Рішення № 7812021, 04.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.10                                                                                           Справа№ 13/11

Господарський суд Львівської області у складі:

Судді Костів Т.С.

при секретарі Качур Ю.

За участю представників:

Прокурор –Нагребний І.Я. –пом. прок.

від позивача –не з’явився

від відповідача –Гнідь В.М. –представник

від третьої особи –не з’явився

Розглянув матеріали справи за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Сколівської районної державної адміністрації, м. Сколе до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІ”, м. Львів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтуся”, м. Львів про визнання недійсним договору купівлі-продажу (ВКР№691387) земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.10.2008 р., укладений між Сколівською районною державною адміністрацією та ТзОВ “ЗІ”.

Суть спору: Позовну заяву подано Львівським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Сколівської районної державної адміністрації, м. Сколе, до товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІ”, м. Львів, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтуся”, м. Львів, про визнання недійсним договору купівлі-продажу (ВКР№691387) земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.10.2008 р., укладений між Сколівською районною державною адміністрацією та ТзОВ “ЗІ”.

Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Станько Л.Л.) від 19.01.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 10.02.2009 р.. Ухвалою суду від 10.02.2009 р. зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 03.12.2009 р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд на 22.12.2009 р.. Розгляд справи відкладався на 28.01.2010 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 22.12.2009 р.. Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 26.01.2010 р., дану справу передано для розгляду судді Костів Т.С. Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях прокурор позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що на підставі оспорюваного договору відповідач придбав земельну ділянку площею 1 га для будівництва готельного комплексу, що знаходиться в межах Верхньосиневидненського родовища мінеральних вод та його 2 поясу санітарно-захисної зони. Відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 р. “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, у разі відведення земельної ділянки для розробки корисних копалин або забудови територій на площах їх залягання проект погоджується також з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду. Однак, проект землеустрою ними не погоджувався. Окрім того, розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації №714 від 17.09.2008 р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодження експертної грошової оцінки та продаж земельної ділянки пл.. 1,0 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу на території Корчинської сільської ради на земельних торгах (аукціон)”, на підставі якого був укладений оспорюваний договір, було скасоване як таке, що суперечить закону постановою Сколівського районного суду Львівської області від 10.04.2009 р. у справі №2-а-49/2009, яка бала залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 р. у справі №20700/09/9104. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Посилається на відсутність підстав для визнання договору недійсним, факт придбання земельної ділянки на конкурентних засадах, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 р. “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” звільняє від необхідності розробляти проект відведення земельної ділянки. Просить у позові відмовити. Третя особа вимог ухвал суду не виконала, пояснень по справі не надала, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечила.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, позицію прокурора, суд встановив наступне.

31.10.2008 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно із п. 1.1. якого продавець на підставі Розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації за №714 від 17.09.2008 р. передає за плату, а покупець приймає у власність на підставі протоколу №1/28-10-08 засідання аукціонного комітету з проведення земельного аукціону від 28.10.2008 р. та протоколу №1 проведення земельного аукціону від 28.10.2008 р. і оплачує земельну ділянку площею 1 га, надану під будівництво готельного комплексу без зміни її цільового призначення, яка знаходиться на території Корчинської сільської ради за межами населеного пункту с. Корчин Сколівського району Львівської області. Кадастровий № земельної ділянки 4624583600:02:000:0077.

Прокурор посилається на ту обставину, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах Верхньосиневидненського родовища мінеральних вод та його 2 поясу санітарно-захисної зони. Однак, проект землеустрою, який повинен передувати укладенню оспорюваного договору, не погоджувався з органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду. Ці обставини відповідач не заперечував, ствердивши про помилкове посилання прокурора на п. 9 постанови Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 р. “Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, замість п. 2, який у даному випадку підлягав застосуванню і який звільняє від необхідності розробляти проект відведення земельної ділянки, що придбаватиметься на конкурентних засадах.

Так, згідно із п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проект відведення земельної ділянки не розробляється, зокрема, коли земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Матеріали справи, зокрема, розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації №714 від 17.09.2008 р., протоколи, зміст п. 1.1. оспорюваного договору тощо свідчать про факт придбання відповідачем вказаної земельної ділянки на конкурентних засадах.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Згідно із ч. ч. 1. 2 ст. 127 ЗК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього кодексу. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір був укладений на підставі розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації №714 від 17.09.2008 р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодження експертної грошової оцінки та продаж земельної ділянки пл. 1,0 га для будівництва та обслуговування готельного комплексу на території Корчинської сільської ради на земельних торгах (аукціон)”. Однак, зазначене розпорядження було скасоване як таке, що суперечить закону постановою Сколівського районного суду Львівської області від 10.04.2009 р. у справі №2-а-49/2009, яка бала залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2009 р. у справі №20700/09/9104. Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Відтак, зазначене розпорядження, яке суперечить закону, не породжує у сторін правових наслідків та не могло бути підставою для укладення оспорюваного договору. При цьому, згідно із ст. 35 ГПК України, факти, встановлені зазначеними рішеннями не доводяться знову при вирішенні даного спору.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір був укладений всупереч вимогам ст. 116 ЗК України за відсутності законного розпорядження голови державної адміністрації. Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу (ВКР№691387) земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.10.2008 р., укладений між Сколівською районною державною адміністрацією (82600, Львівська область, м.Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056397) та товариством з обмеженою відповідальністю “ЗІ” (79014, м.Львів, вул.Старий Личаків, 7, код ЄДРПОУ 19324053).

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІ” (79014, м.Львів, вул.Старий Личаків, 7, код ЄДРПОУ 19324053) в дохід Державного бюджету 85, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя