Постанова № 78128598, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/3212/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Чалого І.С. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. (суддя А.О. Чеснокова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.09.18 р.) по справі №1640/3212/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області третя особа Василівська сільська рада

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа Василівська сільська рада, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні клопотань ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платників податків - НОМЕР_1) щодо поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30.01.2007 року, зареєстрованого у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.02.2008 року за №040754500002, та наданні дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10, 9005 га на території Васильківської сільської ради, Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платників податків - НОМЕР_1) щодо поновлення на новий строк договору оренди земельної ділянки від 30.01.2007 року, зареєстрованого у Чутівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.02.2008 року за №040754500002, та наданні дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10, 9005 га на території Васильківської сільської ради, Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 р. відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач, ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі №1640/3212/18 від 14.09.2018р., винесену суддею Чесноковою А.О. Полтавського окружного адміністративного суду по справі №1640/3212/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та направити до суду першої інстанції для відкриття провадження та подальшого розгляду справи згідно норм Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

В обґрунтування вимог посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є неправомірним та передчасним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та недодержання норм матеріального права.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, спір позивача з Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області позбавлений ознак публічно - правового, його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а отже даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Відповідно да ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За визначенням п.п.1, 2,7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Колегія суддів зауважує, що при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.

Відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.7 ст. 122 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, зокрема, з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на десять років орієнтовною площею 10,9 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для сінокосіння і випасання худоби на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за результатами розгляду вищевказаного клопотання, позивачу листом від 28.03.2018 р. №2785/0/26-18 було повідомлено, що відсутні правові підстави для надання у користування земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби без проведення земельних торгів.

Отже, відповідач фактично у вищевказаному листі відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно заявлених позивачем вимог вбачається, що останній звернувся до суду, зокрема, з вимогами про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не вирішення клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,9005 га на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 10,9005 га на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області за межами населених пунктів, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Колегія суддів зауважує, що порядок надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки перебуває у сфері публічно-правових відносин.

Спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу відмови у наданні такого дозволу підлягають розгляду адміністративними судами.

Отже, наведене свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вищезазначені обставини не враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення про відмову у відкритті провадження по даній справі.

Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, а отже оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 320, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2018 по справі №1640/3212/18 скасувати.

Справу №1640/3212/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа Василівська сільська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя В.В. ЗеленськийСудді І.С. Чалий О.М. Калитка Повний текст постанови складено 27.11.2018.