Рішення № 7812601, 26.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2010 р. Справа № 55/287-09

вх. №

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - не з"явився

позивача- Ковальчука І.В.

відповідача- Страхової Г.О.

розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ в особі Мінистерства оборони України, м. Київ

до Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення 547607,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону, м. Київ, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків, 544564,06 грн. заборгованості, 3043,59 грн. 3% річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 від 10.11.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг. Позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на рахунки відповідача в розмірі ціни позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08 грудня 2009 р.

04 грудня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував на те, що визнає суму основного боргу у розмірі 544567, 06 грн., щодо нарахування 3% річних просить суд відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги посилаючись на те, що станом на 29.09.09 р. у справі № Б-39/195-09 було порушено нове провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О." Малишева і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

08 грудня 2009 р. позивач звернувся до суду з поясненнями та уточненнями до позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 891307,98 грн. боргу, 3043,59 грн. 3% річних та судові витрати.

Вказані уточнення будуть розглянуті судом у наступному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 22 грудня 2009 р.

21 грудня 2009 р. відповідач надав пояснення на уточнення до позовної заяви, в яких зазначив, що відповідач не заперечує проти стягнення суми заборгованості в розмірі 891307,98 грн., щодо нарахування 3% річних за період з 23.06.09 р. по 28.09.09 р. у розмірі 3043,59 грн. просить суд відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги посилаючись на те, що станом на 29.09.09 р. у справі № Б-39/195-09 було порушено нове провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О." Малишева і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

22 грудня 2009 р. позивач надав клопотання, в якому просить суд, приймаючи рішення про відшкодування збитків, вийти за межі позовних вимог і стягнути з відповідача збитки від інфляції та 3% річних у розмірі, обчисленому на день вирішення спору.

22 грудня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 891307,98 грн. основного боргу, 8291, 69 грн. 3% річних, 22022,65 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 14 січня 2010 р.

14 січня 2010 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 891307,98 грн. основного боргу, 9976,62 грн. 3% річних, 30044,41 грн. інфляційних витрат та судові витрати.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

14 січня 2010 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2010 р. було задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи, продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 26 січня 2010 р.

25 січня 2010 р. відповідач надав заперечення на уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що не заперечує щодо стягнення заборгованості за 3-ма актами в розмірі 891307,98 грн., щодо нарахування 3% річних та інфляційних проти позову заперечував з посиланням на те, що у справі № Б-39/195-09 було порушено нове провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О." Малишева і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Прокурор у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги .

Представник відповідача в судовому засіданні визнавав суму основного боргу у розмірі 544567, 06 грн., щодо нарахування 3% річних та інфляційних витрат просив суд відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

10 листопада 2008 р. між Мінистерством оборони України, м. Київ (далі позивач) та Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 р., у відповідності до умов якого позивач приймає на себе зобов"язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 85 надання відповідачу послуг з контролю якості та приймання продукції згідно з Переліком продукції (виконання робіт), яка підлягає контролю якості та прийманню позивачем відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання продукції(виконання робіт). Пунктом 3.4 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом проведення попередньої оплати або у тридцятиденний термін після затвердження сторонами акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції(виконання робіт).

Сторони в протоколі розбіжностей до договору № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 р. від 10.11.08 р. виклали п. 8.1 договору в наступній редакції: "Договір діє з дати набрання ним чинності і до 01.03.2010 р.".

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачеві послуги на загальну суму 911307,98 грн., що підтверджується актами № 1 від 22.06.09 р., від 2 від 29.09.09 р. та № 3 від 29.09.09 р., які підписані обома сторонами та скрпілені печатками.

У вказаних актах зазначений договір № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 р. від 10.11.08 р..

Сторонами в договорі було чітко встановлений строк оплати послуг- шляхом попередньої оплати або у тридцятиденний термін після затвердження сторонами акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції(виконання робіт).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 259/2237 від 27.07.09 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 544564,06 грн. за актом № 1 від 22.06.09 р.

Відповідач у відповідь на вказану претензію направив на адресу позивача лист, в якому зазначив, що відповідно до акту про надання послуг № 1 від 22.06.09 р., вартість наданих послуг за договором № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 р. від 10.11.08 р. складає 544564,06 грн., проте на цей час у зв"язку із тяжким фінансовим становищем не має змоги погасити заборгованість, щодо нарахування пені заперечував, у зв"язку з порушенням справи про банкрутство до ДП "Завод імені В.О. Малишева" і запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем було частково оплачені послуги за актом № 1 від 22.06.09 р. на суму 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4553 від 01.09.09 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:"опл. зг. акту №1 від 22.06.09 р., по дог.№ 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 р. від 10.11.08 р."

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 891307,98 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти нарахування 3% річних та інфляційних, посилаючись на те, що станом на 29.09.09 р. у справі № Б-39/195-09 було порушено нове провадження у справі про банкрутство ДП "Завод імені В.О." Малишева і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Вказані заперечення не приймаються судом як необгрунтовані та безпідставні.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що абзацом 2 ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань і зобов"язань щодо сплати податків і зборів(обов"язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов"язаний із суттю, що розкривається в ст. 1 вищевказаного ЗУ. Тобто боржник повинен виконувати зобов"язання, що виникли після введення мораторію, але за їх виконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону України, під терміном "грошове зобов"язання" розуміється зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно- правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов"язань боржника не зараховуються, зокрема пеня та штраф.

Таким чином, спір у даній справі виник з приводу неоплати відповідачем послуг наданих йому за договором № 4/24П-2008/580дп/1769/ВП-2008 від 10.11.08 р.

Одже, вказаний борг за одержані послуги на підставі договору є грошовим зобов"язанням підприємства перед Міністерствам у розумінні ст. 1 ЗУ.

Відповідно до цієї статті грошове зобов"язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов"язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно- правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема ,ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляціх за весь час прострочення, а також 3% з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з такою вимогою Міністерство звернулось до підприємства у даній справі.

У зв"язку з цим грошовими зобов"язаннямии відповідача є грошова сума, що визначена з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі –891307,98 грн. правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9976,62 грн. 3% річних та 30044,41 грн. інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунок перевірений судом та є вірним).

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на рахунку відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що відповідно до п.27 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", позивача звільнено від сплати судових витрати, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р № 260093013373 в АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь Мінистерства оборони України, м. Київ(03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, р/р № 35229192003192 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172) 891307,98 грн. основного боргу, 9976,62 грн. 3% річних та 30044,41 грн. інфляційних витрат.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р № 260093013373 в АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 9313, 29 грн. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева", м. Харків(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, р/р № 260093013373 в АКБ "Золоті Ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 27 січня 2010 року.