Рішення № 7812259, 15.01.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2010 р. Справа № 47/142-09

вх. № 9388/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Манирко О.А. довіреність б/н від 11.01.2010 р.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал-Сервіс Харків», м. Харків

до Приватного підприємства "Інтердім плюс", с. Циркуни

про стягнення 4907,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідпльністю "Технічний центр домофонізації "Цифрал - сервіс Харків" (Позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Приватного підприємства "Інтердім плюс"боргу за договором на виконання монтажних робіт №2075 від 17.04.2009 року у сумі 1500,00 грн та 3407,15 грн. пені за кожен день прострочення платежу. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в зв”язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, просить стягнути з відповідача 750,00 грн. основного боргу та 180,50 грн. пені за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Окрім того, позивач надав 15 січня 2010 року документи згідно супровідного листа, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне, що 17.04.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання монтажних робіт №2075 (далі - Договір).

Відповідно п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов"язання виконати по завданню відповідача установку системи богатокварного домофону "Цифрал 2094М1" (далі - МД), з використанням своїх матеріалів та обладнання.

Відповідно п.1.2 договору відповідач зобов"язався прийняти а оплатити роботу: відповідач до виконання робіт ознайомлений з зовнішнім та внутрішнім видом двері, порядку роботи та засобі установки обладнання і двері.

Відповідно п.2.1 договору ціна договору становить 6090,00 грн.

17.04.2009 року між позивачем та відповідачем була заключена Додаткова угода до Договору №2075 остаточна ціна договору на виконання монтажних робіт становить 7144,00 грн.

Виконавець (позивач) виконав свої обов"язки по Договору в повному обсязі без зауважень, що підтверджується Актом виконаних робіт від 18.05.2009р. на якому містяться підписи всіх сторін за договором.

У відповідності з п.3.2 Договору залишкову суму зі змінами у відповідності з п.п. 2.3, 2.4, 2.5 Замовник (відповідач) повинен сплатити протягом 3-х днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Відповідач отримав надані позивачем послуги, але їх вартість в установлений договором строк сплатив лише частково, а саме у сумі 6394,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 750,00 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 750,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 180,50 грн. пені за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.п.7.2 Договору, відповідач зобов"язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більш ніж 100% вартості встановленого обладнання та виконаних робіт.

          Ч.1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування пені у сумі 180,50 грн., суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, у розмірі 102,00 грн., передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 216, 217, 230, Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інтердім плюс» (61002, м. Харків, вул.Дарвіна, 17-А, р/р 260093011601 в 11ФХАКБ «Базис», МФО 351599, код ЄДРПОУ 35119221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал-Сервіс Харків» (62441, Харківський район, Харківська область, с. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", п/р 2600300111021 в АТ «Регіон-Банк» МФО 351254, код ЄДРПОУ 34469654) 750,00 грн. боргу за договором на виконання монтажних робіт № 2075 від 17.04.2009р., 180,50 пені , 102,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 18 січня 2010 року.

Суддя

Справа №47/142-09