Ухвала суду № 78152378, 27.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 листопада 2018 р. Справа № 0240/3237/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.

22.11.2018 до суду надійшов лист-пояснення Хмільницького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 14.11.2018 №2426-17.25-29, крім того, начальник відділу просила розглянути справу №0240/3237/18-а у відсутність представника відповідача.

26.11.2018 представником позивача подано до суду заяву, зі змісту якої просила судове засідання призначене на 26.11.2018 о 10:00 год. провести в порядку письмового провадження та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

В силу частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи заяви представників сторін, суд дійшов висновку про розгляд клопотання представника позивача у порядку письмового провадження.

Слід розцінювати, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Так, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, позивач у даній справі просить зобов'язати відповідача анулювати актовий запис про шлюб №02 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, складений 01.11.1996.

Заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду представник позивача вказала, що ОСОБА_1, про складання актового запису про одруження, дізналась лише в серпні 2018 року під час роботи з нотаріусом.

Так, суд зважає, що даний адміністративний позов надійшов до Вінницького окружного адміністративного суду 17.09.2018 (вх. №40033/18).

Відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, захисту підлягає фактично порушене право позивача у публічно-правових відносинах з відповідачем, а рішення відповідача підлягають судовому дослідженню у справі на відповідність законодавству.

Відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вищевикладені обставини, підстави та предмет заявленого адміністративного позову, суд приходить до висновку, що клопотання позивача слід задовольнити, визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 118,119, 121, 122, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Хмільницького міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали суду складено 27.11.2018

Суддя Томчук Андрій Валерійович