Рішення № 78143952, 21.11.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7077/18

Провадження №2/592/2439/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

21 листопада 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Лазоренко Ю. Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

В С Т А Н О В И В :

14.06.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, в якому він просив: 1. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) борг в розмірі 60000,00 грн. . 2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) інфляційні втрати в розмірі 16056,00 грн. . 3. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) три проценти річних в розмірі 3449,58 грн. . 4. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по оплаті судового збору в розмірі 795,06 грн. (вхідний № 23836/18 від 14.06.2018 року) (а. с. 3 6) .

21.11.2018 року ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, в якому він на підставі ст. ст. 280 284, 289 ЦПК України не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду на підставі наявних у справі доказів. На підставі ст. 223 ЦПК України просив суд розглянути справу № 592/7077/18 у його відсутність (вхідний № 50756 від 21.11.2018 року) (а. с. 36) .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився двічі: 29.08.2018 року на 09 годину 00 хвилин, 21.11.2018 року на 10 годину 00 хвилин. Про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, від нього не надійшло заява про розгляд справи у його відсутність, заява про відкладення розгляду справи, відзив на позов суду він не надав (а. с. 28, 30, 34, 35) .

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) .

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оголосивши стислий зміст позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, враховуючи наявність судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

01.01.2016 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику грошові кошти в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок. На підтвердження отримання вищевказаної суми грошових коштів у борг, відповідачем була власноруч складена та підписана розписка від 01.01.2016 року, згідно якій відповідач прийняв на себе зобовязання повернути отриману суму в розмірі 60000,00 грн. не пізніше 30.06.2016 року. В той же час, відповідач не виконав прийняте на себе зобовязання і не здійснив повернення боргу у визначений строк. Зі своєї сторони, позивач неодноразово, за допомогою дзвінків на мобільний номер, намагався звязатися з відповідачем та вирішити питання щодо повернення грошових коштів. З початку відповідач в усному порядку запевняв, що поверне борг якомога скоріше, а вже через деякий час почав не відповідати на дзвінки, що свідчить про навмисне ухилення відповідача від виконання прийнятого на себе зобовязання щодо повернення боргу. 16.05.2018 року позивачем був направлений на адресу відповідача лист-вимога про повернення грошових коштів (боргу) . 11.06.2018 року даний лист-вимога був повернутий позивачу внаслідок неотримання даного листа відповідачем, що призвело до закінчення встановленого терміну зберігання. Про причини повернення листа-вимоги свідчить роздруківка з офіційного сайту УДППЗ Укрпошта та копія конверту поштового відправлення. Відповідно до ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Ч. 1 ст.1049ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить обовязок повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Згідно ч. 2 ст.1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Ст.202ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) . Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Аналогічну правову позицію Верховний Суд України сформулював раніше в своїх наступних рішеннях: - постанова Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6-63цс13 (номер 33770795 рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень) ; - постанова Верховного Суду України від 13.12.2017 року № 6-996цс17 (номер 71344011 рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень) . Ст. 625 ЦК України визначена відповідальність за порушення грошового зобовязання і передбачено, що: - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов язання; - боржник, який прострочив виконання грошового зобов язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Загальний розмір інфляційних втрат складає 16056,00 грн. . Загальний розмір трьох процентів річних складає 3449,58 грн. . Позивачем були вжити заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення на адресу відповідача листа-вимоги про повернення грошових коштів (боргу) від 16.05.2018 року Дані заходи не призвели до врегулювання спору, внаслідок неотримання відповідачем вищевказаного листа-вимоги. Заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви зі сторони позивача не здійснювались. Докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою відсутні. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом даної позовної заяви складається з судового збору за подання позовної заяви про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних в розмірі 795,06 грн. . Інших витрат, повязаних з розглядом даної справи судом, станом на дату подання позовної заяви, позивачем не передбачається. Позивач підтверджує, що ним не подано до інших судів будь-якого іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, в тому числі, змагальність сторін, диспозитивність.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України.

При зверненні до суду дана особа повинна доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних слід задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) борг в розмірі 60000,00 грн. , стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) інфляційні втрати в розмірі 16056,00 грн. , стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) три проценти річних в розмірі 3449,58 грн. , стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по оплаті судового збору в розмірі 795,06 грн. .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 247, 259, 265 268, 272 ЦПК України; ст. ст. 202, 207, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) борг в розмірі 60000,00 грн. .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) інфляційні втрати в розмірі 16056,00 грн. .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) три проценти річних в розмірі 3449,58 грн. .

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по оплаті судового збору в розмірі 795,06 грн. .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков