Постанова № 78128156, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6410/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Патової Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року, (суддя В.В. Єгупенко, повний текст складено 11.09.2018 року по справі № 2040/6410/18

за позовом ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 2-1303 від 04.04.2016 року щодо нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2016 рік на суму 25000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи, а саме, що станом на 2016 рік автомобіль Аudi A6 був в експлуатації більше 2-х років з дня випуску, а тому не є об'єктом оподаткування у 2016 році, відповідачем помилково застосовано Методику, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року, яка набрала чинності у 2017 році, не встановлено фактичний пробіг автомобіля, крім того позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення щодо автомобіля Аudi A6, а не Land Rover як зазначає суд.

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - відповідач) не надала відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником автомобіля марки Аudi A6, 2014 року випуску, об'єм двигуна 2967 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с. 61).

04.04.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №2-1303 ( Аudi A6), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб на 2016 рік у сумі 25000 грн. (а.с. 38).

Позивач, вважаючи неправомірним рішення відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення прийнято податковим органом в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Отже, з 01 січня 2016 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1 378 грн. (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1 033 500 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (далі - Порядок № 403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно п. 3 Методики № 66 джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Згідно п. 14 Методики № 66 Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Доводи апелянта щодо помилкового врахування судом інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінекономрозвитку, оскільки на 2016р. автомобіль позивача був більше 2 років використання, колегія суддів вважає помилковими, оскільки позивач відліковує вік автомобіля з року виготовлення, а саме з 01.01.2014р., проте як Мінекономрозвитку відліковує від дати експлуатації автомобіля, а саме з 23.10.2014р. ( 2014 року випуску)

Доказів щодо того, що вартість автомобіля Аudi A6 є меншою, ніж визначена податковим органом позивачем ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надано.

Доводи апеляційної скарги, що Перелік легкових автомобілів середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати , отриманий відповідачем 06.07.2016р. є не належним документом, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого п. 4 Методики, а саме направлений Мінекономрозвитку до ДФС України після 01 лютого базового податковокого (звітного) періоду, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, оскільки зазначений Перелік розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку, а тому направлення його в письмовому вигляді на адресу ДФС не свідчить про несвоєчасне його оприлюднення.

Межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного)року. Відтак підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозивтку інформація.

Згідно з інформацією, наведеною на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, керуючись наданим на веб-сайті розрахунком середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком , що проводиться відповідно до п.267 ст.267 ПК України за Методикою, середньоринкова вартість автомобіля позивача марки Аudi A6, 2014 року випуску, об'єм двигуна 3,0 куб. см., тип палива - дизель, седан, з урахуванням коефіціента коригування ринкової ціни автомобіля залежно від строку експлуатації транспортного засобу у роках до 2-х років експлуатації є об'єктом оподаткування в 2016 році (а.с. 77).

Щодо доводів апелянта про невірне встановлення обставин, та дослідження судом першої інстанції обставин по автомобілю Land Rover, а не Аudi A6, колегія суддів зазначає, що позивачем в позовній заяві заявлено вимоги про оскарження транспортного податку застосованого до нього від використання автомобіля Land Rover.

Судом , першої інстанції вірно з'ясовано, що податкове повідомлення-рішення № 2-1303 від 04.04.2016 року прийнято щодо автомобіля Аudi A6, а не Land Rover, та саме цьому рішенню податкового органу надавалася правова оцінка судом.

Посилання суду першої інстанції на технічні характеристики автомобіля Land Rover, колегія суддів вважає такими, що не призвели до невірного вирішення справи.

Доводи апелянта про помилкове застосування відповідачем Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року, оскільки вона набрала чинності у 2017 році, є помилковими з огляду на те, що зазначена Методика набрала чинності 19.02.2016 року з моменту оприлюднення в Урядовому кур'єрі № 33.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належний позивачу на праві власності автомобіль Аudi A6 в 2016 році є об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, а отже рішення податкового органу щодо визначення йому податкового зобов'язання з вказаного податку є правомірними.

Доводи апелянта не спростовують правильність висновків судів першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 по справі № 2040/6410/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді І.М. Ральченко О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 27.11.2018 року