Постанова № 7812904, 04.02.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2010 р.Справа № 18/154/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук,

Суддів: Л.І. Бандури, Л.І. Бойко,

згідно з розпорядженням голови суду №34 від 03.02.2010р. склад колегії суду змінений: здійснена заміна судді В.Б. Туренко на суддю Л.І. Бойко,

при секретарі судового засідання – Г.П. Ніколовій,

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився,

від відповідача - ПП „Евро-ДГ” –Цвеліков С.В.,

від третьої особи –не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.2009р.

у справі № 18/154/09

за позовом ТОВ науково-виробничої фірми „ІНТЕРМЕТ”

до ПП „Евро-ДГ”

3-я особа ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва

про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

та за зустрічним позовом ПП „Евро-ДГ”

до ТОВ „Науково-виробнича фірма „ІНТЕРМЕТ”

3-я особа ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва

про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми „ІНТЕРМЕТ” звернулося з позовом до приватного підприємства „Евро-ДГ” про визнання недійсним договору №5 купівлі-продажу товару від 01.03.2004р. на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний договір не направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідною частиною бюдждету. Позовні вимоги ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” було підтримано третьою особою - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

28.10.2009р. ПП „Евро-ДГ” звернулося з зустрічним позовом до ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” про визнання дійним договору №5 купівлі - продажу товару від 01.03.2004р., посилаючись на відповідність договору чинному законодавству та наявність відповідних дозволів.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.11.2009р. (суддя Т.М. Давченко) в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено та визнано договір №5 купівлі – продажу товару від 01.03.2004р. дійсним з моменту його укладення. Рішення суду обґрунтоване тим, що факт здійснення сторонами господарської діяльності за спірним договором підтверджується письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, вимоги позивача за зустрічним позовом законні, підтверджені матеріалами справи, ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” не спростовані, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа –державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва звернулась з апеляційною скаргою, в якій оскаржуване рішення вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та просить його скасувати. Скаржник вважає, що відсутність документів, які звичайно складаються контрагентами в підтвердження постачання товару, а також відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

18.02.2009р. державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання ПП „Евро-ДГ” податкового та валютного законодавства було складено акт №655/23-600/32755158. Даним актом перевірки встановлено, що між ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” та ПП „Евро-ДГ” укладено договір купівлі –продажу відходів чорних металів №5 від 01.03.2004р..

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі - продажу одна сторона(продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Моментом виконання обов’язку продавця щодо передачі товару є: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. (ст.664 ЦК України). Покупець зобов’язаний прийняти товар (ст.689 ЦК України).

Серед загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, ч.5 ст. 203 ЦК визначає вимогу спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

За умовами договору №5 від 01.03.2004р. ПП „Евро-ДГ” (продавець) зобов’язувався поставити, а ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” (покупець) прийняти та здійснити оплату товару - брухту чорних металів(п. 1.1 договору). Товар поставляється партіями (п.1.5). Право власності від продавця до покупця переходить після приймання товару в пункт поставки, після складання приймального акту (п.2.6). Відповідно до умов договору поставку товару продавець здійснює за свій рахунок автомобільним або залізничним транспортом (п. 2.1).

Строк дії спірного договору складає з 01.03.2004р. по 31.12.2006р., тобто договір поставки має триваючий характер і кожна поставка товару має підтверджуватися відповідними документами, які звичайно складаються при здійсненні договору поставки: актами приймання-передачі товару, товаро-транспортними накладними тощо. Як вбачається з матеріалів справи, рух товару від продавця до покупця не підтверджено жодним документом. Це свідчить про те, що укладений сторонами договір поставки товару реально не виконувався. Надані ПП „Евро-ДГ” акти звірки взаємних розрахунків між сторонами не є доказами у справі, оскільки вони не підтверджують факт виконання сторонами зобов’язань за договором поставки, тим більше, що ТОВ НВФ „ІНТЕРМЕТ” заперечує факт реального виконання умов договору.

Отже, сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання договору №5 від 01.03.2004р., а тому апеляційною інстанцією він визнається недійсним відповідно до ст. 215, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні представник ПП „Евро-ДГ” надав постанову Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-6732/09/1470 від 24.12.2009р., якою визнано Акт перевірки державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 18.02.2009р. №655/23-600/32755158 таким, що складений з порушенням, а тому не відповідаючий вимогам наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327, а також визнано протиправними дії державної податкової адміністрації у Заводському районі м. Миколаєва по визнанню правочинів, укладених ПП „Евро-ДГ” з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Дану постанову судова колегія не приймає до уваги, оскільки вона не є належним доказом по справі, тобто нею не підтверджується факт дійсності або недійсності спірної угоди.

Посилання представника відповідача на наявність у сторін ліцензій на заготівлю та переробку металобрухту чорних металів теж не заслуговує на увагу, оскільки ліцензія підтверджує лише право на заняття певними видами діяльності та право на укладання відповідних договорів, що сторонами не оспорюється.

За таких обставин, первісний позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

На підставі викладеного рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.2009р. у справі №18/154/09 скасувати.

Первісний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір №5 купівлі-продажу від 01.03.2004р., укладений між ТОВ науково-виробничої фірми „ІНТЕРМЕТ” та ПП „Евро-ДГ”.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ПП „Евро-ДГ” на користь ТОВ науково-виробничої фірми „ІНТЕРМЕТ” 85 грн. держмита і 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з ПП „Евро-ДГ” в доход Державного бюджету України держмито за розгляд апеляційної скарги 42,50грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                Л.І. Бойко