Рішення № 7812683, 27.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2010 р. Справа № 59/309-09

вх. № 9025/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Стадничук Н.Л. за довіренністю №5 від 12.01.2010р;

3-ої особи (поз.) - Стаднічук Н.Л. за довіреністю № 9/320 від 14.01.2010;.

відповідач 1 - не з"явився;

відповідача 2 - Гроссу Г.В. за довіренністю № 38-46 від 09.01.08 року;

відповідач 3 - не з"явився.

3-ої особи (відп.) - не з"явився.

розглянувши справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Сума технології", м.Харків;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики "Хімавтоматика", м. Харків

до

відповідача-1: Харківської міської ради, м. Харків;

відповідача-2: Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків;

відповідача-3: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації";

про витребування майна із незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

03.11.2009р. позивач ВАТ «Сума технології» звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача-1 Харківської міської ради, відповідача-2 КП «Харківські теплові мережі». В позові позивач просить суд визнати незаконним договір між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" №1187 від 30.09.2003р.; зобов’язати КП "Харківські теплові мережі" повернути ВАТ "Сума технології" будівлю котельної по вул. Кібальчича, 18. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 203, 245, 319, 321, 388 ЦК України. Стверджує, що спірний договір є незаконним, оскільки спрямований на передачу в господарське відання майна, власником якого є позивач без згоди останнього. На цій підставі, вважає позивач, майно підлягає поверненню йому з володіння відповідача-2.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги наполягає на їх задоволенні, заявив клопотання про вихід суду за межі позовних вимог для захисту прав позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ЗАТ «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика» підтримує позицію позивача, просить позов задовольнити.

Відповідач-1 Харківська міська рада відзив на позов не надав, заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», мотивоване наявністю розбіжностей в різних документах позивача та відповідача стосовно кількості поверхів та площі спірної нежитлової будівлі котельної по вул. Кібальчича, 18. Це клопотання задоволено судом. В судовому засіданні 13.01.2010р. представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечує.

Відповідач-2 КП «Харківські теплові мережі» проти задоволення позову заперечує. У відзиві на позовну заяву вказує, що спірне майно є комунальною власністю, оскільки воно в 1998 році було передане з балансу ЗАТ «Харківське дослідно-конструкторське бюро автоматики «Хімавтоматика» на баланс ХОВО ТМ «Харківтеплоерго», згодом в 2003 році прийнято в комунальну власність м. Харкова і потім в 2003 році передано в господарське відання КП «Харківські теплові мережі» на підставі спірного договору від 30.09.2003р. №1187. На цій підставі представник відповідача-2 в судовому засіданні 27.01.2010р. просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач-3 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (залучений до участі у справі ухвалою від 06.11.2009р.) відзив на позов та витребувані судом документи не надав. В судовому засіданні 13.01.2010р. представник відповідача-3 проти задоволення позову заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (залучена до участі у справі ухвалою від 13.01.2010р.) пояснення по справі та витребувані судом документи не надала, правом на участь представника в судовому засіданні не скористалась., про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Натомість надіслала лист в якому пояснила неможливість надання витребуваних судом документів відсутністю матеріалів інвентаризаційної справи.

Ухвалами від 06.11.2009р. 07.12.2009р. від 13.01.2010р. суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. З урахуванням викладеного згідно положень ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами за відсутності представників учасників судового процесу, котрі були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, але правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися, та за відсутності відзивів на позов.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

По вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові знаходиться нежитлова будівля котельної загальною площею 1365,3 м.2, технічна характеристика якої наведена у технічному паспорті, виготовленому КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 10.08.1993р. (вх.. №1545 від 27.01.2010р.)

01.09.1993р. між РВ ФДМУ по Харківській області та ООАП ДКБА «Хімавтоматика» був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу орендного підприємства ДКБА «Хімавтоматика» №71 (т.І а.с. 25,26). Згідно умов цього договору РВ ФДМУ по Харківській області продало, а ООАП ДКБА «Хімавтоматика» купило майно, вказане у додатку до договору. На виконання договору РВ ФДМУ по Харківській області передало, а ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» прийняло у відповідності до акту передачі від 27.07.1999р. №82 продане майно, в тому числі будівлю котельної по вул..Кибальчича, 18 в м. Харкові.

Право власності на нерухоме майно в т.ч. на будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові, було зареєстровано за ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу від 22.09.1993р., акту передачі від 27.07.1999р. №82 та свідоцтва про право власності від 17.11.1997р. №105 про, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» було видано реєстраційне посвідчення від 13.11.1999р. №544 (т.І а.с. 30-31).

01.11.2002р. між ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» та ВАТ «Сума технології» було укладено договір купівлі-продажу сукупних валових активів №1, згідно якого продавець ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» продав, а покупець ВАТ «Сума технології» купив майно, вказане у додатку №1 до договору в т.ч. будівлю котельної по вул..Кибальчича, 18 в м. Харкові. Вказане майно було передане ВАТ «Сума технології» за актом прийому-передачі від 01.11.2002р. (т.І а.с. 18-22).

Право власності на нерухоме майно в т.ч. на будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові, було зареєстровано за ВАТ «Сума технології» на підставі названих вище правовстановлюючих документів про, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» було видано реєстраційне посвідчення від 13.01.2003. №544 (т.І а.с. 23). В реєстраційному посвідчені зокрема вказано, що за ВАТ «Сума технології» зареєстровано право власності на будівлю (котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові) літ. «Р-2» площею 1365,3 м2.

Таким чином, з урахуванням чинної на момент вчинення відповідної угоди ст.128 ЦК УРСР (право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором), судом встановлено, що у ВАТ «Сума технології» виникло право власності на будівлю (котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові) літ. «Р-2» площею 1365,3 м2 з моменту підписання акту прийому-передачі від 01.11.2002р.

Станом на час розгляду справи право власності на спірну будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові літ. «Р-2» площею 1365,3 м2 належить ВАТ «Сума технології».

Цей факт достовірно встановлено судом у відповідності до ст. 328 ЦК України (право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом) та ч.2 ст. 332 ЦК України (право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації)

Факт державної реєстрації права власності, а отже і факт належності ВАТ «Сума технології» права власності на будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові літ. «Р-2» площею 1365,3 м2 підтверджується названими вище та іншими матеріалами справи, в т.ч. довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 19.11.2009р. №5513/3 (т.І. а.с. 43), наданою на виконання ухвали господарського суду у даній справі.

Разом з тим судом встановлено, що частина будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові перебуває в фактичному володінні та користуванні відповідача-2 у справі КП «Харківські теплові мережі». Останній обґрунтовує своє право на володіння та користування наступними документами: рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 05.11.1996р. №90-13 про передачу котельної по вул. Кибальчича, 18 на баланс «Харківтеплокомуненерго» (т.І а.с.62); договором про передачу на баланс від 30.12.1998р. №517/01, укладеним між ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» та ХОВО «Харківтеплоенерго» (т.І а.с. 94); Рішенням Харківської міської ради від 24.09.2003р. №191/03, яким ухвалено надати згоду на прийняття до комунальної власності міста об’єктів згідно із додатком №1, в т.ч. будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові (т.І. а.с. 139- 142); Рішенням Харківської міської ради від 30.09.2003р. №952, яким ухвалено надати в повне господарське відання КП «Харківські теплові мережі» основні фонди визначені в додатку в т.ч. будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові (т.І. а.с. 114-128); договором про передачу майна в повне господарське відання від 30.09.2003р. №1187, укладеним між відповідачем-3 та відповідачем-2 та актом прийомки-передачі ЦМК КП «Харківські теплові мережі» від 24.09.2003р. (т.І а.с. 66-71); Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2009р. у справі №58/194-08 (т.І а.с. 32-34).

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав, як власника нежитлової будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові і свідчать про наявність підстав для їх захисту в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Конституцією України (ст.41) та ЦК України (ст.321) гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, знаходження у фактичному володінні у відповідача-2 спірної будівлі за відсутності відповідних правових підстав перешкоджає у здійсненні позивачем права на володіння, користування, розпорядження належним йому майном. Таким чином права власника нежитлової будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові ВАТ «Сума технології» на володіння, користування та розпорядження цим майном є порушеними відповідачами у справі, оскільки останні без згоди власника майна ухвалили рішення про прийняття майна у власність відповідача-1 та про передачу в господарське відання відповідачеві-2.

При цьому суд зауважує, що згідно ст.37 Закону України «Про власність» (який був чинний на момент укладення спірного договору) та ст.136 ГК України в господарське відання, по-перше, може бути передано виключно державне або комунальне майно, а не приватне майно, що відбулося наразі, та, по-друге, лише за рішенням власника (яким є ВАТ «Сума технології»), а не за рішенням сторонньої особи.

Викладене означає, що права позивача є порушеними і підлягають захисту в судовому порядку. Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З урахуванням цього, керуючись п. 2ч.1 ст. 83 ГПК України, а також приймаючи до уваги клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, підстав для входу за межі позовних вимог та захисту прав позивача у спосіб, який відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України та ст. 387 ЦК України, а саме шляхом витребування нежитлової будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові літ. «Р-2» площею 1365,3 м2 у КП «Харківські теплові мережі» та передачі її ВАТ «Сума технології».

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідачі не надали доказів на спростування викладених вище висновків суду щодо наявності у позивача права власності на спірне майно та/або наявності відповідного права у відповідача-1 .

Так відповідачами не надано доказів виникнення у відповідача-1 права власності на спірне майно, які б відповідали вимогам чинного законодавства. Зокрема ними не надано ні доказів укладення відповідного правочину на відчуження цього майна на користь позивача-1 попереднім власником (РВ ФДМУ по Харківській області), ні доказів реєстрації права власності за відповідачем-1 у порядку, передбаченому чинним законодавством України (ст.ст.331, 334 ЦК України).

Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності.

Також, не може бути підставою визнання відповідача-2 належним володільцем та користувачем спірного майна договір про передачу на баланс від 30.12.1998р. №517/01, укладений між ЗАТ ДКБА «Хімавтоматика» та ХОВО «Харківтеплоенерго», оскільки відповідач-2 не є правонаступником ХОВО «Харківтеплоенерго» (див. вх. №1510 від 27.01.2010р.).

Критично судом оцінюються посилання відповідачів на рішення господарського суду Харківської області від 27.01.2009р. у справі №58/194-08. По-перше, вказане рішення стосується не відносин власності, котрі є спірними у даному разі, а зовсім інших відносин – відносин господарського відання. По-друге, вказане рішення винесено без участі власника спірного майна ВАТ «Сума технології», а отже відповідно ст. 35 ГК України не може бути визнане таким, що має преюдиціальне значення у даній справі.

Задовольняючи позов шляхом витребування нежитлової будівлі котельної у відповідача-2 суд відкидає посилання відповідача-1 на невизначеність у кількості поверхів та/або площі спірної будівлі. Суд, задовольняючи позов саме у такий спосіб, ґрунтується на тих документах, котрі є в матеріалах справи (правовстановлюючих документах, реєстраційних посвідченнях, технічному паспорті тощо). Ці документи дають уявлення про спірний об’єкт, що існує в натурі і який зареєстрований на праві власності за позивачем у відповідному державному реєстрі: нежитлова будівля по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові літ. «Р-2» площею 1365,3 м2. За таких обставин зайві приміщення (в разі, якщо такі існують) не витребовуються, -- витребуване на користь позивача лише вказане майно, що належним чином зареєстровано і склад якого визначений у технісному паспорті.

В частині позовних вимог про визнання незаконним договору про передачу майна в повне господарське відання від 30.09.2003р. №1187 суд відмовляє з наступних підстав.

По-перше, ні вказаний договір, ні акт прийомки-передачі до нього не містять жодних посилань на спірну нежитлову будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові. Документ із назвою «Залишки основних засобів та нематеріальних активів на 01.09.2003р.» без номеру, без дати наразі не може бути визнаний додатком до спірного договору, оскільки ні в цьому документі, ні в самому договорі немає посилань один на одного. Крім того цей документ підписаний лише представником однієї сторони по договору (відповідача-2) і не підписаний з боку іншої сторони (відповідача-3), що відповідно ст. 628 ЦК України унеможливлює визнання його частиною договору. За таких обставин у суду немає підстав вважати, що договір про передачу майна в повне господарське відання від 30.09.2003р. №1187 стосується будівлі котельної по вул. Кибальчича, 18 і, відповідно, немає підстав вважати, що він порушує права позивача.

По-друге, за змістом ст.16, 203, 215, 216 ЦК України визнання правочину недійсним може захистити порушене право особи, яка є стороною правочину шляхом здійснення реституції. Натомість право сторонньої особи, яка стороною правочину не є, спосіб захисту права «визнання правочину недійсним» захистити не спроможний, оскільки реституція за договором не приведе до передачі спірного майна позивачеві. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, адже не відповідає завданням суду визначеним ст.2 Закону України «Про судоустрій» (Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).

В пункті 27.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. N04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначається, що господарським судам слід мати на увазі, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача в частині немайнових вимог (85,00 грн. держ.мита, 118,00 грн. ІТЗ) та в частині майнових вимог (170,00 грн. держ.мита, 118,00 грн. ІТЗ) на відповідачів в рівних частках (56,67 грн. держмита та 39,33 грн. ІТЗ).

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 319, 321, 331, 334, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст.20 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82–85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Витребувати нежитлову будівлю котельної по вул. Кибальчича, 18 в м. Харкові літ. «Р-2» площею 1365,3 м2 у Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ідент. код: 31557119; місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11; п/р 26003301968 у Першій філії АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351599) та передати її Відкритому акціонерному товариству «Сума технології» (ідент. код: 32136459; місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Котлова, 129; п/р 260064482 в ХОД РБ "Аваль" 351589).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Харківської міської ради (ідент. код: 24134490; місцезнаходження: 61200, м. Харків, пл. Конституції, 7; п/р 3213812800002 в УДК у Харківській області м. Харкова, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сума технології»(ідент. код: 32136459; місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Котлова, 129; п/р 260064482 в ХОД РБ "Аваль" 351589) 56,67 грн. державного мита, 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (ідент. код: 31557119; місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11; п/р 26003301968 у Першій філії АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351599) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сума технології» (ідент. код: 32136459; місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Котлова, 129; п/р 260064482 в ХОД РБ "Аваль" 351589) 56,67 грн. державного мита, 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (ідент. код 14095412 місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16; п/р 33213871700002 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сума технології» (ідент. код: 32136459; місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Котлова, 129; п/р 260064482 в ХОД РБ "Аваль" 351589) 56,67 грн. державного мита, 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про визнання незаконним договору про передачу майна в повне господарське відання від 30.09.2003р. №1187 відмовити.

Суддя

/справа №59/309-09/