Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2010 р. Справа № 15/391-09
вх. № 10715/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Суза І.А. -доручення від 16.03.2009року №2170 відповідача - Сумцова Н.В.-доручення від 11.01.2010 року №1.
3-я особа - Коротій Д.В.-доручення від 05.01.2010 року №6.
розглянувши справу за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків
до 1)Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків
3-я особа Військова частина А-1361 м.Харків
про стягнення 8061,02 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків заборгованість в розмірі 8 061,02грн., а саме: основний борг 8 011,52грн.; пеня 49,50грн. за невиконання в частині своєчасної оплати умов договору № ІІІ-10952/06-Б-2 на приймання стічних вод, який був укладений 12.03.2007 року між КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків та Військовою частиною А-1361 м.Харкова. Відповідно до додаткової угоди до договору від 07.02.2008 року Військова частина А -1361 виступає споживачем , а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова являється платником. Відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати послуг водовідведення та інші платежі несе платник. Також позивач в позовних вимогах просить суд судові витрати покласти на 1-го відповідача.
25 січня 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень, в яких позивач уточнив, що 07.02.2008 року підписано додаткову угоду до договору, згідно якої Військова частина А -1361 виступає споживачем, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова - платником , а КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харкова - постачалиник послуг.
Після підписання додаткової угоди до договору від 07.02.2008 року вся відповідальність щодо здійснення оплати за послуги водовідведення покладена на квартирно -експлуатаційний відділ м.Харкова, в зв"язку з чим просить суд Військову частину А-1361 визнати третьою особою по справі. Стягнути з Квартирно -експлуатаційного відділу м.Харкова на користь КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харкова заборгованість за послуги водовідведення в сумі 8 061,02грн., а саме: борг за послуги водовідведення в сумі 8 011,52 грн., пеня - 49,50грн.
Надані уточнення були прийняті до провадження, та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог позивача заперечував та просив суд залучити до участі у справі співвідповідача -Міністерство оборони України, та зменьшити розмір пені у випадку задоволення даного позову.
Суд дослідивши дане клоптання відмовив в задоволенні клопотання в частині залучення до участі у справі співвідповідача Міністерство оборони України.
Представник 3-ї сторони на боці відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував,через канцелярію суду 22.01.2010 року надав відзив на позовну заяву , в якому просить суд відмовити в позові позивача в частині стягнення пені з відповідача 1 в розмірі -49,50 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та 3-ї особи на боці відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
05.12.2003 року між КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харкова та Військовою частиною А-1361 м.Харкова був укладений договір № ІІІ-10952/06-Б-2 на приймання стічних вод. Відповідно до додаткової угоди до договору від 07.02.2008 року Військовою частиною А-1361, м.Харкова виступає Споживачем, а Квартирно-експлуатційний відділ м. Харкова являється Платником за надані послуги водовідведення Споживачу.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати послуги з прийому стічних вод, а відповідач - здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.2004 р. № 201 „Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає ДКП „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова", рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідвєдєння, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова" та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 691 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідведення, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова".
Пунктом 1.3. договору №ІІ-2811/06-Б-2 Сторони зобов'язуються керуватися: "Правилами прийняття стічних вод Абонентів у;каналізаційну мережу м. Харкова", затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківськоміської Ради № 581 від 18.06.2003 р., введених в дію 01.07.2003 г., Наказом Держбуту України .
N 37 від 19.02.2002 р. (з додатками "Правила приймання стічних зод підприємств у комунальніта відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стя гнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунк тів"), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.20Ш р. за № 402/6690, введених едію 06.05.2002 р., "Правилами пользования системами коммунального водоснабжения и водоот-зедения в городах и поселках Украиньї", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. № 65.
Відповідач, уклавши договір № ІІІ-10952/06-Б-2 від 12.03.2007року, тим самим прийняв на себе зобов'язання щодо виконання положень вказаних „Правил прийняття...".
Як свідчать матеріали справи, позивач КП КГ "Харківкомуночиствод" свої зобов'язання виконало і прийняло від 2-го відповідача стічні води, що складаються з обсягу водоспоживання та додаткової кількості стічних вод, що проникають до каналізаційної мережі м. Харкова відповідно до п.п. 4.10 "б" "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, зареєстрованих в МінЮсті України 07.10.2008 р. № 936/15627.
Відповідно до обсягу скинутих вод та з урахуванням діючих тарифів за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. включно була нарахована сума в розмірі 8 011 грн. 52 коп. та виставлені платіжні вимоги на цю суму відповідно до ч. 1 ст. 198 ГК України та ст. ст. 13,14 Закону України "Про поштовий зв'язок".
Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" за прострочення платежів відповідачу нарахована пеня у розмірі 49,50 грн. Загальна сума боргу складає -8 061,02 грн.; основний борг -8 011,52грн.
Відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8 011,52 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями 2-й відповідач порушив умови Договору, додаткових угод та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 8 011,52 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.3. Договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент згідно із Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення сплати за спожиті комунальні послуги сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р., та відповідно якого сума пені складає 49,50 грн.
Але розглянувши надане суду клопотання представника 3-ї особи на боці відповідача (Військової частини А-1361) про зменьшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 90 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 4,95 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 44,55 грн. відмовити.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 664,08 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61 у тому числі р/р № 35217001000219, банк - ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, у тому числі р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 03361715) суму боргу за послуги водовідведення у розмірі 8 011,52грн. суму пені у розмірі 4,95 грн., в частині стягнення пені 44,55 відмовити, 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 28.01.2010 року.
Судове рішення № 7812594, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/391-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: