Ухвала суду № 78128003, 24.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.11.2018

Справа № 320/9822/18

1-кс/320/1618/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2018 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької у складі ОСОБА_1,

секретар судового засідання Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання в кримінальному провадженні № 12018080140003778 від 23.11.2018, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погодженепрокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який має вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. 30 річчя ПеремогиАДРЕСА_1, раніше засудженого:

-17.02.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3. ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 24.05.2016 вироком апеляційного суду Запорізької області, вирок Мелітопольського міськрайонного суду відмінити, вважати засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України та ухвалити 3 роки позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.

-22.06.2016 року Мелітопольським міськрайонним судомЗапорізької області за ч.2 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання Апеляційного суду Запорізької області від 24.05.2016 ухвалено 3 роки 1 місяць позбавлення волі . На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк з 23.02.2016 по 22.06.2016. Початок строку з 23.02.2016.

26.10.2016 вироком апеляційного суду Запорізької області вирок Мелітопольського міськрайонного суду відмінити, призначити покарання по ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України 3 роки 2 місяці позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.

- 25.01.2017 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.185 КК України, до покаранняу вигляді2років позбавленняволі.На підставіч.4ст.70КК України,з урахуваннямвироку апеляційногосуду Запорізькоїобласті від26.10.2016,остаточно ухвалити3роки 2місяці позбавленняволі.18.05.2018звільнений умовно-достроково на підставівизначення Запорізькогорайонного судуЗапорізької областівід 10.05.2018. Невідбутий строк 1 місяць 25 днів,

-19.11.2018 обвинувальний акт за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до суду,

який підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.186КК України, -

за участі:

прокурора Кісілічак С.В.,

захисника підозрюваного ОСОБА_5,

встановила:

24 листопада 2018 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080140003778 від 23.11.2018, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погодженепрокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що 23.11.2018 о 12 годині 29 хвилин, знаходячись у приміщені магазину «Ева» № 123 ТОВ «РУШ», за адресою: м. Мелітополь, вул. Г. України, буд. №94, ОСОБА_4, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, зі стелажу, який розміщений у торговельному залі вказаного магазину, взяв майно ТОВ «РУШ» - туалетну воду «ОСОБА_6 ОСОБА_7» ємкістю 100 мл вартістю 868 гривень 42 копійки, після чого, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, став прямувати на вихід з приміщення магазину «Ева» № 123, минувши касу магазину. В цей час, злочинні дії ОСОБА_4 були помічені працівником магазину «Ева» № 123, яка намагалась голосом зупинити ОСОБА_4 біля каси магазину та в подальшому побігла за ним. На що ОСОБА_4, усвідомлюючи, що його злочинні дії стали відомі оточуючим, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, утримуючи при собі майно ТОВ «РУШ» - туалетну воду «ОСОБА_6 ОСОБА_7», втік з приміщення магазину «Ева» №123, тим самим відкрито викрав вищевказане майно, чим спричинив ТОВ «РУШ» майнову шкоду на суму 868 гривень 42 копійки.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

23.11.2018, в 16 годин 30 хвилин, ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєні злочину.

«24» листопада 2018 року ОСОБА_4 було повідомлено про те, що він підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч.2 ст. 186 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4, наступні: протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом огляду місці події від 23.11.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_7; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом огляду предмета від 23.11.2018; постановами про визнання речовим доказом; повідомленням про підозру від 24.11.2018.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України віднесено до тяжких злочинів за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення підозрюваним ОСОБА_4 невідворотність покарання за їх вчинення, а також незважаючи на безперечні докази, не визнання останнім його провини, а також його поведінку під час вчинення кримінальних правопорушень, є ризик того, що підозрюваний буде незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні;

- крім цього, враховуючи невідворотності покарання, підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом (перетнути кордон України, не зявлятись на виклик слідчого, прокурора, суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків) та вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказую таки факти: підозрюваний не працює та не має законного джерела доходів, своєю поведінкою під час досудового слідства перешкоджає встановленню істини по справі.

У зв'язку із зазначеними вище обставинами, досудове слідство приходить до висновку про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, з метою досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, слідство приходить до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Так, жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та усвідомлення ОСОБА_4 невідворотності покарання за їх вчинення існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування;

- осіб, які можуть бути поручителями та забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обовязків згідно ст. 194 КПК України не виявлено.

Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст.176, ч. 2 ст.177, ст. 178, ст. 183 КПК України, вважає, що при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу більш мякого ніж тримання під вартою строком на 60 діб, запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо, тому слідчий звернувся з вказаним клопотанням до суду.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному 24.11.2018 о 10 годині 30 хвилин.

Як вбачаєтьсяіз наданихсуду матеріалівкримінального провадження,ОСОБА_4обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнівідкрите викраденнячужого майна(грабіж),вчинене повторно,тобто увчинені кримінальногоправопорушення (злочину),передбаченого ч.2ст.186КК України,яке відповіднодо ст.12КК України,є тяжким злочином, санкція якого передбачає найтяжче покарання у виді позбавленням волі до шести років.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи, що ОСОБА_4, не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, міцних соціальних звязків немає, раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановлений законом строк, на шлях виправлення не став і знову обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення (злочину), усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків по дпному кримінальному провадженню, чим буде перешкоджати досудовому розслідуванню. Вказане дає підстави вважати, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У звязку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш мякого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальнестановище підозрюваного,тяжкість вчиненогоправопорушення увчиненні якоговін підозрюється,вважаю занеобхідне визначитизаставу відповіднодо ч.5ст.182КПК Україниу межах25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 44050 (сорока чотирьох тисяч пятдесяти) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. 30 річчя ПеремогиАДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; уникати спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалила:

Клопотання у кримінальному провадженні № 12018080140003778 від 23.11.2018, слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погодженепрокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення(злочину),передбаченого ч.2ст.186КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 години 30 хвилин 22 січня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання - 16 години 30 хвилин 23 листопада 2018 року.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 16 години 30 хвилин 22 січня 2019 року включно.

Одночасно ОСОБА_4 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 44 050 (сорока чотирьох тисяч пятдесяти) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. 30 річчя ПеремогиАДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої;

-уникати спілкування з свідками по даному кримінальному провадженню.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 січня 2019 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Ю.В. Ковальова