Рішення № 7812351, 19.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 50/172-09

вх. № 8628/2-50

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Макаренко О.М., довіреність № 36/9 від 03.05.2009 року; 3-ї особи ЗАТ "Готіка" - Махонін О.С.; ЗАТ "Агросервіс" - Махонін О.С.; ТОВ "СК"Інтерстрой" - Ленець Д.В.; ПП "Будтехнологія-Н" - не з"явився; відповідача - Манденко О.О., довіреність № 02-04/666 від 09.12.2009 року,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ "Готіка", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПП "Будтехнологія-Н", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ЗАТ "Агросервіс", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "СК"Інтерстрой", м. Харків

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Харків

про припинення зобов'язань за договором, -

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 години 20 хвилин 19 січня 2010 року до 14 години 00 хвилин 19 січня 2010 року

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд припинити зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" Будівельний альянс" за генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 року, що укладений з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" через неможливість його виконання. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що існують обставини, які викликають неможливість виконання позивачем зобов’язань за Договором, а тому вони повинні бути припинені на підставі ст. 607 ЦК України.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та надав до суду відзив на позовну заяву. Власні заперечення мотивував тим, що подача позивачем позовної заяви не є підставою для припинення зобов’язань за договором. Фінансове становище позивачем описується однобоко. Не в менш скрутному становищі знаходиться банківська система та в односторонньому порядку припинити зобов’язання за чотиристоронньою угодою неможливо. Відповідачем також подано до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, згідно до якого відповідач зазначає, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання і зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених законодавством. Зобов’язання позивача, яке він просить визнати припиненим, є грошовим зобов’язанням. Неможливість виконання зобов’язання не звільняє позивача від обов’язку його виконання.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 19.01.2010 року справу передано до розгляду судді Погореловій О.В.

19.01.2010 року до господарського суду від позивача надійшли пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

19.01.2010 року до господарського суду від відповідача надійшла заява про заборгованість позивача.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, долучає їх до матеріалів справи.

19.01.2010 року до господарського суду від третьої особи - ЗАТ "Готіка" надійшли пояснення по справі.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення зобов’язань за договором № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

05.08.2008 року був укладений генеральний договір № 805/6/18/8-103 про здійснення кредитування (надалі за текстом – Договір), позичальниками за яким виступили: ТОВ «Моноліт» Будівельний альянс» (позивач); ЗАТ «Агросервіс»; ТОВ «СК «Інтерстрой». Кредитором за даним договором є АКБ «УКРСОЦБАНК». За даним Договором відповідач надав зокрема позивачу 9430000,00 (дев’ять мільйонів чотириста тридцять тисяч) доларів США на період до 02.08.2013 року. За користування кредитом позивач взяв на себе зобов’язання сплачувати процент у розмірі 9,5 річних та банківську комісію у розмірах, що встановлені тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатках до Договору.

Позивачем під час провадження по справі надано до суду докази існування обставин, які викликають неможливість виконання позивачем зобов’язань за Договором.

Згідно з даними балансу позивача станом на 30.09.2009р., загальна сума непокритого збитку складає 21528 тис. грн. Заборгованість позивача за генеральним договором кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 року станом на 01.11.2009р. становить 10229830, 08 грн. (що підтверджується довідкою головного бухгалтера з аналізом рахунку 6842 позивача за 01.01.09р. по 31.10.09р.). Таким чином, непокритий збиток позивача на день слухання даної справи більш ніж в два рази перевищує заборгованість за кредитним договором. Даний факт свідчить про неможливість виконання позивачем зобов’язань за генеральним договором кредитування.

Судом встановлено, що на день підписання позивачем Договору, його прибуток складали надходження у гривні. Ставка долара США до гривні складала 4,62 грн. за 1 дол. США. Перед підписанням Договору позивач надав відповідачу бухгалтерський баланс, звіт про рух грошових коштів, довідку з банків про рух грошових коштів за останні 12 місяців, декларацію про прибуток, довідка про дебіторську та кредиторську заборгованість. Зазначені документи були проаналізовані відповідачем та прийнято рішення про надання кредиту. На момент підписання кредитного Договору позивач був цілком спроможний виконувати власні зобов’язання за ним.

З матеріалів справи та пояснень сторін слідує, що істотні обставини, якими сторони керувалися під час укладання договору, змінилися, що негативно впливає на спроможність позивача виконувати зобов’язання за Договором. Ставка долара США до гривні на день розгляду справи коливається у межах біля 8,0 грн. за 1 дол. в той час як на момент укладення договору ця ставка складала 4,62 крн. Таким чином, позивач повною мірою не в змозі виконувати кожного місяця операції з придбання доларів США з метою погашення кредиту.

Відповідно до змісту ст. 7 Господарського кодексу України, ст. 4 Цивільного кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Згідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За приписами ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Одночасно, як зазначено вище, сторонам у договорі надано право при визначенні розміру грошових зобов’язань в гривні вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіціальним курсом відповідної валюти на дату проведення платежу.

Враховуючи той факт, що позивач при здійсненні власної господарської діяльності, за зобов’язаннями з власними контрагентами проводить розрахунки, згідно до чинного законодавства України, у національній валюті України; отримує прибуток від господарської діяльності – у національній валюті України, спроможність позивача здійснювати розрахунки у доларах США в результаті суттєвої зміни курсу долара до гривні, змінилася. Зміна курсу долара до гривні є об’єктивним фактором та не залежить від волі позивача. Судом встановлено, що саме внаслідок такого об’єктивного фактору як зміна курсу долара до гривні, позивач втратив фінансові можливості погашати кредит, які існували у нього на момент укладення договору кредиту.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що договір передбачає купівлю валюти при погашенні щомісячного траншу за кредитом, суд приходить до висновку, що вищевикладені об’єктивні обставини дійсно не залежать від волі та дій позивача та призводять до зменшення спроможності позивача щомісячно придбавати на валютному ринку долари США, з метою погашення зобов’язань за кредитним договором.

Також суд враховує те, що в момент укладення Кредитного договору сторони виходили з вартості долара США 4,62 грн. а також з того, що зміна такого курсу до 8 грн. за 1 долар – не настане. Зміна курсу долара до гривні, яка сталася, зумовлена причинами, які не залежать від волі позивача та які позивач не міг змінити. Подальше виконання кредитного договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача матеріальних благ, на які він розраховував при укладенні договору. Договір та звичаї ділового обороту не встановлюють, що ризик зміни обставин несе позивач. Таким чином, існують усі підстави для розірвання договору та застосування такого наслідку розірвання як припинення зобов’язань сторін за ним.

З боку відповідача до суду не надійшли будь-які докази, документи та матеріали, що б спростовували факт наявності істотних обставин, що впливають на можливість виконання договору кредиту в іноземній валюті, зокрема – обставини щодо значного зростання курсу долара США до гривні.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивач зобов’язаний нести відповідальність за невиконання умов договору, сплатити завдані невиконанням збитки та штрафи, не можуть бути прийняті до уваги судом при розгляді даної справи, оскільки предметом позову є припинення зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 607 ЦК України - зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно зі ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

З викладених у позовній заяві та поясненнях сторін фактів слідує, що усі обставини, про які йдеться у матеріалах позовної заяви, мають місце насправді та не залежать від волі сторін. Крім того, істотні обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору – дійсно змінилися. Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином суд приходить до висновку, що зазначені вище обставини, а також істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, призвели до неможливості виконання зобов’язань та існування правовідношення за Договором, а тому зобов’язання позивача за кредитним договором повинно бути припинене.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про припинення зобов"язання обгрунтована, підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи те, що позивач не наполягає на стягненні судових витрат з відповідача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 607, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» Будівельний альянс» (код ЄДРПОУ 32436574) за генеральним договором про здійснення кредитування № 805/6/18/8-103 від 05.08.2008 року, укладеним з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (код ЄДРПОУ 09351014).

Суддя

рішення підписане 19 січня 2010 року