Рішення № 7812647, 25.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р. Справа № 56/362-09

вх. № 10384/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Веретун Н.І. (довіреність б/н від 10.11.2009р.);

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", м.Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Березівка Харківського району

про стягнення 83515,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс" (м.Київ) звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (с.Березівка Харківського району) заборгованості за Договором фінансового лізингу від 18.12.2007р. № LA07000491 в сумі 83515,13 грн., у тому числі: лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) - 31278,71 грн.; відшкодування збитків - 1463,26 грн.; лізингові платежі в частині комісії - 29976,33 грн.; суму зростання боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 4092,19 грн.; три проценти річних у сумі 1292,20 грн.; пеню у сумі 6427,96 грн. та санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору - 8985,13 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

29.12.2009р. позивач надав через канцелярію суду клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про наявність основних розрахункових рахунків позивача; копію довідки АА № 186367 з ЄДРПОУ щодо позивача станом на 10.07.2008р.; копії свідоцтв про державну реєстрацію позивача та відповідача.

22.01.2010р. позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 18.01.2010р.

Надані представником позивача документи долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, причину неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ,що підтвержується особистим підписом відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18.12.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) було укладено Договір фінансового лізингу № LА07000491.

За умовами вищевказаного Договору позивач зобов'язався після підписання з відповідачем договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.8.2 Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референційна валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" на дату виставлення рахунку. Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5-ти календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7-го числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок позивача. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (Додаток № 1 до Договору), позивачем було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайспед Україна", згідно Договору купівлі-продажу транспортних засобів від 20.12.2007р. за № КП2012/2007: транспортний засіб - напівприцеп (модель: SAMRO SR 338DBP.

01.02.2008р. позивач передав відповідачеві у фінансовий лізинг, що підтверджується Актом приймання-передачі предмета лізингу транспортний засіб (марка, модель: модель: SAMRO SR 338DBP; державний номер: АА 8809 ХТ).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 12 Закону України "Про фінансовий лізинг", до зобов'язань лізингоодержувача віднесено своєчасну сплату лізингових платежів.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 104161,00 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити перший лізинговий платіж у сумі 3888,13 доларів США.

Перший лізинговий платіж у сумі 19790,58 грн. відповідач сплатив 19.12.2007р., що підтверджується випискою банку від 19.12.2007р.

У Додатку № 4 до Договору фінансового лізингу сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів.

Загальний розмір щомісячних лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу, розрахованих за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" на дату виставлення рахунку, становить 36843,97 грн.

Таким чином, за період дії Договору фінансового лізингу лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу нараховано у сумі 56634,55 грн. (19790,58 грн. (перший лізинговий платіж) + 36843,97 грн. (щомісячні лізингові платежі)).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу на суму 25355,84 грн., що підтверджується банківськими виписками:

- від 19.12.2007р. на суму 19790,58 грн.;

- від 19.05.2008р. на суму 1399,26 грн.;

- від 01.07.2008р. на суму 1400,64 грн.;

- від 15.10.2008р. на суму 1370,25 грн.;

- від 24.11.2008р. на суму 1395,11 грн.

Виходячи з вищевикладеного, сума заборгованості відповідача перед позивачем за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 31278,71 грн. (56634,55 грн. - 25355,84 грн. = 31278,71 грн.).

Оскільки відповідач, всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства, не виконує зобов'язання зі сплати лізингових платежів і має хронічну заборгованість, 04.09.2009р. позивач надіслав повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу з вимогою про сплату суми лізингових платежів і повернення предмету лізингу.

Предмет лізингу був повернутий відповідачем 04.09.2009р., що підтверджується актом повернення предмету лізингу, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 4 Акту повернення предмету лізингу, лізинг транспортного засобу припиняється з моменту підписання Акту, тобто з 04.09.2009р.).

В п. 5 Акту повернення предмету лізингу від 04.09.2009р. сторони узгодили, що щомісячний лізинговий платіж буде нарахований в останній робочий день поточного місяця.

Вартість предмета лізингу на момент передачі у лізинг становила 104161,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем при поверненні предмета лізингу не було надано податкову та видаткову накладні, позивач звернувся до експерта з метою визначення вартості предмета лізингу.

Згідно Звіту № 647 про експертну оцінку транспортного засобу від 08.09.2009р., ринкова вартість предмета лізингу на дату його повернення становить 46063,19 грн.

За період дії Договору фінансового лізингу нараховано лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу у сумі 56634,55 грн.

Станом на дату повернення предмета лізингу сума не нарахованих лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу становить 47526,45 грн. (104161,00 грн.( вартість на дату передачі в лізинг) - 56634,55 грн. (нараховано лізингових платежів) = 47526,45 грн.).

