Рішення № 78122060, 26.11.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4325/18

2/264/1602/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"26" листопада 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням. У обґрунтування позову зазначила, що вона є основним наймачем квартири АДРЕСА_1. Зазначена квартира була надана її родині на підставі ордеру, що був виданий на ім'я її чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У квартирі також були зареєстровані їх троє дітей. У подальшому в спірній квартирі було розділено особові рахунки ( НОМЕР_1 та НОМЕР_2). На теперішній час в квартирі зареєстровані: позивачка ОСОБА_1, дочки ОСОБА_5, ОСОБА_2, онуки ОСОБА_6,ОСОБА_6, ОСОБА_3 Між тим, її дочка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 у вказаній квартирі не проживають, не сплачують комунальні послуги та не приймають участі в утриманні квартири. У будинку не знаходиться ніяких особистих речей відповідачів. Позивачка просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, її інтереси в суді представляє ОСОБА_5

Представник позивача, яка діє на підставі дорівеності, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує вимоги, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилимь з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку із тим, що відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, гарантуючи захист права власності, закон надає власнику права вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Права власника жилого будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ордеру на житло НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_4, йому та його родині надано у користування квартиру АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_4, ОСОБА_4 уклав шлюб із ОСОБА_7 15 червня 1973 року, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Відповідно до наданих суду особових рахунків, спірна квартира була поділена.

Так, відповідно до особового рахунку НОМЕР_2 від 30 липня 2018 року, власницею 1 житлової кімнати загальною площею 12,7 кв.м., житловою площею 8,1 кв.м. є ОСОБА_5 та зареєстрованими є власниця ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_8

Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 від 30 липня 2018 року, за рішенням суду від 09 листопада 2004 року на підставі ордеру НОМЕР_3 від 11 липня 1988 року 3 кімнат загальною площею 64,45 кв.м., житловою площею 41,4 кв.м., наймачем є ОСОБА_1. Зареєстрованими є позивачка ОСОБА_1, її діти ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_5, онуки ОСОБА_6, ОСОБА_6

З викладеного суд дійшов висновку про те, що позивачка наділена повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що пов'язані з володінням та користуванням цим майном.

З письмових матеріалів справи вбачається, що в спірній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 з 03 лютого 2004 року та ОСОБА_3 з 22 листопада 2011 року.

Відповідно до акту ОСББ «Північний 20165» від 27 червня 2018 року, відповідачі не проживають в АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_2 з 16 вересня 2006 року, ОСОБА_3 з 20 березня 2015 року.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є сусідами позивачки, в яких зазначено, що відповідачі у вказаній в позові квартирі не мешкають, ОСОБА_3 не проживає з 2015 року, ОСОБА_2 не проживає з 2006 року .

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачі не проживають в спірній квартирі, вони втратили право користування цим житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 383, 391,405 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Житлово-комунальне підприємство «Керуюча компанія «Кальміуська», про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 (за особовим рахунком № НОМЕР_6).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: Ю. О. Матвєєва