Постанова № 7814323, 29.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-7390/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року м. Львів

09 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

секретар - Романчук Л.В.,

з участю

представника позивача Яценко С.А.

представника відповідача Савченко П.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-український консалтинг центр» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-український консалтинг центр» ( далі ТзОВ «ЗУКЦ») звернувся з позовом до суду про скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2009 року №0001392321/0, від 15 липня 2009 року №0001392321/1, від 14 серпня 2009 року №0001392321/2, від 07 вересня 2009 року №0001392321/3, від 17 червня 2009 року №0001382321/0, від 15 липня 2009 року №0001382321/1, від 14 серпня 2009 року №0001382321/2, від 07 вересня 2009 року №0001382321/3 винесених відповідачем, Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001392321/0, яким ТзОВ "ЗУКЦ" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 57973,21 грн., в тому числі основний платіж - 38648,81 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19324,4 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001382321/0, яким ТзОВ "ЗУКЦ" визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 66058,00 грн., в т.ч. основний платіж - 48311,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 17747,00 грн., оскільки ТзОВ "ЗУКЦ" збільшило податковий кредит на суму 38648,81 грн. та валові витрати на суму 193244,00 грн. на підставі усних договорів, актів здачі-приймання, видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, які є первинними документами, ведення і зберігання яких передбачено як Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так і Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, подав докази на підтвердження фактичності здійснених господарських операцій з ТзОВ «Профліга», просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає дії відповідача по винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень правомірними, посилається на факт порушення кримінальної справи проти посадової особи ТзОВ «Профліга», надав докази анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Профліга» та докази відсутності нерухомого майна і транспортних засобів у ТзОВ «Профліга», просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, покази свідків, повно всебічно і обєктивно оцінив подані сторонами докази у їх сукупності та встановив наступне.

Відповідачем у період з 20.05.2009 р. по 10.06.2009 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Західно-український консалтинг центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 p., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р.

За результатами перевірки відповідачем 15.06.2009 р. складено акт №1189/23-209/20855092 (далі акт перевірки) у якому зафіксовано, що ТзОВ "ЗУКЦ" порушило вимоги п.1.7 ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занизило податок на додану вартість в сумі 38648,81 грн. та вимоги п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занизило податок на прибуток в сумі 48311,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001392321/0, яким ТзОВ "ЗУКЦ" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 57973,21 грн., в тому числі основний платіж - 38648,81 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19324,4 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001382321/0, яким ТзОВ "ЗУКЦ" визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 66058,00 грн., в т.ч. основний платіж - 48311,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 17747,00 грн.

У результаті адміністративного оскарження, рішеннями ДПА України, ДПА у Львівській області, ДПІ у м. Львові, ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001392321/0 та податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2009 р. №0001382321/0 залишено без змін, а скарги ТзОВ "ЗУКЦ" без задоволення та винесено відповідачем податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2009 р. №0001392321/1, від 14 серпня 2009 р. №0001392321/2, від 07 вересня 2009 р. №0001392321/3, від 15 липня 2009 р. №0001382321/1. від 14 серпня 2009 р. №0001382321/2, від 07 вересня 2009 р. №0001382321/3, якими встановлено нові терміни сплати податкового зобов'язання.

Із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для встановлення порушення позивачем вимог п.1.7 ст. 1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 38648,81 грн. та вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 48311,00 грн. є те, що ТзОВ "ЗУКЦ" мало господарські відносини з ТзОВ «Профліга», яке не звітується до ДПІ у Франківському районі м. Львова з березня 2008 p., не представляє документи фінансово-господарської діяльності для проведення позапланової перевірки, відтак відповідачем у акті перевірки зроблено висновок про нікчемність усіх правочинів укладених між позивачем та ТзОВ «Профліга».

Згідно з матеріалами справи, між ТзОВ "ЗУКЦ" та ТзОВ "Профліга" були укладені усні угоди, відповідно до яких в період з березня 2008 р. по листопад 2008 р. ТзОВ "Профліга" надало ТзОВ "ЗУКЦ" послуги та реалізувало товарно-матеріальні цінності на суму 231892,81 гри., в т.ч. ПДВ -38648,81 грн.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (від 16.01.2003, № 436-IV) (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання, відповідно до ст.. 174 ГК України виникають:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ч. 3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що відповідачем недотримана вимога закону про форму договору, відтак у суду не має підстав вважати, що між позивачем та ТзОВ «Профліга» не могли виникнути господарські зобовязання через не укладення договорів у письмовій формі.

За отримані послуги та товарно-матеріальні цінності ТзОВ "ЗУКЦ" здійснило оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТзОВ "Профліга". Станом на 31.10.2009 р. заборгованість перед ТзОВ "Профліга" становила 43300,00 грн.

На підставі отриманих від ТзОВ "Профліга" податкових накладних від 31.03.2008 р. №3310000042 на суму 17700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2950,00 грн., від 31.03.2008 р. №3310000043 на суму 13800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2300,00 грн., від 31.12.2008 р. №3310000044 на суму 3000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 500,00 грн., від 24.03.2008 р. №3240000004 на суму 12600,00 грн., в т.ч. ПДВ -2100,00 грн., від 28.03.2008 р. №3280000014 на суму 13200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2200,00 грн., від 25.03.2008 р. №3250000013 на суму 19800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3300,00 грн., від 23.04.2008 р. №4230000005 на суму 3750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 625,00 грн., від 10.06.2008 р. №6100000009 на суму 11550,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1925,00 грн., від 27.06.2008 р. №6270000018 на суму 10500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1750,00 грн., від 27.06.2008 р. №6270000017 на суму 8400,00 грн., в т.ч. ПДВ -1400,00 грн., від 12.05.2008 р. №5120000006 на суму 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 700,00 грн., від 15.05.2008 р. №5150000003 на суму 16500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2750,00 грн., від 28.07.2008 р. №7280000005 на суму 9870,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1645,00 грн., від 03.07.2008 р. №7030000005 на суму 9600,00 грн., в т.ч. ПДВ- 1600,00 грн., від 20.08.2008 р. №8280000031 на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 гри., від 28.09.2008 р. №9280000002 на суму 2309,28 грн., в т.ч. ПДВ - 384,88 грн., від 23.09.2008 р. №9230000006 на суму 1191,46 грн., в т.ч. ПДВ - 198,58 грн.. від 03.10.2008 р. №1003000005 на суму 9225,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1537,50 грн., від 15.10.2008 р. №1015000002 на суму 3747,08 грн., в т.ч. ПДВ - 624,52 грн., від 03.10.2008 р. №1003000002 на суму 1 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2500,00 грн., від 26.1 1.2008 р. №1126000003 на суму 7800,00 грн.. в т.ч. ПДВ - 1300,00 грн.. від 10.11.2008 р. №1110000014 на суму 11750,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1958,33 грн., від 18.11.2008 р. №11 18000004 на суму 11400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1900,00 грн., видаткових накладних від 23 вересня 2008 р. №РН-9-23006 на суму 1191,46 грн., від 03 жовтня 2008 р. №РН-10-0302 на суму 15000,00 грн., від 03 жовтня 2008 р. №РН-10-0306 на суму 9225,00 грн.. від 15 жовтня 2008 р. №РН-10-1503 на суму 3747,08 грн., актів здачі-приймання від 31.03.2008 р. на суму 17700,00 грн., від 31.03.2008 р. на суму 13800,00 грн., від 31.03.2008 р. на суму 3000,00 грн., від 24.03.2008 р. на суму 12600,00 грн., від 28.03.2008 р. на суму 13200,00 грн., від 25.03.2008 р. на суму 19800,00 грн., від 23.04.2008 р. на суму 3750,00 грн., від 10.06.2008 р. на суму 11550,00 грн., від 27.06.2008 р. на суму 10500,00 грн., від ^27.06.2008 р. на суму 8400,00 грн., від 12.10.2008 р. на суму 4200,00 грн., від 15.05.2008 р. на суму 16500,00 грн., від 28.07.2008 р. на суму 9870,00 грн., від 03.07.2008 р. на суму 9600,00 грн., від 20.08.2008 р. на суму 15000,00 грн., від 28.09.2008 р. на суму 2309,00 грн., від 26.11.2008 р. на суму 7800,00 грн., від 10.11.2008 р. на суму 11750,00 грн., від 18.11.2008 р. на суму 11400,00 грн. в березні - листопаді 2008 р. ТзОВ "ЗУКЦ" віднесло до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 38648,81 грн. та в 1-му кварталі 4-му кварталі 2008 р. збільшило валові витрати на суму 193244,00 грн.

У подальшому ТзОВ "ЗУКЦ" збільшило податковий кредит на суму 38648,81 грн. та валові витрати на суму 193244,00 грн. на підставі усних договорів, актів здачі-приймання, видаткових накладних, платіжних доручень, податкових накладних, які є первинними документами, ведення і зберігання яких передбачено як Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так і Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого Закону).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) - п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 згаданого Закону.

При цьому покликання відповідача на те, що всі операції між позивачем і ТзОВ «Профліга» є безтоварними спростовується доводами позивача і підтверджується тим, що отримані від ТОВ „Профліга” товарно-матеріальні цінності у подальшому реалізовані іншим субєктам господарювання доказом чого є: копії акта здачі-приймання від 26.11.2008 p., видаткової накладної від 28.11.2008 р. №РН-0000140, довіреності №841086, податкової накладної від 28.11.2008 р. №619, виписки банку від 28.11.2008 р., акта здачі-приймання від 18.11.2008 р., акта здачі-приймання від 21.11.2008 р. №ОУ-0000440, податкової накладної від 21.11.2008 р. №605, виписки банку від 20.11.2008 p., видаткової накладної від18.11.2008р. №РН-0000130, довіреності №367397, акта здачі-приймання від 18.11.2008 p., податкової накладної від 19.11.2008 р. №597, виписки банку від 20.11.2008 р., акта здачі-приймання від 10.11.2008 p., акта здачі-прийняття від 12.11.2008 p., податкової накладної від 12.11.2008 р. №588, виписки банку від 13.11.2008 p., видаткової накладної від 15.10.2008 р. №РН-10-1503, акта здачі-прийняття№ОУ-0000265, податкової накладної від 03.09.2009 р. №355, виписки банку від 08.09.2009 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000173, податкової накладної від 04.06.2009 р. №238, виписки банку від 17.06.2009 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000186, податкової накладної від 17.06.2009 р. №260, виписки банку від 26.06.2009 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000120, податкової накладної від 24.04.2009 р. №180, виписки банку від 28.04.2009 p., видаткової накладної від 03.10.2008 р. №РН-10-0306, акта здачі-прийняття №ОУ-0000377, податкової накладної від 06.10.2008 р. №503, виписки банку від 06.10.2008 р„ видаткової накладної від 03.10.2008 р. №РН-10-0302, акта здачі-прийняття №ОУ-0000410, податкової накладної від 30.10.2008 р. №559, податкової накладної від 27.10.2008 р. №548, податкової накладної від 27.10.2008 р. №549, виписки банку від 27.10.2008 p., виписки банку від 30.10.2008 p., виписки банку від 31.10.2008 p., акта здачі-приймання від 28.09.2008 p., видаткової накладної від 23.09.2008 р. №РН-23006, акта здачі-прийняття №364, податкової накладної від 29.09.2008 р. №481, виписки банку від 30.09.2008 p., акта здачі-приймання від 20.08.2008 p., видаткової накладної №РН-0000081 від 27.08.2008 p., довіреності №811291, податкової накладної від 27.08.2008 р. №424, виписки банку від 12.09.2008 p., акта здачі-приймання від 28.07.2008 p., видаткової накладної від 31.07.2008 р. №РН-0000072, довіреності №841053, податкової накладної від 31.07.2008 р. №399, виписки банку від 19.08.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000298, податкової накладної від 25.07.2008 р. №378, виписки банку від 25.07.2008 р., акта здачі-приймання від 03.07.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000277, податкової накладної від 03.07.2008 р. №354, акта здачі-прийняття №ОУ-0000285, податкової накладної від 14.07.2008 р. №365, виписки банку від 16.09.2008 p., виписки банку від 17.07.2008 р., акта здачі-приймання від 27.06.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000268. податкової накладної від 26.06.2008 р. №341, податкової накладної від 27.06.2008 р. №344, виписки банку від 26.06.2008 p., виписки банку від 27.06.2008 р., акта здачі-приймання від 27.06.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000249, податкової накладної від 13.06.2008 р. №321, виписки банку від 13.06.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000274, податкової накладної від 19.06.2008 р. №328, виписки банку від 19.06.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000300, податкової накладної від 28.07.2008 р. №384, акта здачі-прийняття №ОУ-0000263, податкової накладної від 26.06.2008 p. №338, виписки банку від 26.06.2008 р., акта здачі-приймання від 10.06.2008 р., акта здач і-прийняття №ОУ-0000244, податкової накладної від 12.06.2008 р. №322, виписки банку від 17.06.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000242, податкової накладної від 02.06.2008 р. №301, виписки банку від 02.06.2008 р., акта здачі приймання від 15.05.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000199, податкової накладної від 19.05.2008 р. №257, виписки банку від 19.05.2008ь p., виписки банку від 14.05.2008 р., акта здачі-приймання від 12.05.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000195, податкової накладної від 19.05.2008 р. №264, податкової накладної від 12.05.2008 р. №236, акта здачі-прийняття №ОУ-0000181, виписки банку від 26.05.2008 p., виписки банку від 14.05.2008 р., акта здачі-приймання від 23.04.2008 р., акта здачі-приймання від 24.03.2008 p., видаткової накладної від 24.03.2008 р. №ВНД-000022, довіреності №484283, податкової накладної від 17.03.2008 р. №127, виписки банку від 17.03.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000133, податкової накладної від 31.03.2008 р. №180, виписки банку від 31.03.2008 p., акта здачі-приймання від 25.03.2008 p., видаткових накладної від 27.03.2008 р. №ВНД-000028, довіреності №908906, податкової накладної від 26.03.2008 р. №146, виписки банку від 26.03.2008 р., акта здачі-приймання від 28.03.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000097, податкової накладної від 13.03.2008 р. №122, акта здачі-прийняття №ОУ-0000127, податкової накладної від 28.03.2008 р. №176, акта здачі-прийняття №ОУ-0000104, податкової накладної від 07.03.2008 р. №109, виписки банку від 07.03.2008 p., виписки банку від 28.03.2008 р., акта здачі-приймання від 31.03.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000132, податкової накладної від 31.03.2008 р. №181, виписки банку від 31.03.2008 р., акта здачі-прийняття №ОУ-0000129, податкової накладної від 31.03.2008 р. №183, податкової накладної від 28.11.2007 р. №633, виписки банку від 28.11.2007 p., виписки банку від 20.05.2008 р., акта здачі-приймання від 31.03.2008 р., акта здачі-приймання №126, податкової накладної від 28.03.2008 р. №172, виписки банку від 28.03.2008 p., акта здачі-приймання від 31.03.2008 р.

Усі вищевказані первинні документи належним чином оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а тому позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТзОВ „Профліга” щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, позивачем на підтвердження факту виготовлення продукції ТзОВ «Профліга» долучено до матеріалів справи екземпляри виготовленої продукції: поштовий конверт, рекламний буклет, вимпел та матеріали практичного семінару. Доказів того, що вказана продукція для позивача не виготовлена, або не могла бути виготовлена, ТзОВ «Профліга» відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) - п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно із п.10.2 ст.10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п. 1 1.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до частини 2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p. №996-XlV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч.1 ст.207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи, в даному випадку, визначається за умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Орган державної податкової служби вважає, що позивач та ТзОВ «Профліга», укладаючи спірні правочини діяли з умислом на приховування від оподаткування прибутків та доходів.

Доказами в підтвердження спрямованості умислу на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковим органам відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування (припинення) державної реєстрації підприємства та інше.

Орган державної податкової служби в підтвердження умислу ТзОВ «Профліга» надав, суду лист ДПІ у Франківському районі м. Львова, в якому зазначено, що товариство подало останній звіт з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

У зв'язку з чим орган державної податкової служби вважає, що ТзОВ «Профліга» неправомірно виписувало податкові накладні у наступних податкових періодах, оскільки не подавало звітності до органів державної податкової служби та не включало дані суми з податку на додану вартість до своїх податкових зобов'язань.

Даючи правову оцінку наведеним обставинам, суд виходив з наступних міркувань.

В даному випадку, орган державної податкової служби пов'язує вчинення спірних господарських зобов'язань з метою яка суперечить інтересам держави та суспільства з неподанням звітності у органи державної податкової служби.

При цьому, суд враховує те, що санкції встановлені ч.1 ст.208 ГК України не можуть застосовуватися як сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), неналежного декларування таких зобов'язань однією зі сторін договору.

За таких обставин правопорушенням є несплата податків, неправомірне їх декларування, а не вчинення правочину.

Таким чином, сам факт неподання ТзОВ «Профліга» звітності до органів державної податкової служби, може вказувати, за наявності відповідних обставин, лише про несплату податків, а не про недійсність господарського зобов'язання.

Більше того, у відповідності до вимог ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, з наступними змінами та доповненнями, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, органом державної податкової служби не доказано, що ТзОВ «Профліга» не мало права на виписування податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит.

З огляду на викладене та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, як передбачено ч.1 ст.71 КАС України, суд вважає, що органом державної податкової служби не представлено достатньо доказів, які б в своїй сукупності, підтверджували наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, зі сторони позивача та ТзОВ «Профліга», при вчиненні спірних господарських зобов'язань.

Окрім цього, суд погоджується із думкою позивача про те, що сама по собі несплата податку продавцем до державного бюджету (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредитку покупцем.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводи адміністративного позову, а також не спростовано тих обставин, що на момент видачі податкових накладних ТзОВ „Профліга” було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість.

При цьому, суд не вбачає порушення зі сторони позивача приписів п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2009 року №0001392321/0, від 15 липня 2009 року №0001392321/1, від 14 серпня 2009 року №0001392321/2, від 07 вересня 2009 року №0001392321/3, від 17 червня 2009 року №0001382321/0, від 15 липня 2009 року №0001382321/1, від 14 серпня 2009 року №0001382321/2, від 07 вересня 2009 року №0001382321/3 повністю.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь «Західно-український консалтинг центр» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2010 р. о 17:00 год.

Суддя Коморний О.І.