Ухвала суду № 78153184, 28.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5643/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу, -

у с т а н о в и л а:

Приватний нотаріус ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу № 34 від 28.02.2018 «Про демонтаж самовільно встановлених вивісок».

Також позивачка просила витребувати у відповідача копію оскаржуваного наказу та поновити строк на звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Отже, за змістом ст. 122 КАС України початком перебігу строку звернення до адміністративного суду є день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права в сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позивачка обґрунтувала своє клопотання тим, що нею оскаржено наказ № 34 від 28.02.2018 «Про демонтаж самовільно встановлених вивісок» в адміністративному порядку і за результатами розгляду її скарги прийнято рішення про відмову у задоволенні скарг, у зв'язку з чим позивачка змушена звертатись із цим позовом до суду.

Крім цього, оскільки лист-відповідь позивачка одержала лише 30.10.2018, строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

Дослідивши це клопотання, слід зазначити таке.

Оскаржуваний наказ датовано 28.02.2018.

Попередженням від 03.03.2018 її проінформовано про прийняття оскаржуваного наказу та демонтаж вивіски. Вказане нею стверджено в тексті позовної заяви.

Також відповідно до позовної заяви зазначено, що вивіски демонтовано ще 09.-10.08.2018 року.

Скаргу позивачка подала до Виконавчого комітету Львівської міської ради лише 20.09.2018, а відповідь на неї отримала 23.10.2018.

Вказана позовна заява здана на відділення поштового зв'язку - 20.11.2018.

Покликання на досудове врегулювання спору в межах цієї справи є безпідставними, з огляду на таке.

Під досудовим вирішенням спору слід розуміти врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто, будь-якому не судовому порядку). Отже, досудове врегулювання спору поширюється на правовідносини, якщо такі можна врегулювати не звертаючись до суду, а не лише на спірні питання, як зазначає позивач, які виникають з договірних правовідносин, що є вузьким розумінням поняття досудового врегулювання спору, і як правило, поширюється на господарські правовідносини.

Викладена позиція узгоджується зі ст. 17 КАС України, де чітко визначені основні положення досудового врегулювання спору, зокрема, якщо сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Позивачкою не зазначено яким законом передбачена можливість досудового врегулювання спору чи обов'язковість такого врегулювання, до Виконавчого комітету вона зверталась зі скаргою в порядку ст. 17 Закону України «Про звернення громадян», а лист від 23.10.2018 за № 2901-1069 не є рішенням за результатами розгляду скарги.

З огляду на викладене, позивачкою строки звернення до суду пропущено, а причини такого пропуску є неповажними.

Таким чином позивачці слід звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням того, що позивачками не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 КАС України, суддя, -

у х в а л и л а:

1. Позовну заяву приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання недійсним та скасування наказу залишити без руху, для усунення недоліків позовної заяви.

2. Позивачці усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) таких документів:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, з наданням доказів, які підтверджуватимуть відповідні обставини.

3. Роз'яснити позивачці, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачці.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Качур Р.П.