Постанова № 78128058, 22.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/3340/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2018, суддя Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, повний текст складено 21.09.18 по справі № 1640/3340/18

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Управління Держпраці в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС та припису від 13.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення адміністративного позову, а саме позивач просить:

- зупинити дію постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням;

- зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС за виконавчим провадженням №56892211, що перебуває на примусовому виконанні у Карлівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням;

- зупинити дію припису Управління Держпраці у Полтавській області від 13.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням.

В обґрунтування цього клопотання позивач зазначив, що наявність постанови про накладення штрафу надає Управлінню Держпраці у Полтавській області право ставити питання перед виконавчою службою про стягнення штрафу в примусовому порядку або накладення штрафу на майно ФОП ОСОБА_1 Вказував, що на час вирішення та набрання законної сили рішенням у даній справі постанова про накладення штрафу може бути повністю виконана, а подальша дія припису може призвести до негативних наслідків для позивача (перевірка стану виконання припису після закінчення встановленого відповідачем терміну, застосування безпідставних штрафних санкцій за його невиконання), а тому є висока ймовірність подальшого порушення законних прав та свобод позивача внаслідок незаконних дій відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити його апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, вважає , що при прийнятті вищезазначеної ухвали допущено порушення норм процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи. Суд першої інстанції відмовив позивачці у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови з підстав того, що задоволення заяви про забезпечення позову -вирішить спір по суті. Правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи. Тимчасове зупинення дії постанови не є тотожним її скасуванню, а тому не можна стверджувати, що задоволення заяви про забезпечення позову може замінити рішення суду, яким буде вирішено спір по суті. Також, зазначає, що оскарження постанови в судовому порядку само по собі не зупиняє її виконання. Наявність відкритого виконавчого провадження № 56892211 від 32.07.2018 року на підставі постанови про накладення штрафу Управління Держпраці в Полтавській області є підставою для вчинення відповідних виконавчих дій, в тому числі стягнення штрафу в примусовому порядку, накладення арешту на майно ФОП ОСОБА_1 та інше, що може призвести відповідних негативних наслідків. Крім цього, на час вирішення та набрання законної сили рішенням у даній справі про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу, вона може бути повністю виконана, оскільки на її підставі було відкрите виконавче провадження № 56892211. Також , зазначає, що існує спір між сторонами щодо законності припису відповідача про усунення виявлених порушень, тобто, подальша дія оскаржуваного припису, може призвести до негативних наслідків для позивачки (перевірка стану виконання припису після закінчення встановленого відповідачем терміну, застосування безпідставних штрафних санкцій за його невиконання), а тому є висока ймовірність подальшого порушення законних прав та свобод позивачки внаслідок незаконних дій відповідача. Отже, наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачки, до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист цих прав та інтересів значною мірою ускладниться без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову . Просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року , ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача буде ускладеним або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Докази, що підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову, також відсутні. Обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Положеннями ч.1 ст.151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС та припису від 13.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П.

При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням; зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 26.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П/ТД-ФС за виконавчим провадженням №56892211, що перебуває на примусовому виконанні у Карлівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням та зупинення дії припису Управління Держпраці у Полтавській області від 13.06.2018 №ПЛ1220/168/АВ/П до розгляду справи та набрання чинності судовим рішенням.

Однак, колегія суддів зазначає , що такі вимоги не можу бути предметом забезпечення позову, який передбачений ст. 151 КАС України.

Сформовані у такий спосіб вимоги як вид забезпечення позову , по суті є фактично позовними вимогами.

Таким чином, заявлене клопотання про забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем по суті є позовними вимогами, задоволення якої до розгляду справи по суті є неприпустимим, оскільки, якщо судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, то це не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, зазначені позивачем обставини можуть бути встановлені виключно в ході судового розгляду по суті адміністративної справи, при перевірці правомірності оспорюваних рішень суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Колегія суддів зазначає, що доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не надано.

Не конкретизовано яких саме зусиль буде змушена буде докласти ОСОБА_1 та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які вона просить.

Також , слід зазначити, що сам факт звернення позивача до суду не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 по справі № 1640/3340/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 27.11.2018.