Рішення № 7812030, 04.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                           Справа№ 28/1

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд», м.Львів

про стягнення 81739,00 грн

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Куспись Є.А. –представник, довіреність від 05.06.2008 року

Від відповідача: не з’явився

Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 04.02.2010 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2010 року.

          Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»до Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд»про стягнення 83702,00 грн, з яких 67440,00 грн-основного боргу, 7314,00 грн-інфляційних нарахувань, 7940,00 грн –пені, 1008,00 грн-3% річних.

Ухвалою від 30.12.2009 року порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 04.02.2010 року.

Позивачем 02.02.2010 року на адресу суду подано заяву про уточнення позовних вимог(копію направлено відповідачу), відповідно до якої сума заявлена до стягнення вимог складає 81739,00 грн, з яких 67440,00 грн-основного боргу, 5351,00 грн-інфляційних нарахувань, 7940,00 грн –пені, 1008,00 грн-3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та настоював на їх задоволенні в розмірі згідно заяви про уточнення позовних вимог. Зокрема зазначив, що між сторонами 22.10.2008 року укладено договір поставки №22/10/08-02, згідно якого позивачем поставлено на адресу відповідача пісок. Відповідач в порушення умов договору вартість поставленого товару оплатив частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 67440,00 грн. В судовому засіданні представник позивача представив суду оригінали документів, доданих до позовної заяви, які судом оглянуто, звірено з наявними у матеріалах справи копіями, після чого оригінали документів повернуто представнику позивача на руки.

В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1») та Відповідачем (Відкритим акціонерним товариством по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд») 22.10.2008 року було укладено договір поставки №22/10/08-02. Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язується поставити, передати у власність покупця пісок в кількості згідно договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених відповідно до договору.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача пісок відповідно до видаткових накладних: № ТС-0003945 від 27.10.2008р. на суму 18000,00грн; № ТС-0003973 від 17.11.2008р. на суму 18000,00грн; № ТС-0000007 від 13.01.2009р. на суму 20640,00грн; № ТС-0000011 від 23.01.2009р. на суму 21 600,00грн; № ТС-0000016 від 28.01.2009р. на суму 7 200,00грн. Таким чином позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 85 440,00грн.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата проводиться протягом трьох банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідач в порушення умов договору, в повному обсязі оплати не здійснив, перерахувавши відповідачу 18000,00грн. Таким чином, станом на дату звернення позивача з позовом у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 67440,00 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк належним чином не виконав. Заборгованість в сумі 67440,00 грн підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.09 року, докази сплати цієї суми відповідач суду не представив.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема – сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.1 договору, за порушення строків оплати покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожен день прострочення.

Позивачем обґрунтовано нараховано пеню, яка відповідно до розрахунку складає 7940,00 грн і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем правомірно нараховано 3% річних, які відповідно до розрахунку складають 1008,00 грн. Також позивачем правомірно нараховано інфляційні нарахування, які відповідно до розрахунку складають 5351,00 грн.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача так як спір виник з його вини.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по будівництву і реконструкції автомобільних шляхів «Західшляхбуд»(79044, м. Львів, вул. Є.Коновальця, 33, ідентифікаційний код 03450123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118 с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 32602104) –67 440 грн 00 коп –основного боргу, 7 940 грн 00 коп –пені, 5351 грн 00 коп –інфляційних нарахувань, 1008 грн 00 коп –3% річних, 817 грн 39 коп - державного мита, 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя