Рішення № 78126845, 22.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2154/18

2/311/862/2018

22.11.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.,

секретар судового засідання Кудінова В.І.

за участю: представника позивачки адвоката ОСОБА_1

представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню доньку у зв'язку з навчанням, суд,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області звернулась ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину у зв'язку з навчанням.

Позивачка ОСОБА_3 у позовній заяві зазначає, що в провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на період навчання до 30 червня 2018 року. 31 липня 2017 року у справі було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі. Однак, ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що він не з'являвся в судові засідання, бо не повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, ніяких документів з суду не отримував, тому були порушені його права у тому числі і щодо надання своїх заперечень, подання своїх доводів, міркувань тощо. Розгляд справи вплинув на об'єктивність і повноту заочного рішення. При визначенні розміру аліментів, суд всупереч ст.182 Сімейного кодексу не врахував його матеріального становища та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору. Відповідач зазначив, що на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_6 і її повнолітня донька ОСОБА_7, 1996 року народження, а також його непрацездатні батьки - мати ОСОБА_8 та батько ОСОБА_9. Сам відповідач працює в управлінні СБУ України і тому він не має матеріальної можливості надавати допомогу позивачці. У зв'язку з чим суд скасував заочне рішення та виніс інше рішення, яким ухвалив стягувати із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 16 травня 2017 року та до закінчення навчання 30 червня 2018 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.

Так, дійсно, позивачка з 01 вересня 2017 року приступила до навчання у ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», і тому на момент подачі позовної заяви дійсно існували такі підстави для звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів, як навчання у ВСП «Василівський коледж ТДАТУ». Але на початку І семестру 2017-2018 навчального року позивачкою була подана заява про надання їй можливості навчатися за індивідуальним графіком навчання у зв'язку зі вступом паралельно на навчання до іншого вузу на контрактній основі та на підставі чого їй було надано дозвіл навчатися за індивідуальним графіком навчання з елементами дистанційної форми навчання. 30 червня 2018 року закінчується строк стягнення аліментів на період навчання за судовим рішенням, винесеним 23 квітня 2018 року, оскільки ОСОБА_3 продовжує навчання в іншому навчальному закладі, тому звертається до суду з новими вимогами про стягнення аліментів на період навчання в Інституті філології і журналістики Нижнєгородського державного університету ім. М.І. Лобачевського. У зв'язку з навчанням їй приходиться винаймати житлове приміщення, що підтверджується договором найму, згідно якого вона здійснює оплату за житло та комунальні послуги. У зв'язку з навчанням їй необхідні кошти не тільки на оплату навчання, а це 140 000,00 рублів на рік, винаймання житла, а це 13000 рублів щомісячно, плюс комунальні послуги, але і на літературу, зошити, послуги інтернету, проїзд і таке інше. Все це потребує значних коштів і її мати самостійно не в змозі їй допомагати. Частково позивачці допомагає її дідусь, але і його матеріальної допомоги не вистачає на покриття всіх місячних затрат. Батько добровільно матеріальної допомоги не надає.

Тому позивачка ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача аліменти на свою користь в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 01 липня 2018 року та до закінчення навчання, а саме, до 31 серпня 2021 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2018 року відкрито провадження по цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання позивачка ОСОБА_3 не з'явилася, але надала суду заяву із клопотаннями розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивачки адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, що викладені в письмовій формі.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає частково. Справу просить розглядати за участі його представника адвоката ОСОБА_2

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечує частково, просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його щомісячного заробітку.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана позовна заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першою статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що в провадженні Василівського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на період навчання до 30 червня 2018 року. 31 липня 2017 року у справі було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача було задоволено в повному обсязі.

Однак, ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що він не з'являвся в судові засідання, бо не повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином. Суд не врахував його матеріального становища та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення спору. Відповідач зазначив, що на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_6 і її повнолітня донька ОСОБА_7, 1996 року народження, а також його непрацездатні батьки - мати ОСОБА_8 та батько ОСОБА_9. Відповідач працює в УСБУ України і не має матеріальної можливості надавати допомогу позивачці.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року винесено інше рішення, яким суд ухвалив стягувати із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 16 травня 2017 року та до закінчення навчання 30 червня 2018 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.

