Рішення № 78135197, 15.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10839/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Козак О.В.,

при секретарі Слободянюк А.Ю.,

за участі: прокурора Кушніра Д.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницький справу за позовом Заступника керівникаХмельницької місцевоїпрокуратури вінтересах державидо Головногоуправління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

встановив:

В травні 2018 року заступник керівникаХмельницької місцевоїпрокуратури звернувся до суду в інтересах держави до Головногоуправління Держгеокадастру у Хмельницькійобласті,ОСОБА_2,ОСОБА_3 провизнання недійсним наказу тавитребування земельноїділянки. В обґрунтування позову вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 №22-8665-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073), розташованої на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району за межами населеного пункту та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 08.02.2017 №22-2376-СГ). На підставі зазначеного наказу, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 12.05.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2017 №458, ОСОБА_2 вказану земельну ділянку продала ОСОБА_3. Вищевказаний наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 №22-8665-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 га. Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 23.03.2017 року №22-4960-СГ отримала у приватну власність (право зареєстровано 04.04.2017) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825088700:03:002:0202) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терешовецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області. Тобто, ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 10.05.2017 № 22-8665-СГ) використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ від 23.03.2017 №22-4960-СГ).

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_2 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою від 10.11.2016 року, не врахувала, що раніше використала право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, що знаходиться за межами Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності, внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. ОСОБА_2 при зверненні до зазначеного органу влади не повідомила, що вже раніше скористалася своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, отримала незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим було порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері. При цьому, ОСОБА_3 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені обставини не мала права її отримувати та відчужувати.

Враховуючи викладене, позивач просить позов задоволити та: визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 №22-8665-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; витребувати у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073), що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; стягнути з відповідачів судовий збір.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру повідомляла, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки вона не скористалась, тому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області діяло відповідно до норм чинного законодавства України.

Інші учасники в судове засідання не зявились, про час та місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2016 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу, відповідно до вимог ст.118,121 ЗК України, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.11.2016р. №22-30457-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування обєкта землеустрою: за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області 6825088700:03:002).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 22.03.2017 р. №22-4960-СГ було: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, яка розташована за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0000га (кадастровий номер 6825088700:03:002:0202) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

На підставі вказаного наказу, державним реєстратором Хмельницької міської ради ОСОБА_5 04.04.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку за №19850381.

21.04.2017 року ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, відчужила ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровий номер 6825088700:03:002:0202 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терешовецької сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Також 10.11.2016 року ОСОБА_2 повторно звернулась з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу, відповідно до вимог ст.118,121 ЗК України, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.02.2017 р. №22-2376-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування обєкта землеустрою: за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області 6825081500:06:004).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 р. №22-8665-СГ було; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, яка розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 2,0000га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

На підставі вказаного наказу, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 12.05.2017 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку за №20404502.

11.08.2017 року ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_8, відчужила ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер 6825081500:06:004:0073 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району, Хмельницької області.

Вказані обставини підтверджуються: Інформаційноми довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №122104918 від 26.04.2018, №122106193 від 26.04.2018, №145518394 від 15.11.2018; заявами ОСОБА_2 від 10.11.2016р., 25.04.2017р., 23.09.2016р.; Наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.11.2016р. №22-30457-СГ, від 22.03.2017 р. №22-4960-СГ, від 08.02.2017 р. №22-2376-СГ, від 10.05.2017 р. №22-8665-СГ.

Згідно ст.14 Конституції України, правовласності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповіднодо закону.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

В силу ч.ч. 1, 3, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельнихділянок,які перебуваютьу користуваннігромадян; б)одержання земельнихділянок внаслідокприватизації державнихі комунальнихсільськогосподарських підприємств,установ таорганізацій; в)одержання земельнихділянок ізземель державноїі комунальноївласності вмежах нормбезоплатної приватизації,визначених цимКодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частинами 7 та 9 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої місто будівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивноговисновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п «б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Всупереч вищевикладених положень ст.ст.116, 121 ЗК України відповідач ОСОБА_2 двічі безоплатно отримала у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 4,0га.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівникаХмельницької місцевоїпрокуратури вінтересах держави підлягають задоволенню в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 року №22-8665-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити враховуючи наступне.

Так, згідно ч. 1ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно доп.3ч.1ст.388ЦК України,якщо майноза відплатнимдоговором придбанев особи,яка немала правайого відчужувати,про щонабувач незнав іне мігзнати (добросовіснийнабувач),власник маєправо витребуватице майновід набувачалише уразі,якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Із положень ст.ст. 125, 126 ЗК України слідує, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, правовою підставою володіння ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою є - державна реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Правовою підставою володіння ОСОБА_3 спірною земельною ділянкоює також державна реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_8, відповідно до положеньЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому, ні державна реєстрація права власності відповідачів, ні договір купівлі-продажу не були оспорені, чи скасовані.

У п.10постанови ПленумуВерховного СудуУкраїнивід06.11.2009року №9«Про судовупрактику розглядуцивільних справпро визнанняправочинів недійсними» розяснено,що нормачастини першоїстатті 216ЦК неможе застосовуватисьяк підставапозову проповернення майна,переданого навиконання недійсногоправочину,яке буловідчужене третійособі.Не підлягаютьзадоволенню позовивласників майнапро визнаннянедійсними наступнихправочинів щодовідчуження цьогомайна,які буливчинені післянедійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

У п.22. та абз.2 п.25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» розяснено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України.

У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).

Разом з тим, наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 року №22-8665-СГ не є правочином, оскільки згідно ч. 1ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вст.11ЦК України законодавець розмежовує поняття «правочин» та «акт органу державної влади». В ч.2ст.11 ЦК Українизазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. В ч.4 цієї ж статті законодавець зазначав, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Саме таким актом органу державної влади є - наказ Головного управління Держземагенства в Хмельницькій області від 10.05.2017 року №22-8665-СГ, який оспорюється. Таким чином, він не є правочином, тоді як державна реєстрація права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки залишаються чинними. Вимог про визнання їх недійсними чи скасування не заявлено, в той час як суд, відповідно до ч. 2ст. 264 ЦПК України, не вправі вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведений позивачем механізм витребування майна з чужого незаконного володіння не може бути застосований у даній справі і в частині позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачів - Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобласті таОСОБА_2, слід стягнути на користь Хмельницької місцевої прокуратури судовий збір пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1762 грн., по 881 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.14 Конституції України, ст.ст.78,116,118,121,122,125,126 Земельного кодексу України, ст.ст.11,387,388 ЦК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень",Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїнивід 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.05.2017 року №22-8665-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Головногоуправління Держгеокадаструу Хмельницькійобласті,ОСОБА_2 судовий збір на користь Хмельницької місцевої прокуратури в розмірі 1762 грн., по 881 грн. з кожного відповідача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави (29001, м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 63).

Відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1), ОСОБА_2 (ІПН:НОМЕР_1, жителька 31352, с.Гвардійське, Хмельницького району, вул.Подільська, 1), ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_2, житель 31633, с.Андріївка, Чемеровецького району, Хмельницької області, вул.Леніна, 32).

Дата складання повного тексту рішення 26.11.2018 року.

Суддя: