Рішення № 78141732, 13.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7489/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.,

за участю:

позивач - ОСОБА_1,

представник відповідача (УПСЗН) - Головань Л.Ю.,

представник відповідача (КМЦНЗСВ) - Степанець Н.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити дії та стягнення компенсації, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії та стягнення компенсації посилаючись на те, що він є інвалідом з дитинства ІІ групи по медичним показникам, безпритульним громадянином України. Три місяці Управління праці та соціальної політики Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації не сплачує йому державну соціальну допомогу. Спірні відносини між ним та відповідачами виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти держави Україна та тимчасової окупації м. Севастополя, яка почалася 20.02.2014 року, і де він є лише отримувачем державної соціальної допомоги і пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України від 15.04.2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» бездомні особи, які перебувають на тимчасово окупованій території, мають право на соціальний захист відповідно до законодавства України. Однак, через те, що відбулася окупація частини території України він не отримував матеріальне забезпечення на рівні прожиткового мінімуму після 18.03.2014 року, так як з того часу державою агресором були встановлені обмеження в доставці до м. Севастополя грошових коштів. Після вимушеного переміщення на підконтрольну територію м. Києва, яке відбулося 08.04.2014 року (отримав статус внутрішньо переміщеної особи), та реєстрації 11.04.2014 року по місцю проживання в нежитловому приміщенні (АДРЕСА_1), а також з метою продовження отримання соціальних (пенсійних) виплат за рахунок державних коштів з Державного бюджету України, 11.04.2014 року його поставлено на облік в якості отримувача державної соціальної допомоги, і він забезпечив в серпні 2014 року доставку Управлінню з тимчасово окупованої території виплатної справи з зазначенням отриманих ним від держави агресора виплат в російських рублях за три місяці. Після надання відповідачу справи, зі сторони відповідачів почалися систематичні приниження його честі і гідності. Станом на 17.05.2017 року відповідач зобов'язаний призначити державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства, а співвідповідач зобов'язаний сплатити на його банківський рахунок державну допомогу в розмірі 3 936,00 грн. за три місяці. Крім того, просив стягнути грошову компенсацію за порушення строків виплати державної допомоги з урахуванням завданої моральної шкоди в розмірі 10 000 000,00 грн. з кожного відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник співвідповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника співвідповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.

Даний позов подано до суду 18.05.2017 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23.05.2017 року по справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

03.07.2017 року подано заперечення представником Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. 04.07.2017 року подано заперечення представником Управління праці та соціальної політики Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядок надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України від 30.04.2002 №226/293/169 (далі - Порядок), розроблений відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» і визначає умови призначення та порядок надання і виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства.

Відповідно до п.1.2. Порядку державна соціальна допомога призначається і виплачується громадянам України, які постійно проживають на території України; іноземним громадянам та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженців.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - місцеві органи з питань соціального захисту населення).

Згідно з п. 2.1. Порядку право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», яка набрала чинності з 08.10.2014 року, затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, пунктами 1 та 2 якого передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», яка набрала чинності з 26.11.2014 року визначено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Зазначені виплати, що призначені або продовжені відповідним особам до набрання чинності цією Постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм до 31.12.2014 року такої довідки.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України. Є інвалідом з дитинства ІІ групи, до квітня 2014 року проживав у м. Севастополь, та отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

Згідно довідки (дублікат) № 3004012788 від 22.10.2015 року Управління праці та соціальної політики Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, з 08.04.2014 року фактичне місце проживання - АДРЕСА_1.

Встановлено, що до 31.03.2014 року ОСОБА_1 отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства ІІ групи за останнім місцем проживання - АР Крим. Виплату поновлено відповідачем з 01.04.2014 року. Згодом, кошти сплачені за період з 01.04.2014 року по 30.06.2014 року утримано, з тих підстав, що у вказаний період отримав кошти в АР Крим.

Як вбачається з відповідей отриманих за зверненням суду до Міністерства соціальної політики та Державної казначейської служби України останні перерахування по субвенціям на здійснення державних програм соціального захисту АР Крим та м. Севастополя з державного бюджету на виплату інвалідам з дитинства здійснено 05.03.2014 року. Викладене спростовує заперечення відповідачів.

Враховуючи викладені обставини та вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині призначення державної соціальної допомоги за квітень, травень та червень 2014 року як інваліду з дитинства ІІ групи із розрахунку 1 312,00 грн. за місяць.

В частині стягнення з кожного відповідача матеріального збитку в розмірі 10 000 000,00 грн. суд відмовляє, так як дана вимога позивачем є недоведеною.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України Про судовий збір, розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог ст. 139 КАС України не проводиться.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання вчинити дії та стягнення компенсації - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397200, адреса: м. Київ, вулиця Курнатовського, будинок № 7-А) призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства ІІ групи за квітень, травень та червень 2015 року із розрахунку 1 312,00 грн. в місяць.

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, адреса: м. Київ, проспект Комарова, будинок № 7) здійснити виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства ІІ групи за квітень, травень та червень 2015 року із розрахунку 1 312,00 грн. в місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 26.11.2018 року.

Суддя: