Рішення № 7812510, 18.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2010 р. Справа № 16/189-09

вх. № 9442/6-16

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кульгейко Л.Ю., довіреність №07-10 від 13.01.10 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Компанія "ІнексУкрПаркет" в особі Чернігівської філії приватного підприємства "Компанія "ІнексУкрПаркет"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест - Плюс", смт. Печеніги

про стягнення 34658,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 34 658,77 грн., також до стягнення заявлено державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на тій підставі, що відповідно договорів купівлі – продажу №06/22 від 01.02.2007р. та 01/08 від 14.01.2008р. позивач перерахував відповідачу за паркетну заготовку 926513,34 грн., а відповідач поставив товар на суму 881 854,57 грн., не повністю повернув грошові кошти на вимогу позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав пояснення щодо суті спору та витребувані судом документи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов, доказів сплати суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 78), про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01.02.2007р. та 14.01.2008р. між ТОВ "Берест Плюс" та Чернігівською філією приватного підприємства "Компанія "ІнексУкрПаркет" (в особі директора філії Бойчука Вадима Юрійовича, діючого на підставі положення про Чернігівську філію приватного підприємства "Компанія "ІнексУкрПаркет" та довіреності ВЕА №662001 від 20.10.2006р.) були укладені договори купівлі - продажу 06/22 та №01/08 (надалі - Договори), у відповідності до умов п. п.1.1., 3.6 яких відповідач зобов'язався поставляти позивачу протягом дії договорів заготовку паркетної дуб, ясен, клен (надалі - товар), а позивач - прийняти та оплатити товар.

У п. 6.3. Договорів сторони передбачили обов'язок відповідача своєчасно передати належної якості товар позивачу та обов'язок позивача своєчасно сплатити та прийняти товар.

Згідно п. 3.6. Договору №06/22 від 01.02.2007р. позивач здійснює оплату товару відповідачу шляхом безготівкового розрахунку: передоплата 30% після прийняття партії товару 70%.

Відповідно до п. 3.6. Договору №01/08 від 14.01.2008р. позивач здійснює оплату товару відповідачу шляхом безготівкового розрахунку. Оплата товару здійснюється у розмірі 100% передоплати за кожну партію товару.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 20 лютого 2007 року по 08 квітня 2008 року позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 926513,34 грн. попередньої оплати за товар, а відповідачем за вищезазначений період було поставлено паркетну заготовку на суму 881854,57грн.

Листом №01-16/143 від 22.09.2008 р. (а.с. 66) позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати залишок переплати в сумі 44 658,79 грн. на розрахунковий рахунок.

24.09.2008р. відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача 10 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.09.2008р. із зазначенням призначення платежу: повернення передплати за паркетну заготовку згідно листа №01-16/143 від 22.09.2008р. (а.с. 67).

Таким чином заборгованість відповідача складає 926513,34 - 881 854,57 – 10 000,00 = 34 658,77 грн., зазначений розмір заборгованості також підтверджується актом звіряння розрахунків між покупцем та продавцем від 04.12.2009р., який підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 88 - 93).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

10.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію №01-16/92 в якій просив відповідача перерахувати (повернути) на його розрахунковий рахунок протягом 10 днів з дня отримання претензії суму боргу у розмірі 34 658,79 грн., як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 18.06.2009р. представник відповідача отримав зазначену претензію, але відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Доказів, що підтверджували б сплату заборгованості у розмірі 34 658,79 грн. відповідач суду не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарсько процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За таких обставин, враховуючи, що заборгованість у розмірі 34 658,79 грн. відповідачем не сплачена, підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 629, 655, 693 Цивільного кодексу України, статтями 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берест Плюс" код ЄДРПОУ 34171888 (62801, Харківська обл., Печенізький р-н, смт. Печеніги, пров. Береговий, 1 (у т.ч. р/р 260060041112 у ХОД "Райффазен Банк Аваль", м.Харків, МФО 350589) на користь приватного підприємства "Компанія "ІнексУкрПаркет" код ЄДРПОУ 25635395 (юридична адреса: м.Київ, вул. 40-річчя Жовтня, 120, кв. 1 (у т.ч. р/р 2600400015279 у ВАТ "Укрексімбанк", м. Чернігів, МФО 353649) –34658,77 грн. основної заборгованості, 346,59 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2010 р.