Вирок № 78151539, 22.11.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2571/18

Номер провадження1-кп/173/259/2018

В И Р О К

іменем України

22 листопада 2018 року Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

У складі: головуючого судді - Бурхан С.М.

при секретарі - Малоок Л.В.

за участю прокурора - Галінського І.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12018040430000899 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області,

громадянина України, українця, маючого середню освіту, не працюючого, одруженого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 19.09.2006 Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська,

Дніпропетровської області за ч.2 ст.263, ч.1 ст.309, ст.70 КК

України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК

України від відбуття покарання звільнений з випробувальним

терміном на строк 3 роки.

- 03.08.2009 р Дніпровським районним судом м Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, ч.2. 309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 місяць за вироком Дніпровського районного суду від 29.05.2006 року, до відбуття 5 років 1 місяць. 18.05.2013 року

звільнений з Синельниківської ВК №94

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, 19 вересня 2018 року близько 13.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вул. Українській, с. Бородаївка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, маючи при собі металеву тачку, яку він взяв з собою, пройшов через незачинену хвіртку на огороджену територію домоволодіння №5 по вул. Українській вказаного населеного пункту, належного ОСОБА_2, тим самим незаконно проник до неї, після чого пройшов до літнього навісу з шиферу, під яким розташована плита під тверде опалення. Підійшовши до вказаної плити, ОСОБА_1 за допомогою фізичної сили, руками, виламав металевий пічний лист розміром 60x100x2 см вартістю 500 грн, металевий пічний лист розміром 70x41x3 см вартістю 350 грн, металеві дверцята розміром 27x23 см вартістю 90 грн, 13шт. колосників розміром 42x1,5см. вартістю 72,80 грн, які поклав на металеву тачку та в подальшому із зазначеними металевими виробами покинув територію вищевказаного домоволодіння, тим самим викрав їх, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 1012,80 гривень, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 143 від 27.09.2018 р., в цінах, які діють на момент вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою повністю визнав, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та суду пояснив, що він дійсно 19 вересня 2018 року незаконно проник на територію домоволодіння, що належить ОСОБА_2, виламав металеві вироби, які поклав на металеву тачку та покинув територію вказаного домоволодіння. У скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала заву про розгляд справи без її участі та претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного в мотивувальній частині вироку злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_1, суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, характеризується посередньо, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням,, яке, на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання та відповідатиме принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, передбаченого Конвенціею про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій судом не обговорювалось, оскільки потерпіла ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявила.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази підлягає вирішенню за правилами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов'язує ОСОБА_1:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовується.

Речові докази по справі - металевий лист розміром 60x100x2 см, металевий лист розміром 70x41x3см., металеві дверцята розміром 27x23 см, 13 штук колісників розміром 42x1,5 см, після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд,протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий С.М.Бурхан