Вирок № 78125947, 27.11.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/437/18 Провадження № 1-кп/304/87/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070130000069 від 08 лютого 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 27 березня 2008 року вироком Перечинського районного суду за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років обмеження волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням на строк два роки;

- 03 липня 2009 року вироком Перечинського районного суду за ст. ст. 162 ч. 1, 71 КК України до трьох років і двох місяців обмеження волі. Постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2011 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання строком на 1 рік 5 місяців 28 днів;

- 26 березня 2012 року вироком Перечинського районного суду Закарпатської області за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. ст. 71, 72, 81 цього Кодексу до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі. Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2014 року замінено невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням у вигляді виправних робіт на невідбутий строк покарання, який становить 11 (одинадцять) місяців 18 (вісімнадцять) днів із відрахуванням 10% із суми заробітку засудженого в дохід держави,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

обвинувача - прокурора Стефанцова А.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

02 січня 2018 року біля 16.00 год. ОСОБА_1, знаходячись на земельній ділянці будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2, умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, викрав з огорожі металеву сітку довжиною 4,7 м, висотою 1,5 м, розміром вічок 40*40 мм, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи №11/166 від 27 березня 2018 року становить 190,77 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 01 лютого 2018 року біля 21.00 год. ОСОБА_1, шляхом спилювання за допомогою пилки навісного замка на вхідних дверях, проник до підсобного приміщення АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_2, звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, викрав шістнадцять гайкових ключів, п'ять викруток, шість напильників, три велосипедні ключі, обух для сокири, металеву викрутку, зубило столярне, пилку для дерева, загальна ринкова вартість яких згідно висновку експерта №11/96 від 22 лютого 2018 року становить 682,60 грн., чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, за що кримінальна відповідальність передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, у якій просить справу розглядати без її участі, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, міру покарання залишає на розсуд суду.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 41/1994/488/570, рішення від 25 січня 1996 року).

З урахуванням обсягу доказів, які досліджувались у судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 12 КК України вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення відносяться до злочинів середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК України).

Як особа ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується добре, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого майна.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, а також враховуючи інформацію, викладену у досудовій доповіді, згідно якої орган пробації прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження його волі на певний строк можливе лише у винятковому порядку та за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню ним повторних кримінальних правопорушень, обмеження у спілкуванні з особами з антисоціальною поведінкою та кримінальним минулим, розвитку мотивації до зміни способу його життя, а також за умови застосування до нього обов'язків згідно п. 2 ст. 76 КК України або інших альтернативних видів покарання, суд вважає, що винному ОСОБА_1 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.

При призначенні покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів згідно ч. 1 ст. 70 КК України суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з цим, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 75 КК України, а тому ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Строк застосування запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання закінчився 27 квітня 2018 року.

Питання речових доказів та процесуальних витрат вирішуватимуться в порядку ст. 100 та ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України і призначити:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме: металеву сітку, розміром 4,7*1,5м, розміром вічок 40*40 мм, яка знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, та шістнадцять гайкових ключів, п'ять викруток, шість напильників, три ключі універсальні, металеву частину з сокири, металевий предмет, схожий на викрутку, металевий предмет, схожий на долото, металеву пилку по дереву з зубчастим лезом, навісний замок, які знаходяться на відповідальному зберіганні у кімнаті речових доказів Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області - повернути потерпілій ОСОБА_2; металеву пилку по металу з зубчастим лезом, кусок алюмінієвого дроту, які знаходяться на відповідальному зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області - знищити.

Процесуальні витрати по справі за проведення: - судових товарознавчих експертиз №11/166 від 27 березня 2018 року у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп., № 11/96 від 22 лютого 2018 року у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп.; - трасологічної експертизи №2/82 від 22 лютого 2018 року у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при МВС України в Закарпатській області (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/р 31110115007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО 899998).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України.

Головуючий: Чепурнов В. О.