі №805/3112/17-а філія позивача звернулася до відповідача із заявою №0324, в якій посилаючись на вказане судове рішення, просила повернути їй надміру сплачену до бюджету суму податку на прибуток 150222 грн., на рахунок філії «ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (зазначено рахунок).

04.06.2018 року відповідач, з посиланням на п. 7 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року №1146, повідомив філію позивача про те, що відповідно до висновку Головного управління ДФС у Донецькій області від 01.06.2018 року №1945/8/05-15 підтвердити правомірність заявленої платником податків суми до повернення неможливо.

Судом також встановлено, що відповідно до акту звірення розрахунків від 03.02.2016 року №8100-20, що складений Державною податковою інспекцією у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, позитивне сальдо розрахунків філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області за період з 01.01.2015 року до 31.12.2015 року станом на 31.12.2015 року склало 575 750 грн.

Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області вперше задекларувала податок на прибуток у меншому розмірі на суму 425528 грн. в податковій декларації з вказаного податку за 2014 рік, яка подана до контролюючого органу 02.03.2015 року.

З вказаної суми платнику за його заявою було повернуто 40 000 грн., що сторонами визнається.

17.11.2017 року платник податків подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з вказаного податку за 2014 рік, в якій задекларував податок на прибуток у меншому розмірі - зменшив на загальну суму 535 750 грн. (425 528 грн. – 40 000 грн. + 150 222 грн. = 535 750 грн.).

Сума 535 750 грн. – є сумою надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Ці обставини також відображені в листі начальника Краматорського управління Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.11.2018 року №13/05-15-10 «Про надання інформації», направленого на адресу відповідача.

Податковий борг у платника податків відсутній.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 вказаного Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначені ст. 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 вказаного Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.2 вказаного Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктами 43.3 та 43.4 ст. 43 вказаного Кодексу визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно з п. 43.5 ст. 43 вказаного Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 43.6 ст. 43 вказаного Кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Філія позивача має право на повернення надміру сплачених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток з відповідного бюджету, що підтверджено встановленими обставинами та відповідними доказами.

Для реалізації цього права платник податків вчинив передбачені законодавством дії - подав до контролюючого органу відповідну заяву, зазначив напрям перерахування коштів, який відповідає наведеним вимогам законодавства.

В той же час, контролюючий орган у встановлений строк висновки про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував, для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів їх не подав, чим допустив протиправну бездіяльність, яка порушує право платника податків на повернення надміру сплачених сум відповідного податку.

Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Вказані норми узгоджуються з позицією Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов’язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

З огляду на наведене з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача із зобов’язанням підготувати та подати для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення з відповідного бюджету відповідної суми податку на прибуток.

Послання відповідача на те, що філією позивача пропущено строк 1095 днів для подання платником податків заяви про повернення надміру сплаченої суми є неприйнятними з огляду на наступне.

Сума 535 750 грн. – є сумою надміру сплаченого авансового внеску з податку на прибуток підприємств.

Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 року в справі №826/18464/16 виклав правову позицію, що статусу надміру сплачених суми авансових внесків набули не одразу після їх сплати, а після декларування податку на прибуток у меншому розмірі, ніж сума сплачених авансових внесків, що виключало можливість врахування сплачених авансових внесків як податкового зобов'язання з податку на прибуток. Датою виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми є дата подання податкової декларації з податку на прибуток, в якій зазначена сума прибутку менша за суму сплачених авансових платежів.

Платник податків вперше задекларував податок на прибуток у меншому розмірі на суму 425528 грн. в податковій декларації з вказаного податку за 2014 рік, яка подана до контролюючого органу 02.03.2015 року.

З вказаної суми платнику податків за його заявою було повернуто 40 000 грн., що сторонами визнається (425 528 грн. – 40 000 грн. = 385 528 грн.).

Платник податків задекларував податок на прибуток у меншому розмірі - зменшив на загальну суму 535 750 грн. (425 528 грн. – 40 000 грн. + 150 222 грн. = 535 750 грн.) в уточнюючій податковій декларації з вказаного податку за 2014 рік, яка подана до контролюючого органу 17.11.2017 року. Тому датою виникнення надміру сплаченої суми податку є 17.11.2017 року, що сторонами не оспорюється.

Отже, загальна сума переплати 535 750 грн. (в тому числі на суму 385 528 грн. та на суму 150 222 грн.) виникла 17.11.2017 року.

З них: щодо суми переплати 385 528 грн. платник податків вперше звернувся до відповідача із заявою про її повернення 18.01.2018 року, щодо суми переплати 150 222 грн. - 29.05.2018 року, тобто в межах строку 1095 днів, що встановлений п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України.

Крім того, суд враховує те, що з 2015 року між сторонами існував спір щодо суми 150 222 грн., оскільки відповідачем її не було внесено до відповідної картки платника податків і ця сума сприймалася відповідачем як заборгованість, а не як переплата. Цей спір позивач спочатку намагався вирішити в досудовому порядку, а з 27.09.2017 року (день відкриття Донецьким окружним адміністративним судом провадження в справі №805/3112/17-а) по 03.04.2018 року (день остаточного вирішення справи №805/3112/17-а) – тобто понад 5 місяців тривала процедура судового оскарження дій відповідача, за результатами якої суд захистив порушені прав позивача. Суд дійшов висновку, що сума 150 222 грн. є переплатою, яка підлягає внесенню до інтегрованої картки платника податків.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена у рішенні від 20 січня 2012 року в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06) зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 26.06.2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) зазначив, що перша і найбільш важлива вимога статті 1 Першого Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання органів влади у право мирно володіти своїм майном має бути законним і переслідувати законну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання має бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами має бути досягнуто «справедливого співвідношення» між інтересами суспільства і вимогами щодо захисту прав людини. Такий баланс не досягнутий якщо особа чи особи у справі мали нести індивідуальні або додаткові обов’язки.

Відповідач своїми протиправними діями, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, порушив баланс справедливого співвідношення між інтересами платника податків і вимогами щодо захисту його прав, внаслідок чого позивач для захисту порушених прав мав нести індивідуальні та додаткові обов'язки щодо доказування неправомірності дій суб’єкта владних повноважень з метою зобов’язання його вчинити відповідні дії щодо відновлення таких порушених прав на мирне володіння своїм майном за для подальшого повернення надмірно сплаченої суми податку на прибуток.

Враховуючи наведене порушені права позивача підлягають відновленню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» (01133, м.Київ, б-р Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 35691621) до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, б-р Машинобудівників, 22, код ЄДРПОУ 39900454), третя особа Головне управління Державної казначейської служби у Донецькій області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, просп. Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785) про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неподання для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області з відповідного бюджету суми податку на прибуток у розмірі 535 750 грн.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та подати для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області (код ЄДРПОУ 35917754) з відповідного бюджету суми податку на прибуток у розмірі 535 750 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (84313, Донецька обл., м.Краматорськ, б-р Машинобудівників, 22, код ЄДРПОУ 39900454) на користь державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба української державної будівельної експертизи» (01133, м.Київ, б-р Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 35691621) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 28 листопада 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.