Ухвала суду № 78126848, 27.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/3571/18

27.11.2018

Провадження №1-кс/311/1592/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового зсідання Кудінова В.І., за участю прокурора Олійник Є.В.,підозрюваного ОСОБА_2, слідчого Римарь А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Римарь А.І., погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Олійник Є.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Підгородне Золочівського району Львівської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не маючого місця реєстрації та постійного місця проживанкя, раніше судимого: 1) 26.04.1989 Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.81, ст.43, ст.44 КК України до 4 років позбавлення волі; Звільнився 26.12.1994 по відбуттю строку покарання; 2) 24.07.1992 Гусятинським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.183 КК України до 2 років позбавлення волі; На підставі ст.43 КК України частково приєднано до вироку Золочівського PC Львівської області від 26.04.1989. Звільнився 26.12.1994 по відбуттю строку покарання; 3) 20.12.1995 Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; Звільнився 14.10.1998 за амністією. 4) 02.06.1999 Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до З років 6 місяців позбавлення волі; Звільнився 14.09.2002 по відбуттю строку покарання. 5) 27.02.2004 Золочівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; Звільнився 01.12.2006 умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 1 місяць 7 днів; 6) 31.07.2007 Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ст.395, ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; Звільнився 23.09,2008 по відбуттю строку покарання; 7) 01.10.2009 Золочівським районним судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; Звільнився 17.08.2013 по відбуттю строку покарання; 8) 07.11.2018 Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, який на даний час в законну силу не вступив, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Олійник Є.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2,ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2018 року, близько 05:00 години, знаходячись в селі Приморське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, перелізши через огорожу незаконно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 де через незачинені дерев'яні двері незаконно проник до приміщення господарської будівлі, в якій виявив та таємно викрав два алюмінієві бідони об'ємом по 40 л кожний, вартістю 833 гривні 34 копійки, які належать ОСОБА_5, після чого розпорядився зазначеним майном за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 833 гривні 34 копійки.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке кваліфікується, як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Крім того, 21 вересня 2018 року, близько 17 години 20 хвилин, знаходячись в місті Василівка Запорізької області, ОСОБА_2, діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, знаходячись поблизу ринку «Південного» в кущах виявив залишений без нагляду та таємно викрав телевізор «WEST Т 1452», вартістю 566 гривень 10 копійок, який належить ОСОБА_6, після чого розпорядився зазначеним майном за власним розсудом, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 566 гривень 10 копійок.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке кваліфікується, як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

26.11.2018 ОСОБА_2, 18,06,1968 року наро,дження повідомлено письмову підозру про вчинення злочинів, передбачених ч.3,ч.2 ст.185 КК України.

Повідомлена ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду від 05.10.2018 під час якого на відкритій ділянці місцевості навпроти домоволодіння № 13 по вулиці Тургєнєва в селі Приморське Василівського району Запорізької області, гр. ОСОБА_7 добровільно видала співробітникам поліції алюмінієву обичайку, пояснивши, що дана обичайка залишилась у неї від одного з двох алюмінієвих бідонів, які вона придбала у раніше невідомого чоловіка в с. Приморське за 400 гривень;

- показами свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що приблизно 10.09.2018 вранці до її двору прийшов чоловік, який запропонував придбати у нього два алюмінієві бідони, на що ОСОБА_7 погодилась і придбала у чоловіка вказані бідони за 400 гривень;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, під час складення якого свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_2, як особу у якої вона приблизно 10.09.2018 вранці придбала два алюмінієві бідони;

- протоколом огляду від 10.10.2018 під час якого на відкритій ділянці місцевості навпроти домоволодіння АДРЕСА_2, гр. ОСОБА_8 добровільно видав співробітникам поліції телевізор «West» Т 1452 в корпусі сірого кольору, пояснивши, що даний телевізор він придбав 21.09.2018 близько 18 години на залізничній станції «Таврійськ» в місті Василівка Василівського району Запорізької області, у чоловіка на ім'я ОСОБА_2, віком близько 50 років, за 200 гривень;

- показами свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 21.10.2018 в вечірній час приблизно о 18 годині, коли він знаходився на залізничній станції «Таврійськ» в місті Василівка Василівського району Запорізької області, то до нього підійшов чоловік, який представився ОСОБА_2 та в ході розмови запропонував придбати у нього телевізор, який був при ньому, на що ОСОБА_8 оглянувши телевізор, який був фірми «West» в корпусі сірого кольору, погодився та заплатив ОСОБА_2 200 гривень;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання особи за фотознімками, під час складення якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_2, як особу у якої він 21.10.2018 в вечірній час, приблизно о 18 годині придбав телевізор «West» Т 1452 в корпусі сірого кольору.

В ході досудового розслідування установлено наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст, 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_2 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, судимості у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, та на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного тяжкого злочину. Кримінальні правопорушення у вчиненні яких наразі підозрюється ОСОБА_2 вчинені останнім після звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 є уродженцем Львівської області, особою без визначеного місця проживання, веде мандрівний спосіб життя, тобто його не тримає на території Василівського району Запорізької області. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним та перебуваючи на волі ОСОБА_2 буде намагатись переховуватись від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_2 не має сталих соціальних зв'язків, не має паспорту, або водійського посвідчення які б посвідчували його особу.

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_2 офіційного та неофіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно корисною працею не займається. Крім того, згідно вимоги про судимості, ОСОБА_2 є особою неодноразово судимою за вчинення виключно корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Наразі, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів, що свідчить про не бажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_2М, починаючи з 1989 року стала звичайним способом заробітку для існування, що вказує на обгрунтований ризик вчинити ОСОБА_9 іншого кримінального правопорушення.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного житла, то одних лише особистих зобов'язань ОСОБА_2 не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження; враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо.

У судовому засіданні слідчий Римарь А.І. та прокурор Олійник Є.В. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_2 не заперечує проти обставин, що викладені у клопотанні. ОСОБА_2 повністю визнає вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, та тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_2 є тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України), п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_2 раніше вже неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі корисливих та тяжких кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Підозрюваний не працює та суспільно корисною діяльністю не займається. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_2 на шлях виправлення та перевиховання не став, тому є підстави вважати, що він не припинить свою злочинну діяльність та при обранні йому запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, - вчинить інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв'язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень за ч.2,3 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше неодноразово судимий, він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 13.30 год. 25 січня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 13.30 год. 27 листопада 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 30 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 52860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, Призначення платежу: звернення застави в дохід держави, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик