Рішення № 78152986, 20.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Львів

11 год. 37 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представниці відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стебницької міської ради (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Мазепи, 8) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4) про визнання протиправним та скасування акта перевірки, -

у с т а н о в и в:

Стебницька міська рада звернулася (далі – позивач) до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Львівській області) про визнання протиправним та скасування акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки за № 256-ДК/179/АП/09/01-18 від 11.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевірку позивача проведено безпідставно, не у порядку та у спосіб встановлені чинним законодавством. Стебницька міська рада не була ознайомлена з Наказом на перевірку № 256 від 27.03.2018 р., переліком питань які досліджувались, термінами проведення перевірки, підставами, які слугували проведенню повторної позапланової перевірки протягом місяця.

Таким чином, при проведенні перевірки було порушено права Стебницької міської ради, визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 10.09.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 25.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав. Позиція позивача викладена у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представниця відповідача проти позову заперечила повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.80-92). Зазначила, що підставою для прийняття наказу на проведення перевірки та проведення контрольного заходу стосовно позивача слугував лист Дрогобицької місцевої прокуратури щодо необхідності проведення перевірки у межах компетенції визначеної законом, зважаючи на те, що повноваження стосовно проведення вказаних перевірок відносяться Законом до функцій державних інспекторів, які входять до структури Держгеокадастру, його територіальних органів. У зв’язку з наведеним, у позивача було достатньо підстав для проведення такої перевірки та складення у зв’язку з наявністю порушень акту перевірки. Законом України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» не передбачено інформування позивача про здійснення контрольного заходу, ознайомлення з наказом про її призначення, видачу посвідчень на перевірку тощо, як і не передбачено обов’язкової участі позивача чи його уповноваженого представника при проведенні зазначених перевірок, складення акта у двох примірниках.

Особливу увагу акцентовано на тому, що перевірка проведена не стосовно суб’єкта господарювання, а за об’єктом – земельною ділянкою, відтак, приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є некоректними та не можуть застосуватись до питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

ОСОБА_1 цього, оскаржуваний акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а лише передумовою прийняття суб’єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії. Акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Такий документ не зобов’язує до вчинення будь яких дій, не носить обов’язкового характеру, не породжує правових наслідків для позивача.

На переконання відповідача, акт перевірки не може бути предметом оскарження у судовому порядку, а оцінка йому може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта або у випадку використання акта як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору. З огляду на викладене вважає, що позов є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.

ОСОБА_1 того, відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Суд заслухав вступне слово представниці відповідача, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

12.03.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийнято наказ № 187-Д «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким відповідно до вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про державний контроль за охороною земель», «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, з метою розгляду Прокуратури Львівської області Дрогобицької місцевої прокуратури № 04/13-709 від 12.03.2018 вирішено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів під час прийняття рішень у сфері земельних відносин Стебницькою міською радою Дрогобицького району Львівської області. Здійснення визначеного у пункті 1 цього наказу заходу державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів в термін з 13.03.2018 по 26.03.2018 доручено Державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Дрогобицькому, Жидачівському, Сколівському, Стрийському районах та м. Дрогобич Р. Андрущакевичу та головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Дрогобицькому, Жидачівському, Сколівському, Стрийському районах та м. Дрогобич О. Дзюрак (а.с.26).

13.03.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області звернулося до голови Стебницької міської ради із клопотанням про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (а.с.27).

21.03.2018 за № 337 Стебницькою міською радою скеровано ГУ Держгеокадастру у Львівській області лист, яким скеровано відповідачу копії рішень Стебницької міської ради, що вказані у клопотанні та повідомлено, що вказані у клопотанні рішення та матеріали до них займають великий об’єм, оскільки Стебницька міська рада не у змозі надати всю інформацію, відтак, просила особисто вибрати копії необхідних для здійснення контролю документів (а.с.28).

11.04.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки № 256-ДК/179/АП/09/01/-18 з питань дотримання вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів під час прийняття рішень у сфері земельних відносин Стебницькою міською радою Дрогобицького району Львівської області (а.с.20-22).

19.04.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області скерувало заступнику керівника Дрогобицької місцевої прокуратури С. Подолячек лист за № 10-13-0.4-696/90-18 «Про розгляд листа», яким повідомило про розгляд листа Прокуратури від 12.03.2018 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час прийняття Стебницькою міською радою рішень у сфері земельних відносин, а також про виявлені порушення у результаті перевірки (а.с.23-24).

08.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області скерувало Стебницькій міській раді клопотання про приведення у відповідність із законодавством прийнятих рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, у якому за результатами розгляду клопотання вимагало (пропонувало) привести у відповідність до вимог законодавства України рішення Стебницької міської ради, які зазначені у клопотанні. Про результати розгляду клопотання та вжиті заходи просило повідомити до 25.05.2018 в ГУ Держгеокадастру у Львівській області (а.с.31).

14.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Львівській області скерувало лист за № 10-13-0.4-895/90-18 Дрогобицькій місцевій прокуратурі, яким повідомлено про розгляд листа від 10.05.2018 щодо надання інформації та матеріалів за результатами проведеної перевірки законності прийнятих рішень Стебницькою міською радою у сфері земельних відносин, складення акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів під час прийняття рішень у сфері земельних відносин Стебницькою міською радою Львівської області, в ході якого виявлено ряд порушень. Зазначено про скерування матеріалів перевірки прокуратурі та про скерування відповідачу клопотання про приведення у відповідність рішень відповідача вимогам законодавства України (а.с.25).

20.06.2018 у Стебницькій міській раді зареєстровано позовну заяву Дрогобицької місцевої прокуратури до Стебницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 366 від 28.02.2018 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди».

Позивач вважаючи, що вказаним актом перевірки порушено його права, вказане спричинило звернення Дрогобицької місцевої прокуратури до суду із позовами про скасування рішень позивача, відтак для його скасування звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оцінивши підстави позову та відзиву, спірні правовідносини виникли щодо правомірності складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом земельної ділянки № 256-ДК/179/АП/09/01/-18 від 11.04.2018.

Приписами ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-VI від 19.06.2003 (далі – Закон № 963-VI).

Згідно зі ст. 1 Закону № 963-VI, охорона земель система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Приписами ст. 5 Закону № 963-VI передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону (ст. 6 Закону № 963-VI).

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст. 9 Закону № 963-VI).

Згідно зі ст. 10 Закону № 963-VI, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: 1) безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; 2) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; 3) складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; 4) у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; 5) викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; 6) передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; 7) проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; 8) звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Державні інспектори під час виконання службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель несуть відповідальність згідно із законом (ст. 11 Закону № 963-VI).

Відповідно до п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру» № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за: дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема, у оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельної ділянок або прав на них на конкурентних засадах; обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених у встановленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016, таке, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 № 353 Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру затверджено бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі – Закон № 877-V), у редакції чинній, станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону № 877-V, визначено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки ОСОБА_1, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 8 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форму заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В межах розгляду цієї справи суд не надає оцінки діям посадових осіб щодо проведення перевірки, оскільки такі не охоплюються цим позовом.

Разом з тим, слід зауважити, що відображення в акті перевірки встановлених під час перевірки порушень є суб’єктивним висвітленням цих фактів особою, яка проводила перевірку.

Позивач фактично оскаржує висновки акта перевірки щодо встановлених такою перевіркою порушень та зазначає про те, що ці висновки є неправдивими, спотворюють істотні обставини та містять не правдиві дані.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Обов’язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу висновки акта перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень, оскільки акт перевірки є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, а відтак не породжує для осіб, які перевірялись, настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України.

Дії суб’єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб’єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчинюються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.

При цьому оскаржувані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

З огляду на наведене, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги особи можуть бути задоволені за умови, що такі дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Отже, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов’язки особи, зокрема ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб'єкта владних повноважень. Тобто, особа не вправі вимагати визнання протиправними тих дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не є юридично значимими для позивача.

Такими діями, зокрема, є дії державних органів із забезпечення внутрішньої взаємодії між підрозділами та посадовими особами державного чи самоврядного органу, дії, що мають процедурний характер із здійснення внутрішнього документообігу державних та самоврядних органів, фактичні дії з фіксації певних обставин (акти перевірки, акти обстеження тощо) та інші дії, які не впливають на реалізацію особою належних їй суб’єктивних прав та не призводять до покладення на таку особу певних обов’язків.

ОСОБА_1 того, дії та/або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не мають самостійного правового значення в тому разі, якщо вони не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта у певних правовідносинах, зокрема, в тому разі, коли в подальшому з урахуванням вчинених дій має бути прийнято рішення суб’єкта владних повноважень стосовно прав та/або обов'язків певної особи.

На переконання суду, акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення особою, діяльність якої перевіряли, вимог законодавства, обов’язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Викладені у ньому контролюючим органом факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб’єкта господарювання певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень щодо усунення порушень, виявлених під час перевірки, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених суб’єктом господарювання порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими покликання представника відповідача на те, що вказаний акт перевірки від 11.04.2018 не є актом індивідуальної дії, встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права, не встановлює конкретні приписи до позивача.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, на підставі системного аналізу норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачам, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Стебницької міської ради (82172, Львівська область, м. Стебник, вул. Мазепи, 8; код ЄДРПОУ: 26269521) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4; код ЄДРПОУ: 39769942) про визнання протиправним та скасування акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки за № 256-ДК/179/АП/09/01-18 від 11.04.2018 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, – відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.