Ухвала суду № 78140936, 04.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15976/18

Провадження № 1-кп/522/1774/18

УХВАЛА

про призначення судового розгляду та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

04жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Іванова В.В.

при секретарі - Торчинській О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,українця,уродженя м.Одеси,ІНФОРМАЦІЯ_2,не працевлаштованого,не одруженого,зареєстрованого тафактично мешкаючогоза адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого:

-26.01.2018 року Приморським р\с м. Одеси за ст.ст. ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Петрової Г.В.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1-

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161500002163 від 08.08.2018 відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акту не пізніше пяти днів з дня його надходження, суддя призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просила суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки є ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається те, що він обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, проте вказаний злочин ОСОБА_1 вчинив маючи непогашену судимість, а тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, оскільки ризики, вказані в клопотанні прокурора, не доведені. З приводу призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду та застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обовязково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого, а саме, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисного корисливого злочину, не працевлаштований, ніде не навчається, не одружений, свідчать про відсутність в останнього міцних соціальних звязків, що у сукупності дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосування до обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до 5 років, який було вчинено при наявності судимості за вчинення умисного корисливого злочину, офіційно не працевлаштований, ніде не навчається, не одружений, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних звязків, вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у максимальному розмірі інкримінованої обвинуваченому статті, тобто - 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченим обовязків, передбачених КПК України.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 09.10.2018 року о 11 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеська установа виконання покарань -21» Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, строком на 60 діб.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 35 240 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кп/522/1774/18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Розяснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обовязків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 04.10.2018 року.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 03.12.2018 року.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Іванов В.В

04.10.2018