За розрахунком позивача, станом на дату повернення предмета лізингу його ринкова вартість менша від вартості не нарахованих лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу на 1463,26 грн.; та позивач просить стягнути цю суму з відповідача як завдані позивачу збитки.

Розмір щомісячних лізингових платежів в частині комісії, розрахованих за поточним курсом продажу відповідної валюти ВАТ КБ "Надра" на дату виставлення рахунку, становить разом 34956,82 грн.

Відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", не є об'єктом операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу.

Таким чином, суми комісій, що перевищують подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.

Загальний розмір суми комісії, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, за розрахунком позивача становить 299,73 грн.

За період дії Договору фінансового лізингу позивачем нараховано лізингових платежів в частині комісії (разом з ПДВ) на суму 35256,55 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 5280,22 грн., що підтверджується банківськими виписками:

- від 19.05.2008 року на суму 1327,59 грн.;

- від 01.07.2008 року на суму 1328,90 грн.;

- від 15.10.2008 року на суму 1300,07 грн.;

- від 24.11.2008 року на суму 1323,66 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем в частині комісії становить 29976,33 грн. (35256,55 грн. (нараховано лізингових платежів) - 5280,22 грн. (сплачено) = 29976,33 грн.).

Сума збільшення боргу відповідача за Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за розрахунком позивача, здійсненим на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, становить 4092,19 грн.

Сума трьох процентів річних від простроченої суми становить 1292,20 грн.

Відповідно до п. 8.7 Додатку № 2 до Договору, у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач (відповідач) сплачує на користь лізингодавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 8.9 Додатку № 2 до Договору, у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач (відповідач) сплачує на користь лізингодавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Сума пені за прострочення виконання зобов'язань відповідачем за розрахунком позивача становить 6427,96 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 10.8 Додатку № 2 до Договору фінансового лізингу передбачено право лізингодавця, у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу з вини лізингоодержувача, застосовувати санкцію за збитки, завдані достроковим розірванням договору у розмірі 10 % від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів.

Як вказує позивач, розмір недоотриманих лізингових платежів становить 89851,31 грн. (262,11 дол.США (щомісячний лізинговий платіж в частині комісії) х 40 (кількість місяців, за які недоотримані лізингові платежі) = 10484,40 дол.США.

Розмір санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору становить 8985,13 грн. (89851,31 грн. х 10% = 8985,13 грн.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ЗАТ "Єврофінанс" щодо стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами в частині відшкодування вартості предмета лізингу та в частині комісії; а також суми зростання боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, пені та санкції за збитки, завдані достроковим розірванням договору, оскільки дані позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

В частині стягнення збитків за Договорами фінансового лізингу № LА07000491 від 18.12.2007р. в сумі 1463,26 грн. суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором.

Згідно діючого законодавства (статті 614, 623 Цивільного кодексу України, статті 226 Господарського кодексу України), для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобовязання; 2) збитки; 3) причинний звязок між порушенням зобовязання та збитками; 4) вина.

Крім того, шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного звязку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України , особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування . Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В даному випадку, позивачем не доведено, які саме збитки завдав відповідач. Через те, що предмет лізингу був повернутий та позивачем нараховані платежі за його користування, це робить неможливою відповідальність відповідача.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога про стягнення збитків в загальному розмірі 1463,26 грн. позивачем не доведена суду документально та матеріально не обґрунтована, що позбавляє позивача права вимагати стягнення з відповідача збитків.

Отже, за таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 1463,26 грн. збитків є необґрунтованими, безпідставними, не підтверджуються належними документальними доказами по справі, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 553, 611, 612, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 225, 226 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (62457, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 15.06.2000р. № запису 24710170000046097; п/р НОМЕР_3 в ЗАТ "Прокредит Банк" м.Київ, МФО 320984) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (01000, м.Київ, вул.Артема, 15; код ЄДРПОУ: 30726921; р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) - заборгованість за Договором фінансового лізингу № LА07000491 від 18.12.2007р. в сумі 82051,87 грн., з яких: 31278,71 грн. - лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу); 29976,33 грн. - лізингові платежі в частині комісії; 4092,19 грн. - сума зростання боргу з урахуванням індексу інфляції; 1292,20 грн. - 3% річних; 6427,96 грн. - пеня; 8985,13 грн. - санкція за збитки, завдані достроковим розірванням договору.

В частині стягнення 1463,26 грн. збитків у позові відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (62457, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 15.06.2000р. № запису 24710170000046097; п/р НОМЕР_3 в ЗАТ "Прокредит Банк" м.Київ, МФО 320984) на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" (01000, м.Київ, вул.Артема, 15; код ЄДРПОУ: 30726921; р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005) - 820,52 грн. витрат з оплати державного мита та 231,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано "29" січня 2010 року.