Ухвала суду № 78144369, 20.11.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/2718/18

(провадження № 1-м/658/3/18)

УХВАЛА

Іменем України

20 листопада 2018 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі :

головуючого судді Терещенко О.Є.,

за участю прокурора Нікіфорова С.О.,

при секретарі Петровій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області клопо-тання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповід-ність із законодавством України,-

в с т а н о в и в :

Міністерство Юстиції України звернулося до Каховського міськрайонного суду Херсонської області із клопотанням про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законо-давством України.

Клопотання мотивовано тим, що 20 червня 2018 року наказом Міністерства юстиції України №1917/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком білоруського суду гро-мадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 4 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання, та на підставі запиту Генеральної прокуратури Республіки Білорусь від 09.04. 2018 року № 17-61-2018.

Громадянина України ОСОБА_1 засуджено вироком суду Московського району м. Мінськ від 29.12.2017 р. до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.328 (незаконне, з метою збуту придбання, зберігання, та перевезення і збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених групою осіб) Кримі-нального кодексу Республіки Білорусь, що також є караними діяннями відповідно до законо-давства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_1 відбуває покарання у виправній установі «Виправна колонія № 2» управління Департаменту виконання покарань МВС Республіки Білорусь по Могилевській області, кінець строку відбування покарання - 27.09.2027 року.

Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Херсонська область Каховський район с. Чорноморівка вул. Урожайна.

Листом від 09.04.2018 № 17-61-2018 Генеральною прокуратурою Республіки Білорусь надано згоду на передачу засудженого ОСОБА_1 в Україну для подальшого відбування покарання.

Відповідно до вимог частини третьої статті 609 Кримінального процесуального кодексу України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на терито-рії України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 610 Кримінального процесуального кодексу Украї-ни клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України Білоруським судом, керуючись статтею 9 Конституції України, статтями 11, 14 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для по-дальшого відбування покарання, статтями 606-610 Кримінального процесуального кодексу Украї-ни.

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави щодо ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України до передачі засудженого в Україну, у зв'язку з чим, забезпечити присутність цієї особи в судовому засіданні держави виконання вироку згідно з Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, є немо-жливим.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, його обґрунтованість та висловив думку про необхідність приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України.

А тому, вважає, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне, з метою збуту, придбання та перевезення, зберігання і збут наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, призначивши йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбав-лення волі, з конфіскацією майна, без стягнення витрат, оскільки у клопотанні Міністерства юсти-ції України відсутні докази про курс грошової одиниці Республіки Білорусь до гривні України.

Прокурор вказував, що санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, в той час коли ч.3 ст. 328 КК Республіки Білорусь передбачає покарання від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна чи без такої.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, в клопотанні про-сив розглядати справу за його відсутності.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного вис-новку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний та території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України "Про приєднання України до Європей-ської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік" встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Статтею 11 цієї Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а)повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зараховувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кри-мінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забез-печує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури.

Виходячи з положень ст. 10 Конвенції "Про передачу засуджених осіб" від 21 березня 1983 року, в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, аніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст. 606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями ст. 610 КПК України, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадяни-ном України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком пока-рання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим аніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним зако-ном України;

2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, аніж мі-німальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне право-порушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Кримінального Кодексу України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Ко-дексом, при цьому суд, як це зазначено у ч.3 ст. 603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянином України, останнє відоме місце його проживання в Україні: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 висловив бажання бути переведеним в Україну, що підтверджується його пись-мовою заявою.

З наданого вироку суду Московського районного м. Мінськ від 29 грудня 2017 року вбача-ється, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого части-ною третьою статті 328 Кримінального кодексу Республіки Білорусь, йому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, з відбуванням покарання в виправній колонії з посиленим режимом з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, суд виходить із положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовано визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуд-жених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналася на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995р., та норм Кримі-нального кодексу України.

Визначаючи статті закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачені відповідальність за кримінальні злочини, вчинені засудженим, суд виходить з того, що ОСОБА_1, як встановлено вироком суду Республіки Білорусь, вчинив незаконне з метою збуту прид-бання, зберігання та перевезення і збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинених групою осіб (ч. 3 ст. 328 КК Республіки Білорусь).

Частина 2 статті 307 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ті самі дії, вчи-нені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою яка раніше вчинила один із злочинів передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у вели-ких розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, - караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Таким чином, на момент вчинення інкримінованого злочину, відповідно до Кримінального кодексу України, дії ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне, з метою збуту, придбання і зберігання, перевезення та збут наркотичних засобів де передбачено покарання на строк від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирішити питання про виконання вироку суду Московського району м. Мінська від 29.12. 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат, суд не має можливості, оскільки до матеріалів клопотання про приведення вироку суду Республіки Білорусь у відповід-ність із законодавством України, суду не надано доказів про співвідношення курсу валют Респуб-ліки Білорусь до гривні України.

Строк відбуття покарання слід рахувати з 29 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 72 КК України в строк відбування покарання зарахувати час затримання, утримання під вартою з 27 вересня 2017 року по 28 грудня 2017 року, з розрахунку, що один день затримання, утримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Визначення режиму відбування покарання не є компетенцією суду України і належить до повноважень регіональних комісій з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 9-11 Конвенції "Про передачу засуджених осіб" від 21 березня 1983 року, ст.ст. 372, 602, 606, 609, 610 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Республіки Білорусь у відповідність із законодавством України, щодо громадянина України, ОСОБА_1 - задовольнити.

Привести вирок Московського району міста Мінськ Республіки Білорусь від 29 грудня 2017 року у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце проживання якого в Україні: АДРЕСА_1, громадянина України, вважати засудженим за ч.2 ст. 307 КК України та призначити покарання за даним вироком суду у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією всього особис-того майна.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 рахувати з 29 грудня 2017 року.

В строк відбування покарання зарахувати час затримання, утримання під вартою з 27 вересня 2017 року по 28 грудня 2017 року, з розрахунку, що один день затримання, утримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - зали-шити без змін.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України для подальшого інформу-вання держави винесення вироку та Державній пенітенціарній службі України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту проголошення, а Міністерством юстиції України та засудженим ОСОБА_1 в той же строк, з моменту отримання її копії.

Cуддя:О. Є. Терещенко