Вирок № 78144260, 22.11.2018, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/297/18

Провадження № 1-кп/653/220/18

ВИРОК

іменем України

22 листопада 2018 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Генічеськ матеріали кримінального провадження № 12017230140002636 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, уродженця с. Дивне, Новотроїцького району, Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, українця, маючого середньо-спеціальну освіту, неодруженого, не маючого неповнолітніх дітей на утриманні, працюючого будівельником у ТОВ «Кровля і дома», на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуваючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України,

за участю прокурора Остапчука В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 16 грудня 2017 року біля 02:00 години в м. Генічеськ Херсонської області, перебуваючи неподалік будівельного супермаркету 33 м2 в провулку, що з'єднує вулиці Центральну та Відродження на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, наніс ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 декілька ударів кулаком правої руки в обличчя, спричинивши останньому у відповідності до висновку судово-медичної експерти № 296/Г від 28 грудня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді рани нижньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність 16 грудня 2017 року біля 02:30 години в м. Генічеськ Херсонської області, перебуваючи неподалік будівельного супермаркету 33 м2 в провулку, що з'єднує вулиці Центральну та Відродження, умисно, керуючись корисливими мотивами, направленими на збагачення за рахунок заволодіння чужим майном, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який лежав на ґрунтовому покритті палісадника, внаслідок отримання тілесних ушкоджень, відкрито для останнього, заволодів його мобільним телефоном ТНL t7, піднявши його з землі та обернувши на свою користь, чим завдав матеріального збитку на суму 2825 (дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 86 копійок та після заволодіння майном потерпілого розпорядився ним за власним розсудом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 16 грудня 2017 року він відпочивав в барі «Манхетан» та що вони чіплялись із ОСОБА_1 один до одного. Коли бар зачинився між ним та обвинуваченим виник конфлікт, в ході якого у провулку на нього напали. Пам'ятає як обвинувачений бив його. Вказує, що разом із обвинуваченим були інші особи, але він не пам'ятає їх та не бачив. Коли потерпілий впав на землю, то побачив як обвинувачений забирає його телефон, який лежав на землі. Потім обвинувачений повернув телефон та вони примирились. Вказує, що не має до ОСОБА_1 претензій. Просив подальший розгляд проводити в його відсутність, про що написав відповідну заяву.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю. Пояснив, що дійсно 16 грудня 2017 року відпочивав у закладі «Манхетан» та між ним та потерпілим виник конфлікт, оскільки останній постійно чіплявся до нього. Біля 02:00 ночі після того, як вони вийшли із закладу на фоні неприязних стосунків він наніс ОСОБА_2 декілька ударів по обличчю у провулку біля магазину 33 кв2. Потім побачив як у потерпілого випав телефон та взяв його собі. Вказує, що через 10-15 хвилин вони знову зустрілись біля закладу «Санрайс» та він віддав телефон потерпілому, після чого вони вибачились один перед одним. Обвинувачений повністю визнає свою провину та щиро кається у вчиненому.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його винність повністю доведена сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Показами допитаного в судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_3 неповнолітнього свідка ОСОБА_4, який пояснив, що взимку 2017 року вони компанією були у барі «Манхетан», де до них постійно чіплявся потерпілий. Вказує, що після закриття закладу вони вийшли та ОСОБА_2 продовжував чіплятись до ОСОБА_1 Десь о 02:00 годині вони направились до «Торнадо» та потерпілий направився за ними. Потім вони пройшли у провулок біля 33 м2, де обвинувачений двічі чи тричі вдарив потерпілого. Вказує, що у потерпілого випав телефон та ОСОБА_1 підібрав його, але через 10 хвилин біля закладу «Санрайс» зустріли потерпілого та ОСОБА_1 віддав мобільний телефон. При цьому вони примирилися, пожали один одному руки та розійшлись.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, що взимку 2017 року після 12 години ночі він перебував у закладі «Санрайс» та до нього підійшов знайомий охоронець Олександр разом із потерпілим, який засмучено повідомив, що в нього забрали телефон та гаманець. Ще десь через годину обвинувачений віддав телефон та примирився із потерпілим, вибачились один перед одним. Також вказав, що знає, що потерпілий спочатку казав, що в нього викрали гаманець, але потім знайшов його. Вказує, що бачив, як потерпілий та обвинувачений примирились після інциденту.

Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 16 грудня 2017 року вони були в барі «Манхетан» та потерпілий чіплявся до нього та обвинуваченого. Вказує, що вони намагались не звертати увагу на це, але коли вийшли із закладу та вже збирались йти додому, то потерпілий продовжував чіплятись. Пояснює, що біля 33 м2 обвинувачений не витримав та наніс декілька ударів потерпілому. Вказує, що бачив, як у потерпілого впав телефон та хтось підібрав його. Через 15 хвилин біля закладу «Санрайс» зустріли ОСОБА_5 та потерпілого. При цьому ОСОБА_1 віддав телефон потерпілому та вони примирилися.

Вина обвинуваченого також підтверджується наступними письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні.

- витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12017230140002636 від 16 грудня 2017 року із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16 грудня 2017 року, згідно якого гр. ОСОБА_2 повідомив про те, що 16 грудня 2017 року біля 02-30 години біля магазину 33 м2 невідомі особи відкрито заволоділи його майном;

- протоколом огляду місця події від 25 грудня 2017 року із фототаблицею до нього, згідно якого об'єктом огляду є мобільний телефон - смартфон ТНL t7, наданий для огляду потерпілим ОСОБА_2 В ході огляду зовнішніх пошкоджень на телефоні не виявлено;

- висновком судової товарознавчої експертизи № 181-МТ від 19 січня 2018 року, згідно якого ринкова вартість станом на 16 грудня 2017 року мобільного телефону ТНL t7, придбаного та в експлуатації з липня 2016 року, без механічних пошкоджень та слідів зносу, в робочому стані без додаткових аксесуарів могла складати 2825 грн. 86 коп.;

- висновком судово-медичної експертизи № 296/Г від 28 грудня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани нижньої губи зліва, що могла виникнути 16 грудня 2017 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи вищенаведені докази, суд доходить висновку про їх достовірність, приймаючи до уваги, що вони є логічними і послідовними, доповнюють одне одного, узгоджуються між собою та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких досліджена в судовому засіданні.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушень повністю доведена, а його дії по першому епізоду слід кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження та по другому епізоду за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, характер суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, а також як працелюбна та комунікабельна людина, що не зловживає спиртними напоями та як особа, на яку не надходили скарги від сусідів за непристойну поведінку в побуті та суспільстві, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, працює, раніше не судимий, а також суд враховує його ставлення до вчиненого та поведінку після, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся в скоєному, примирився із потерпілим, який не має до обвинуваченого жодних претензій, відшкодував завдані збитки.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини обвинуваченим, а також відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу, та в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому, враховуючи вищевикладене, дані про особу обвинуваченого, відношення його до скоєного, поведінку після, пом'якшувальні обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирати.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати за проведення: судово-товарознавчої експертизи № 181-МТ від 19 січня 2018 року, що згідно довідки про витрати складає 286 (двісті вісімдесят шість) гривень у відповідності до п. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази по справі суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;

- за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави: отримувач коштів: УДКСУ у м. Херсоні 24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 37959779, МФО 852010, рахунок отримувача: 31118115700002, класифікація доходів бюджету 24060300 судові витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 181-МТ від 19 січня 2018 року у розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень

Речовий доказ: мобільний телефон ТНL t7 IMEI: НОМЕР_2; НОМЕР_3 - вважати повернутим ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова