ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2010 р. Справа № 43/122-09
вх. № 10449/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Альяних В.І. - дов. від 24.12.09 р.зареєстровано в реєстрі за № 4135 відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртелеком" в о. ЦТП Харк. філії ВАТ "Укртелеком",м. Харків
до ТОВ "Декор - система", м. Харків
про стягнення 955,67 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ВАТ "Укртелеком" в о. ЦТП Харк. філії ВАТ "Укртелеком",м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача -ТОВ "Декор - система", м. Харків суми основного боргу у розмірі 955,67грн.
До початку судового засідання представник позивача звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору № 057015773 від 26.01.06 р. позивач надавав телекомунікаційні послуги відповідачу, однак відповідач свої зобов`язання по оплаті послуг не виконав неналежним чином, з урахуванням чого станом на 01.12.2009 р. виникла заборгованість за період з 01 лютого 2009 р. по 01 серпня 2009 р. по оплаті за телекомунікаційні послуги у розмірі 955,67 грн.
Відповідач в судове засідання не з"явився, не скористувався наданим йому на підставі ст. 59 ГПК України правом, відзив на позов не надав, ухвала про порушення провадження у справі від 15.12.09 р. та призначення розгляду справи на 13.01.10 р. була повернута господарському суду відділенням зв"язку з поміткою "адресат вибув".
У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов’язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 46/2-5857 від 09.09.2009 року, виданого Головним управлінням статистики у Харківській області, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: м. Харків, Ленінський район, вул. Кашуби, 2, кв. 3, тобто за юридичною адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала від 13.01.10 р. про відкладання розгляду справи на 26.01.10 року. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обов’язок, покладений на нього Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача встановив, що 26.01.06 р. між сторонами був укладений договір № 057015773 про надання послуг електрозв'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до умов договору, позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги електрозв'язку, перераховані в додатку до договору, а відповідач зобов'язався оплатити надані йому послуги у встановленому договором порядку та розмірі, а саме відповідно до п. 4.5 та 4.6 договору відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, надав відповідачеві послуги з електрозв'язку відповідно до умов вищевказаного договору, що підтверджується таблицею нарахувань та оплат за весь період заборгованості, а також рахунками на послуги електрозв’язку, які були надіслані відповідачу.
Крім того, відповідачу була надіслана претензія № 04-09/237 від 28.08.09 р. з додатками рахунків та таблиць нарахувань та оплат за періоди заборгованості з проханням сплатити борг. Претензія відповідачем залишена без задоволення.
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, внаслідок чого, станом на 01 грудня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 955,67 грн. основного боргу, розмір якої підтверджено матеріалами справи та на теперішній час не погашена.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем в сумі 955,67 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача правомірна та обґрунтована, не спростована відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 610, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,174, 193, Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ТОВ "Декор - система" (юридична адреса : м. Харків, вул. Кашуби, буд. 2, к. 3; фактична адреса : м. Харків, вул. Ак.Павлова, буд.82, р/р 26004301000313 в ХФ АКБ "Мрія", МФО 350631, код ЄДРПОУ 33815249) на користь ВАТ "Укртелеком" в о. ЦТП Харк. філії ВАТ "Укртелеком" (м. Харків, вул. Державінська, 4, р/р 26003592 в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) 955,67 грн. заборгованості; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 27.01.10 р.
Судове рішення № 7812569, Господарський суд Харківської області було прийнято 26.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/122-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: