Постанова № 7811816, 05.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05 лютого 2010 р.                                                             Справа № 14/75

За адміністративним позовом Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки, м. Мукачево

до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Мукачівської ОДПІ від 06.03.2006р. №1005/15-03/01730953/4791, №1006/15-03/01730953/4792 та №1007/15-03/01730953/4793 та від 23.03.2006р. №0002001640/0 1389/16-00/01730953/6127, №20001981640/0 1390/16-00/01730953/6128, №0001991640/0 1391/16-00/01730953/6129,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Коприв О.Ф. - представник за дов. від 01.02.2010р. за №08

від відповідача: Кабацій Н.В. –головний державний податковий інспектор юридичного відділу за дов. від 25.01.2010р. за №10-0

СУТЬ СПОРУ: Мукачівський виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки, м. Мукачево (далі - позивач) звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Мукачівської ОДПІ від 06.03.2006р. №1005/15-03/01730953/4791, №1006/15-03/01730953/4792 та №1007/15-03/01730953/4793 та від 23.03.2006р. №0002001640/0 1389/16-00/01730953/6127, №20001981640/0 1390/16-00/01730953/6128, №0001991640/0 1391/16-00/01730953/6129.

          Ухвалою від 12.01.2010р. у даній адміністративній справі №14/75 було замінено позивача - Мукачівський виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний комбінат".

          Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-3, Т.1) так і правонаступник позивача у клопотанні від 27.01.2010р. (а.с.1, Т.2) та представник правонаступника позивача у судових засіданнях по розгляду даної справи, зокрема посилаються на те, що у відповідності до вимог ст. 239 ГК України застосовані за спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції відностяться до адміністративно-господарського штрафу, який відповідно до вимог ст.241 ГК України суб”єкт господарювання повинен сплатити у вигляді грошової суми до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

          За таких обставин, вважають, що відповідачем штрафні санкції застосовані за спірними податковими повідомленнями-рішеннями за межами строку встановленого ст.250 Господарського кодексу України, протягом якого вони повинні застосовуватися за даний вид правопорушення. Оскільки від мометну правопорушення до застосування штрафів минуло більше одного року, тому застосування таких адміністративно-господарських санкцій є неправомірним, у зв”язку із закінченням строку позовної давності.

          За вищенаведених обставин, позивач та його представник вважають, що у податкового органу (відповідача) були відсутні підстави для зобов”язання позивача сплатити штраф відповідно до вимог ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому останні підлягають визнанню нечинними.

          Також зазначають, що станом на день проведення дій, пов”язаних з правонаступництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний комбінат" прав та обов”язків Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки, останнім було у повному обсязі сплачено до бюджету всі види податків та платежів, а тому заборгованість була відсутня, в тому числі і з податку на додану вартість та по земельному податку з юридичних осіб, що також підтверджує, на їх думку, відсутність у податкового органу підстав для застосування штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

          Відповідач (Мукачівська ОДПІ) та його представник у судовому засіданні по розгляду даної справи, заперечують проти позову повністю з підстав зазначених, як у письмовому запереченні проти прозову від 23.03.2007р. (а.с.31-33, Т.1), так і у додаткових запереченнях від 04.02.2010р. (а.с.21-25, Т.2) зокрема, посилаються на те, що проведеними перевірками позивача встановлено порушення останнім граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов”язання, як з податку на додану вартість, так і земельного податку з юридичних осіб, що підтверджено актами перевірки, в результаті чого є правомірним застосування податковим органом до позивача відповідно до вимог ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафів за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також посилаються на ту обставину, що вимоги ст.250 Господарського кодексу України про встановлення шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення суб”єктом гоподарювання, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, не розповсюджуються на штрафні санкції, які застосовуються до платників податків за порушення ними граничних строків сплати узгоджених податкових зобов”язань та які регулюються спеціальним законом з питань оподаткування, в даному випадку Законом України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та застосовуються в межах строків, передбачених ст.15 даного Закону.

          За вищенаведених обставин, відповідач та його представник вважають, що є правомірним застосування до позивача штрафів за порушення останнім граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов”язання, як з податку на додану вартість, так і земельного податку з юридичних осіб, на підставі спірних податкових повідомлень-рішень, а тому і відсутні підстави для визнання їх нечинними.

          Також додатково зазначають, що про те, що твердження правонаступника позивача та його представника про відсутність заборгованості по податках та платежах у вищезазначеному періоді, не звільняє від відповідальності у вигляді штрафу за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов”язань відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".           

          Ухвалою суду від 14.05.2007р. провадження у справі зупинялось за клопотанням позивача відповідно до вимог п.п.4 ч.1 ст.156 КАС України (а.с.125-126).

          Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 150 КАС України.           

          У судовому засіданні 05.02.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

                    Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив, що:

          Податковим органом за результатами проведеної перевірки           дотримання податкового законодавства Мукачівським виробничо-комерційним комбінатом Закарпатської облспоживспілки за актом перевірки від 17.03.2006р. (а.с.64-65, Т.1), було встановлено порушення останнім граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по ПДВ на загальну суму 91171,66грн., у зв”язку з чим розраховано штрафні санкції на підставі розрахунку штрафних санкцій (а.с.66-73, Т.1), як додатку до вищезазначеного акту перевірки та відповідно було прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.03.2006р.:

          - №0002001640/0 1389/16-00/01730953/6127 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1792,94грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 17929,38грн. (а.с.10, Т.1);

          - №0001991640/0 1391/16-00/01730953/6129 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1731,60грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 8658грн. (а.с.8, Т.1);

          - №20001981640/0 1390/16-00/01730953/6128 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 32292,14грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 64584,28грн. (а.с.9, Т.1).

           Крім того, податковим органом за результатами проведеної перевірки           дотримання податкового законодавства Мукачівським виробничо-комерційним комбінатом Закарпатської облспоживспілки за актом перевірки від 21.02.2006р. (а.с.40, Т.1), було встановлено порушення останнім граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку на загальну суму 65411,75грн., у зв”язку з чим розраховано штрафні санкції на підставі розрахунку штрафних санкцій (а.с.41-43, Т.1), як додатку до вищезазначеного акту перевірки та відповідно було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2006р.:

          - №1007/15-03/01730953/4793 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2903,75грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 29037,50грн. (а.с.6, Т.1);

          - 1005/15-03/01730953/4791 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1242,65грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 6213,25грн. (а.с.5, Т.1);

          - №1006/15-03/01730953/4792 про зобов”язання Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 15083,50грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 30 161грн. (а.с.7, Т.1).

          Не погоджуючись із висновками органу державної податкової служби, наведеними в актах перевірки щодо порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання, як з податку на додану вартість, так і по земельному податку з юридичних осіб, Мукачівське виробничо-комерційний комбінат Закарпатської облспоживспілки вищезазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, як до первинного органу ДПС, так і до вищого органу ДПС та такі скарги даними органами було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.12-23, Т.1).

Аналізуючи доводи та заперечення сторін,

суд приймає до уваги, що:

Визнання судом нечинними спірних податкових повідомлень-рішень можливе за умови з”ясування суті порушень та підставності застосування спеціальних Законів. За таких обставин, спір вирішується судом з урахуванням в сукупності всіх фактичних обставин та матеріалів справи та їх відповідність нормам чинного законодавства.

Підпунктами 5.1 та 5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов”язання, як самостійно визначене платником податків у податковій декларації, так і нараховане контролюючим органом, вважаються узгодженим податковим зобов”язанням, як з дня подання такої податкової декларації, так і на підставі апеляційного узгодження.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, як зазначену у поданій ним податковій декларації, так і апеляційно узгоджену, як протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації, так і протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого апеляційного узгодження.

          Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Факт несвоєчасного погашення позивачем (платником податків) узгоджених сум податкових зобов”язань по земельному податку з юридичних осіб, як самостійно визначених у податкових деклараціях (розрахунках) та які зазначено у розрахунку штрафних санкцій, як додатку до акту перевірки від 21.02.2006р. (а.с.40-43, Т.1), на загальну суму 65411,75грн. підтверджується, як датою їх сплати, зазначеною у даних розрахунках штрафних санкцій, так і даним з облікових карток платника податку по даному виду податку (а.с.45-61, Т.1), тому суд вважає, що є правомірним застосування до позивача штрафу:

          - у розмірі 10% у сумі 2903,75грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 29037,50грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 06.03.2006р. №1007/15-03/01730953/4793

          - у розмірі 20% у сумі 1242,65грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 6213,25грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 06.03.2006р 1005/15-03/01730953/4791;

          - у розмірі 50% у сумі 15083,50грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 30 161грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 06.03.2006р.- №1006/15-03/01730953/4792.

Також факт несвоєчасного погашення позивачем (платником податків) узгоджених сум податкових зобов”язань з податку на додану вартість, як самостійно визначених у податкових деклараціях та які зазначено у розрахунку штрафних санкцій, як додатку до акту перевірки від 17.03.2006р. (а.с.64-73, Т.1), на загальну суму 91171,66грн. підтверджується, як датою їх сплати, зазначеною у даних розрахунках штрафних санкцій, так і даним з облікових карток платника податку по даному виду податку (а.с.74-110, Т.1), тому суд вважає, що є правомірним застосування до позивача штрафу:

          - у розмірі 10% у сумі 1792,94грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 17929,38грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 23.03.2006р. №0002001640/0 1389/16-00/01730953/6127;

          - у розмірі 20% у сумі 1731,60грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 8658грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 23.03.2006р. №0001991640/0 1391/16-00/01730953/6129;

          - у розмірі 50% у сумі 32292,14грн. за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов”язання з податку на додану вартість у розмірі 64584,28грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 23.03.2006р. №20001981640/0 1390/16-00/01730953/6128.

Посилання, як позивача, правонаступника позивача та представника правонаступника позивача щодо неправомірності застосування відповідачем до нього вищенаведених штрафних санкцій за межами строку встановленого ст.250 Господарського кодексу України, слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку встановленому законом, можуть застосовувати до суб”єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарські штрафи.

Згідно із ст.241 цього ж кодексу адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб”єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Слід зазначити, що стягнення адміністративно-господарського штрафу за порушення суб'єктом господарювання строків сплати зборів (обов'язкових платежів), який передбачено ст.242 цього ж кодексу, застосовується до суб'єктів господарювання, у випадку порушення останніми встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати, тоді як податок на додану вартість, який сплачується до бюджету не відноситься до таких зборів (обов”язкових платежів).

Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб”єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пунктом 17.1 статті 17 якого визначено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, -у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” (в редакції чинній на час прийняття оспорюваних рішень) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Таким чином, положення ст.250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує штрафні (фінансові) санкції згідно Закону України „Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно посилання, як позивача, правонаступника позивача та представника правонаступника позивача на неправомірність застосування відповідачем до нього штрафних санкцій у вигляді штрафу, передбачених пунктом 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за межами строку встановленого ст.250 ГК України є безпідставними з огляду на вищезазначені норми даного Закону.

Також судом не приймається до уваги посилання правонаступника позивача та його представника на ту обставину, що на день проведення дій, пов”язаних з правонаступництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційний комбінат" прав та обов”язків Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки, за даними податкового органу, у Мукачівського виробничо-комерційного комбінату Закарпатської облспоживспілки була відсутня заборгованість до бюджетів відповідних рівнів, в тому числі і з податку на додану вартість та по земельному податку з юридичних осіб з тих підстав, що податковим органом була надана така інформація про сплату податків та платежів до бюджетів відповідних рівнів, в тому числі з податку на додану вартість та по земельному податку з юридичних осіб, без зазначення даних щодо їх несвоєчасної сплати у строки, передбачені ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно, як було зазначено вище, факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, зазначених платником податків у поданих ним податкових деклараціях (розрахунках) з податку на додану вартість та по земельному податку з юридичних осіб, належним чином підтверджується матеріалами справи, фактичними обставинами та відповідно правомірність застосування за вищезазначені порушення податковим органом штрафних санкцій у вигляді штрафу відповідно до вимог ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За вищенаведених обставин, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 51, 55, 70, 71, 86, 111, 121, 122, 150, 156, 160 п.3, 162, 163, 167, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2. Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

3. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог ст.186 КАС України.

          Суддя                                                                       В.І. Карпинець

Постанову суду виготовлено в повному обсязі та підписано 09.02.2010р.