Рішення № 78115870, 16.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Справа № 0440/5165/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участі секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000148/04-36-40-06/НОМЕР_1 від 18.06.2018 року на суму 6800 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду.

30.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25.09.2018 року.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у зв'язку з реалізацією алкогольного напою неповнолітній особі, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що факт продажу алкогольного напою неповнолітній особі дійсно мав місце, тобто, відсутній фіскальний чек про продаж алкогольного напою, відсутні пояснення неповнолітньої особи у присутності її батьків або законних представників, відсутні пояснення продавця. Наявність або відсутність вини встановлюється під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак 30.03.2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Першотравенської міської ради винесено постанову про закриття провадження в адміністративній справі щодо продавця магазину позивача, а тому вина продавця не встановлена. Оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як з підстав недоведеності факту реалізації алкогольного напою неповнолітній особі, а також, з підстав невідповідності винесеного рішення вимогам податкового законодавства.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що громадянкою ОСОБА_2 порушені правила торгівлі алкогольними напоями, а саме 21.08.2017 року вона, працюючи продавцем у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснила реалізацію слабоалкогольного напою «Revo» неповнолітній ОСОБА_3 В матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_2, яка не заперечувала даний факт та пояснення неповнолітньої ОСОБА_3 Відповідач вважає, що доводи платника податків, наведені у позові, не спростовують самого факту встановлення зазначеного порушення та не є підставою для скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 24.04.2013 року, здійснює економічну діяльність за видом 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивач здійснює діяльність у нежитловому приміщенні - магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, - згідно з договором оренди нежитлового приміщення №54/07-16 від 29.07.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2017 року інспектором Першотравенського ВП складено рапорт, в якому повідомлено, що 21.08.2017 року о 15 год. 35 хв. продавець магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 продала неповнолітній ОСОБА_3 спиртиний напій «Рево».

Працівниками Першотравенського ВП відібрані та долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення пояснення:

- неповнолітньої ОСОБА_3, яка підтверила факт купівлі алкогольного напою без пред'явлення документу, що підтверджує її вік;

- продавця ОСОБА_2, яка зазначила про продаж алкогольного напою неповнолітній ОСОБА_3, невимагаючи пред'явлення документу, що підтверджує вік ОСОБА_3;

- понятого ОСОБА_4, який зазначив, що був запрошений в якості понятого до приміщення магазину, в якому на питання поліцейського ОСОБА_3 відповіла, що купила алкогольний напій «Рево» в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1».

21.08.2017 року працівниками Першотравенського ВП складено протокол про адміністративне правопорушення №АА 965767 за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно громадянки ОСОБА_2

Постановою від 30.03.2018 року адміністративної комісії при виконкомі Першотравенської міської ради закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_2, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі протоколу працівників Першотравенського ВП прийнято рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 18.06.2018 року №000148/04-36-40-06/НОМЕР_1 до ФОП ОСОБА_1 на суму 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Слід зазначити, що спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 15-3 цього ж Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

У частині 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР зазначено, що за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених правових норм дає суду підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення, наявність підстав для накладення фінансових санкцій саме на суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративного провадження можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Водночас, статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).

У свою чергу, відповідно до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення органом, який уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення визначені статтею 156 КУпАП є адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських рад.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення (стаття 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Суд звертає увагу, що постановою від 30.03.2018 року адміністративної комісії при виконкомі Першотравенської міської ради закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_2, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, тобто, вина та склад адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 не встановлена та до адміністративної відповідальності продавця не притягнуто.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, доказами на підтвердження реалізації алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, є протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2017 серії №АА 965767, пояснення неповнолітньої ОСОБА_3, продавця ОСОБА_2 та понятого ОСОБА_4

Водночас, у відповідача на підтвердження факту продажу неповнолітній особі слабоалкогольного напою відсутній відповідний фіскальний чек.

У свою чергу, позивачем надано суду Реєстраційне посвідчення від 13.06.2017 року №3000334352, видане Новомосковською ОДПІ, на підтвердження того, що у суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1, є реєстратор розрахункових операцій, модель РРО МG N707ТS, заводський номер ІС30801392, який використовується у магазині за адресою: АДРЕСА_1.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до змісту статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;

7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, за рішенням відповідних органів доходів і зборів до порушників застосовуються фінансові санкції.

Підсумовуючи викладене, належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання, який застосовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек).

Однак, представником відповідача не надано до матеріалів справи касовий чек на підтвердження продажу алкогольного напою неповнолітній особі.

Суд зазначає, що ні суду, ні до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано документу, що підтверджує вік ОСОБА_3

У протоколі від 21.08.2017 серії АА №965767 в графі «до протоколу додається» не надано документ, що посвідчує особу неповнолітньої особи, якій було нібито здійснено продаж алкогольного напою, а лише зазначено про рапорт та пояснення, з огляду на що у суду немає можливості з'ясувати чи дійсно мав місце факт продажу алкогольного напою саме неповнолітній особі.

Огляд та вилучення алкогольного напою не проводились, оскільки в матеріалах справи відсутній протокол про вилучення алкогольного напою, нібито реалізованого неповнолітній особі, та в протоколі поліцейським підтверджено, що огляд речей не проводився, а у зв'язку з цим відсутній предмет адміністративного правопорушення.

У вказаному протоколі від 21.08.2017 серії АА №965767 визначено понятим ОСОБА_4, однак, згідно з його пояснень судом встановлено, що він не був присутнім на місці правопорушення в час вчинення правопорушення, а лише підтвердив показання ОСОБА_3

Суд звертає увагу на те, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не пов'язує відповідальність суб'єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою неповнолітній особі (офіціант, бармен, реалізатор чи інший працівник господарської одиниці), а достатнім є встановлення факту продажу забороненого товару неповнолітньому особою, яка перебуває у трудових відносинах із суб'єктом господарювання, а також те, що правопорушення з продажу громадянкою ОСОБА_2 алкогольного напою неповнолітній особі відбулось в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою АДРЕСА_1, в якому на основі договору оренди і здійснює свою господарську діяльність ця фізична особа-підприємець - ОСОБА_1

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження перебування в трудових відносинах ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в момент продажу нею алкогольного напою ОСОБА_3

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 20.06.2018 року у справі №820/6146/16.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення не оскаржується, що в даному випадку позбавляє позивача права на спростування висновків, які зазначені в протоколі від 21.08.2017 серії АА №965767.

Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення відсутня в матеріалах справи. Таким чином спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 18.06.2018 №000148/04-36-40-06/НОМЕР_1 прийнято контролюючим органом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначене свідчить про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій до позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.06.2012 року у справі № К/9991/30479/12.

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, позивач довів належними та допустимими доказами протиправність прийнятого відповідачем рішення, надав суду відповідні докази щодо неправомірності прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровської області.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій №000148/04-36-40-06/НОМЕР_1 від 18.06.2018 року на суму 6800 грн.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона