Рішення № 7812352, 19.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 60/167-09

вх. № 7587/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Шпунт В.В., довіреність №03 від 01.01.2010р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків

до Громадської організації "МЕДІАФОНД", м. Харків

про стягнення 70489,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Громадської організації "МЕДІАФОНД" заборгованості у розмірі 70489,45 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір №679О від 01 серпня 2007 року з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна на виконання п.5.3. Договору №679К оренди комунального майна від 01 серпня 2007 року. Позивач належним чином виконував умови договору, однак відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі витрати на обслуговування орендованого майна, внаслідок чого станом на 01 вересня 2009 року виникла заборгованість у розмірі 70489,45 грн. згідно наданого розрахунку, яку позивач просить суд стягнути на його користь.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2009 року було прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 жовтня 2009 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2009 року за згодою сторін було продовжено строк вирішення спору за межами 2-х місячного строку, встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України та розгляд справи було відкладено на 15 грудня 2009 року о 10:20.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 грудня 2009 року розгляд справи було відкладено на 19 січня 2010 року о 11:40.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 15 січня 2010 року лист б/н від 15.01.2010р. з додатком - актом звіряння розрахунків між позивачем та відповідачем. Суд вважає за необхідне долучити даний лист з додатком до матеріалів справи.

Окрім того, представник позивача надав супровідним листом копію довіреності № 03 від 01.01.2010р., яка судом також долучається до матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 01 серпня 2007 року було укладено договір №679О з надання послуг по обслуговуванню орендованого комунального майна.

          Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1. Балансоутримувач (позивач) забезпечує обслуговування орендованого майна (нежитлових приміщень), що знаходяться за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, будинок Держпром, загальною площею 198,29 кв.м., кімнати №№ 32,33,34,35; під`їзд №4, поверх №5, а також утримання прибудинкової території, а Орендар (відповідач) бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в цій будівлі.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1.2. Договору приміщення, зазначене в п.1.1. Договору, використовується відповідачем згідно договору оренди №679 К від 01 серпня 2007 року.

Відповідно до умов договору №679 К від 01.08.2007р., а саме п.1.1. Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 198,29 кв.м., розташоване за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, кімнати №№ 32,33,34,35; під`їзд №4, поверх №5;, що знаходяться на балансі позивача, склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про вартість майна, складеного станом на 22.05.2007р., вартість якого становить 756261,00 грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно п.2.1. Договору №679 К від 01.08.2007р. відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі.

Як вбачається із матеріалів справи, актом приймання - передачі орендованого майна будинку Держпром, майдан Свободи, 5 від 01 серпня 2007 року позивач передав відповідачу спірні приміщення.

Згідно п.2.1. Договору №679 О від 01.08.2007р. відповідач зобов`язався сплачувати позивачу пропорційно займаної загальної площі, суми витрат на обслуговування орендованого майна (експлуатаційні послуги), які складають 16,43 грн. за 1 кв.м. загальною площі, що становить на місяць 3257,90 грн., окрім того ПДВ 20% 651,58 грн.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що відповідач зобов`язаний перераховувати суми витрат на обслуговування орендованого майна (експлуатаційні послуги) позивачу щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 числа наступного місяця.

Судом встановлено, що згідно додаткової угоди №1 до спірного договору від 09 жовтня 2007 року сторони встановили суму витрат на обслуговування орендованого майна на місяць у розмірі 4463,51 грн., окрім того ПДВ 20% 892,70 грн. та те, що ця додаткова угода вступає в дію з моменту включення опалювальної системи.

Додатковою угодою №2 до спірного договору від 10 квітня 2008 року сторони встановили суму витрат на обслуговування орендованого майна на місяць у розмірі 3688,19 грн., крім того ПДВ 20% 737,64 грн. та те, що ця додаткова угода вступає в дію з 10 квітня 2008 року.

Додатковою угодою №3 до спірного договору від 06 жовтня 2008 року сторони встановили суму витрат на обслуговування орендованого майна на місяць у розмірі 6055,78 грн., крім того ПДВ 20% 1211,16 грн. та те, що ця додаткова угода вступає в дію з моменту включення опалювальної системи.

Додатковою угодою №4 до спірного договору від 27 квітня 2009 року сторони встановили суму витрат на обслуговування орендованого майна на місяць у розмірі 3539,48 грн., крім того ПДВ 20% 707,90 грн. та те, що ця додаткова угода вступає в дію з 13 квітня 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, надав послуги з обслуговування орендованого майна станом на 01.09.2009 року на суму 110801,26 грн., однак відповідач свої зобов`язання за договором виконував неналежним чином, частково сплативши витрати з обслуговування майна у розмірі 40311,81 грн., з урахуванням чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.09.2009р. склала суму у розмірі 70489,45 грн., що підтверджується матеріалами справи.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а також те, що відповідач згідно акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2009 року визнав наявність заборгованості станом на 15.12.2009 р. в сумі 85589,65 грн., суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на обслуговування орендованого майна в сумі 70489,45 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 704,90 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю в сумі 70489,45 грн.

Стягнути з Громадської організації "МЕДІАФОНД" (61003, м. Харків, просп. Московський, 15, кв. 4, р/р №26001001309587 в філії ЗАТ ОТП Банк м. Харків, МФО 350750, код ЄДРПОУ 33899575) на користь Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Будинок Держпром, 9 під`їзд, 2 поверх, р/р №26002131960011 в АКБ "Базис" м. Харкова, МФО 351760, код ЄДРПОУ 04014097, код банку 19358916) основну суму боргу у розмірі 70489,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 704,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21 січня 2010 року.

Суддя

справа №60/167-09