З 01 вересня 2017 року позивачка ОСОБА_3 приступила до навчання у ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», і тому на момент подачі позовної заяви дійсно існували такі підстави для звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів, як навчання у ВСП «Василівський коледж ТДАТУ».

З початку І семестру 2017-2018 навчального року позивачкою була подана заява про надання їй можливості навчатися за індивідуальним графіком навчання у зв'язку зі вступом паралельно на навчання до іншого вузу на контрактній основі, що дозволено ст.62 Закону України «Про вищу освіту», та на підставі чого їй було надано дозвіл навчатися за індивідуальним графіком навчання з елементами дистанційної форми навчання.

30 червня 2018 року закінчився строк стягнення аліментів на період навчання за судовим рішенням, винесеним 23 квітня 2018 року, оскільки ОСОБА_3 продовжує навчання в іншому навчальному закладі, тому звернулася до суду з новими вимогами про стягнення аліментів на період навчання в Інституті філології і журналістики Нижнєгородського державного університету ім. М.І. Лобачевського.

Позивачка ОСОБА_3 зазначає, що у зв'язку з навчанням їй приходиться винаймати житлове приміщення, що підтверджується договором найму, згідно якого вона здійснює оплату за житло та комунальні послуги. У зв'язку з навчанням їй необхідні кошти не тільки на оплату навчання, винаймання житла, комунальні послуги, але і на літературу, зошити, послуги інтернету, проїзд і таке інше. Все це потребує значних коштів і її мати самостійно не в змозі їй допомагати. Батько добровільно матеріальної допомоги не надає.

Вказані обставини були предметом позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на період навчання, який задоволено частково рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів щомісячного заробітку (доходу) відповідача, але не менше на 50 % прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з 16 травня 2017 року та до закінчення навчання 30 червня 2018 року, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х років.

Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір аліментів, судом було встановлено та взято до уваги наявність у відповідача ОСОБА_4 непрацездатних батьків (батько є інвалідом І групи та потребує постійного лікування), яким він надає матеріальну допомогу в лікуванні, він одружений і піклується про доньку дружини, яка теж навчається та сплачує кошти за навчання відповідно до договору №053-1/212 від 15.08.2016 р. і квитанцій, несе певні матеріальні витрати на лікування дружини. Відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу «Василівський коледж Таврійського державного агротехнологічного університету» Запорізької області № 41/3-19 від 23.01.2018 р., відповідно до якої ОСОБА_3 є студенткою, однак на початку І семестру 2017-2018 р.р. їй була надана можливість навчатись на денній формі з елементами дистанційного навчання, у зв'язку зі вступом паралельно на навчання до Національного дослідницького Нижегородського державного університету імені М.І. Лобачевського на контрактній основі.

На теперішній час позивачка ОСОБА_3 не є студенткою ВСП «Василівський ТДАТУ», а навчається лише у Національному дослідницькому Нижегородському державному університеті ім. М.І. Лобачевського, термін закінчення навчання 31 серпня 2021 року, що підтверджується довідкою №41-112 від 24 січня 2018 року, що не є збільшення її витрат у зв'язку з навчанням. Інших доказів стосовно навчання позивачкою не надано.

Позивачкою ОСОБА_3 надано суду договір оренди житлового приміщення, як доказ додаткових витрат, пов'язаних з навчанням, однак, термін дії договору оренди закінчився 03 липня 2018 року.

Інших доказів щодо додаткових витрат, пов'язаних з навчанням, позивачкою ОСОБА_3 суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму щомісяця, до закінчення нею навчання, тобто до 31 серпня 2021 року.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Сплату судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.199-200 СК України, Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню доньку у зв'язку з навчанням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1, місце проживання: 71601, АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Василівським РВ УДМС України в Запорізькій області 12 червня 2015 року, місце проживання: 71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Щаслива, буд.61, аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму щомісяця, до закінчення нею навчання, тобто до 31 серпня 2021 року.

Стягнення почати з 01 липня 2018 року.

В іншій частині позову у задоволенні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1, місце проживання: 71601, АДРЕСА_1, судовий збір в дохід держави у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31211256026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А. Носик