Рішення № 7812042, 26.01.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2010 р. Справа № 3/245/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек»

65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, офіс 16

до:                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Булат-Юг»

                    м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29                    

про стягнення заборгованості в сумі 25714,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22633,47 грн., 3% річних в сумі 701,08 грн., пені в розмірі 2379,85 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № 1/09/08/0 від 01.09.08 р., норм Цивільного й Господарського законодавства України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань.

Відповідач свого представника в судове засідання двічі з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду від 15.12.09р. на зворотній стороні ухвали; вимоги ухвали суду від 22.12.09 р. та від 14.01.10р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд –

встановив:

01.09.2008 р. між сторонами був укладений договір поставки № 01/09/08/0/, згідно з умовами якого, позивач, як постачальник, зобов’язався поставити та передати у власність покупцю, а відповідач, як покупець, зобов’язався прийняти та оплатити засоби для упакування та обгортки харчових продуктів (далі - товар).

Умовами пунктів 3.3, 3.4 договору встановлено, що загальна вартість партії визначається як загальна сума згідно накладних на отриману покупцем партію товару. Покупець зобов’язаний сплатити вартість отриманої партії товару, визначену згідно п. 3.3 даного договору, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару. Датою отримання партії товару покупцем є дата підписання накладних представником покупця. Підставою для розрахунку, що використовується покупцем при підготовці документів для оплати, є накладні, які надійшли від постачальника і підписані представником покупця.

Сторони також дійшли згоди, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2008 р. з правом подальшої пролонгації.

Матеріали справи свідчать, що згідно до видаткової накладної № РН-0019298 від 30 липня 2008 року (замовлення –рахунок фактура № СФ –0013937 від 30.07.08 р.) позивач передав відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 24139,94 грн.

Накладна № ВН-0000020 від 10.02.2009 р. свідчить про те, що відповідач повернув позивачу частину товару на загальну суму 4575,80 грн.

Після повернення частини товару, за даними правовідносинами відповідачем проплата залишеного товару не проводилась, отже сума боргу складає в розмірі (24139,94-4575,80)= 19564,14 грн.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610, п.1 ст. 612, п. 1 ст. 624 , ст. 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вищезазначених норм ст. 712 ЦК України та умов п. 3.4 договору не сплатив позивачу вартість поставленої партії товару.

Частиною 1 п. 5.3 договору сторони обумовили, що за порушення строків оплати, передбачених даним договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. При цьому сплата пені не звільняє покупця від зобов’язання сплатити постачальнику всю суму заборгованості.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів.

Отже, з аналізу вищенаведених норм та фактичних обставин справи, дослідивши надані документальні докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав та законних інтересів кредитора та задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом стягнення з боржника основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22633,47 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 701,08 грн. та пені в сумі 2379,85 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Булат-Юг»(м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, код ЄДРПОУ 34706720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек»(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, офіс 16, код ЄДРПОУ 30646815) основну суму боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 22633,47 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 701,08 грн., пені в сумі 2379,85 грн., 257,14 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.          

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя