Ухвала суду № 78125076, 23.11.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12659/18

2/357/4429/18

УХВАЛА

іменем України

23 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участі секретаря - Сокур О. В.

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

26.10.2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2018 року, що оформлене протоколом № 118 комісії по розгляду акту № К 037 498 від 17.09.2018 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_3 посилався на те, що з 23.06.1995 року він мав статус фізичної особи-підприємця та припинив підприємницьку діяльність 30.01.2017 року, що стверджується записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій.

04.11.2016 року між ним та ПАТ «Київобленерго» ( постачальником ) та ФОП ОСОБА_3 ( споживачем ) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1401.

17.09.2018 року в ході перевірки за адресою: вул. Глиняна, буд. 40/Б, м. Біла Церква, Київської області ( автомийка, СТО ), що належить на праві власності ОСОБА_3, і до якого відповідно до умов Договору та Додатків до Договору здійснюється постачання електричної енергії представниками ПАТ «Київенерго» було виявлено порушення споживачем п. 5.5.5 пп 5 ПРРЕЕ виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора внаслідок чого спожита енергія не враховувалася, про що складено акт про порушення № К 037498.

Акт про порушення від 17.09.2018 року № К 037498 складений представниками ПАТ «Київобленерго» у його присутності та підписаний ним без зауважень з огляду на те, що порушення ПРРЕЕ мало місце з 02 вересня 2018 року по 17 вересня 2018 року та в акті зазначено, що виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку.

Дійсно, 01 вересня 2018 року о 17:06:38 годин він придбав в інтернет-магазині ROZETKA пристрій, що знижує покази приладу обліку, що підтверджується копією фіскального чеку від 01.09.2018 року та зазначений прилад встановив 02 вересня 2018 року.

Таким чином, зазначене свідчить про те, що він порушив саме з 02 вересня 2018 року по день виявлення, тобто 17 вересня 2018 року. Тому за інші періоди він не повинен оплачувати вартість такої енергії.

17.10.2018 року за його участі відбулося засідання комісії де прийнято рішення провести нарахування не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ на загальну суму 557 122,05 гривень по договірній потужності по формулі 2.4, Днер =689 днів з 29.10.2016 року по 17.09.2018 року.

Оскільки дата останнього контрольного огляду приладу обліку, який передував дню виявлення порушення є липень 2018 року, тому відповідно до вимог п. 2.5 Методики, необхідно провести нарахування за період з дня останнього контрольного огляду з липня 2018 року подень виявлення порушення 17.09.2018 року.

Проведення відповідачем нарахування за період Дпер = 689 днів з 29.10.2016 року ( акт опломбування приладу обліку ) по 17.09.2018 року, суттєво впливає на вирішення питання щодо відшкодування ним вартості недорахованої електричної енергії, оскільки нарахування такої вартості проведено комісією за трирічний період в порушення норм чинного законодавства України та не відповідає фактичним обставинам справи ( а. с. 2-8 ).

Вказаний позов було подано у порядку розгляду цивільного судочинства.

Ухвалою судді від 02.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 11 годину 30 хвилин 23 листопада 2018 року ( а. с. 37-38 ).

У підготовчому судовому засіданні головуючим суддею на обговорення сторонам провадження поставлено запитання щодо юрисдикції розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1, яка діє на підстав Ордеру, серія КС № 505101 наголосила на тому, що позивач ОСОБА_3 дійсно був фізичною особою-підприємцем, але на час звернення до суду з зазначеним позовом, останній не є таким, тому дана справа підлягає розгляду в порядку цивільної юрисдикції та наполягала на продовженні її розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності № 71 від 23.05.2018 року в судовому засіданні вирішення даного питання залишив на розсуд суду.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи норми чинного законодавства, приходить до наступного.

Встановлено, що 04.11.2016 року між ПАТ «Київобленерго» ( постачальником ) та ФОП ОСОБА_3 ( споживачем ) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1401 ( а. с. 12-16 ).

Згідно наявної в матеріалах справи загальної однолінійної схеми електропостачання ( а. с. 17 ), додаток до вищезазначеного Договору убачається, що здійснюється постачання електричної енергії ПАТ «Київобленерго» саме ФОП ОСОБА_3 на обєкт СТО, який знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Глиняна, 40-Б.

17.09.2018 року в ході перевірки за адресою: вул. Глиняна, буд. 40/Б, м. Біла Церква, Київської області ( автомийка, СТО ), що належить на праві власності ОСОБА_3, і до якого відповідно до умов Договору та Додатків до Договору здійснюється постачання електричної енергії представниками ПАТ «Київобленерго» було виявлено порушення споживачем п. 5.5.5 пп 5 ПРРЕЕ виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів вплив на лічильник електричної енергії високочастотним полем високочастотного генератора внаслідок чого спожита енергія не враховувалася, про що складено акт про порушення № К 037498, а 17.10.2018 року за участі ОСОБА_3 відбулося засідання комісії де прийнято рішення провести нарахування не облікованої електричної енергії, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ на загальну суму 557 122,05 гривень по договірній потужності по формулі 2.4, Днер =689 днів з 29.10.2016 року по 17.09.2018 року.

З чим не погодився ОСОБА_3 та звернувся з вищезазначеним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

В Акті про порушення № К 037498 ( а. с. 29 ) та в Протоколі № 118 ( а. с. 31 ), з якими був ознайомлений ОСОБА_3 та підписаний без зауважень, що не спростовується в позовній заяві самим позивачем убачається, що споживач електричної енергії є ФОП ОСОБА_3 (автомійка, СТО ).

Встановлено, що ОСОБА_4 був включений до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, дата реєстрації 23.06.1995 року та був взятий на облік та мав статус фізичної особи-підприємця, припинив підприємницьку діяльність фізичною особою-підприємцем 31.01.2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи відомістю з Єдиного державного реєстру про фізичну особу-підприємця ( а. с. 34-36 ).

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, господарський суд припиняв провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна позиція викладена в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду ( з приводу юрисдикції спорів ) від 05 червня 2018 року Справа № 338/180/17 Провадження № 14-144цс18.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі «Конвенція») кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі «ЄСПЛ», «Суд») у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За приписами ЦПК України (у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року) рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності).

З наведеного вбачається, що розгляд справи Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, як судом загальної юрисдикції з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Частиною другою статті 256 цього Кодексу передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, оскільки після відкриття провадження у вищезазначеній справі встановлено, що остання належить до територіальної юрисдикції ( підсудності ) іншому суду, а саме до господарської юрисдикції, то суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення.

Разом з тим суд роз'яснює, що відповідно Господарського процесуального кодексу України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного господарського суду за правилами господарського судочинства.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України у разі закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 255, ст. 256, ст.ст. 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, - закрити.

Повернути ОСОБА_3 витрати за сплату судового збору в розмірі 740 (сімсот сорок) гривень, РНОКПП: НОМЕР_1, місце реєстрації за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ротецька, 8а, згідно квитанції № 4149738 від 25.10.2018 року на розрахунковий рахунок 31213206010043, отримувач Білоцерківське УК, код отримувача 38009832, банк отримувача Казначейство України ( еап ), код банку отримувача 899998, призначення платежу судовий збір.

Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення ( враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України ). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 23 листопада 2018 року.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_6